Це мужні, самовіддані люди, які прийняли доленосний виклик – захистити не тільки Україну, але й усе людство від наслідків аварії, яка сталася 26 квітня 1986р. приблизно о 01:23 на четвертому енергоблоці ЧАЕС. На той момент у реакторі було близько 200 тон урану, який за одну мить перетворився на неприборкане джерело смертоносної радіації.
Щоб запобігти її поширенню було прийнято рішення збудувати саркофаг для ізоляції радіації. До його спорудження були залучені тисячі фахівців різних професій. Отримуючи великі дози опромінення, інженери, будівельники, шахтарі, енергетики, водії, військові, лікарі та багато інших фахівців ‑ разом зупинили невидимого і дуже підступного ворога.
Укриття було споруджене за 206 днів. 14 грудня 1986 року було офіційно заявлено про завершення будівництва і прийняття в експлуатацію комплексу захисних споруд над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС. Так завершився перший етап ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи людства.
У листопаді 2006 року указом Президента України до цієї дати був приурочений День вшанування учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Щоб жила пам'ять про самопожертву ліквідаторів аварії, усіх, хто виконував цю роботу не тільки за наказом, а й за покликом серця, хто пройшов через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, віддавши своє життя і здоров’я задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь. Вшанування цього подвигу – наш обов’язок і наша щира вдячність учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
