-
Фото: Верховна рада
Після того як Верховна Рада у бюджеті на 2026 рік збільшила видатки на потреби депутатів, представники різних фракцій розповіли NV, чи вистачає їм коштів та як вони їх витрачають.
3 грудня Верховна Рада ухвалила держбюджет на 2026 рік, у якому передбачено лише 2,92 трлн грн надходжень та 4,78 трлн грн видатків, — тобто, у ньому закладена «діра» у 2,4 трлн грн або в 18,5% ВВП.
При цьому уряд у 2026-му вперше за три роки планує збільшити соціальні стандарти в країні. Зокрема мінімальна зарплата зросте на 8% і становитиме 8647 грн, прожитковий мінімум збільшиться на 9,9% і сягне 3209 грн. Майже на 10% зросте прожитковий мінімум для працездатного населення — до 3328 грн, а співвітчизники, які втратили працездатність, з 1 січня розраховуватимуть щонайменше на 2595 грн.
Втім, ухвалений держбюджет не передбачає бодай найменшого підвищення зарплатні українським військовим. Натомість у головному фінансовому документі країни народні обранці втричі збільшили фінансування фонду депутатських повноважень, який передбачає щомісячне отримання кожним депутатом майже 200 тис. грн на свої громадські приймальні, юристів, канцтовари та відрядження.
З огляду на це, NV розпитав народних депутатів, чи вистачає їм нині грошей, або ж, можливо, вони відчувають фінансову скруту й брак коштів.
«Не треба дивуватися, якщо „конверти“ з’являться в Раді»
Микита Потураєв, представник Слуги народу, голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики:
Микита Потураєв / Фото: DR
Депутатські [кошти на виконання депутатських повноважень] помилково сприймають як другу зарплату. Це неправда. В першу чергу ці гроші потрібні мажоритарникам: вони їх витрачають вщент на утримання приймальних та інші свої активності. У мене як у списочника їх [витрат] менше в цьому сенсі.
При цьому у нас немає фондів на відрядження по країні. Я би їздив значно більше, але я рахую гроші. У мене багато міжнародних відряджень. Знаєте, які у нас добові? 20 євро на день. Що ви з’їсте на 20 євро на день? Ліміту на готелі вистачить на «одну зірку». Це все я компенсую з власної кишені, з тих самих депутатських. Усе давно не індексувалося, і ми це зробили. Хоча насправді я виступав за те, щоб індексувати зарплати і нам, і помічникам.
Яка у мене депутатська зарплата? 54 тис. грн на руки. На що мені її має вистачати? Я можу на неї жити. Тільки тоді не треба ображатися, що ніхто з нас не буде нічого робити з того, що ми робимо додатково. Будемо тільки ходити в залу [засідань] і все. Тоді не треба дивуватися корупції. Всі ж люблять розповідати про «конверти» [неофіційні доплати], — тоді не треба буде дивуватися, якщо вони дійсно з’являться в Раді.
Як не ми, то наступна Верховна Рада буде підвищувати зарплати, і від цього нікуди не подітися. Міністри мають отримувати по ринку, нехай навіть з якимось дисконтом. Депутати мають отримувати по ринку. Якщо країна не готова платити 400 людям зарплати по ринку, нехай тоді країна не дивується, чому вона живе в жебрацтві, а люди дійсно беруть хабарі.
Інших варіантів не існує. Ти або платиш людям гроші, які вони заслуговують за посадою, і, звичайно, їх контролюєш, — або ти отримуєш те, що ти отримуєш. З цією шизофренією треба закінчувати. Ми не зможемо, але наступні вимушені будуть це закінчити. Інший варіант — це завжди мати корумповану владу, що законодавчу, що виконавчу.
«Мені вистачає»
Роксолана Підласа, представниця Слуги народу, голова комітету з питань бюджету:
Мені вистачає. За правку щодо підвищення розміру відшкодування за депутатські повноваження я не голосувала.
«Через збільшення депутатських не вдалося мільйону військових підняти зарплати»
Євгенія Кравчук, заступниця голови фракції Слуга народу, заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики:
Євгенія Кравчук / Фото: DR
Парламент не збільшував заробітну плату депутатів. Депутатський оклад як був близько 30 тис. грн, таким і залишився, плюс надбавки за вислуги, інтенсивність, наукове звання, керівну посаду тощо. Загалом виходить близько 50 тис. грн. У мене — 52 тис. грн.
Бюджет кожної сім’ї, якщо людина живе не одна, складається із сукупності доходів, тому я оперую питанням сукупного бюджету, і в цей сукупний бюджет наша сім’я вкладається. Мій спосіб життя не змінився з часу, коли я стала народним депутатом. Збільшилася кількість відряджень і так далі, але загалом не змінився: у мене немає службового авто, якщо потрібно, то я прекрасно їжджу на метро, і це мене влаштовує.
Що стосується депутатських фондів, то це не дохід депутатів, це кошти, які можна витрачати на депутатські приймальні, відрядження, якщо вони не компенсуються. Більшість відряджень не компенсуються Верховною Радою — компенсуються тільки офіційні парламентські асамблеї та парламентські делегації. Наприклад, офіційну переговорну групу по кластеру, за який я відповідаю, Верховна Рада не компенсувала. Очевидно, що депутатські фонди можуть допомогти із виконанням цих повноважень. А багато людей витрачають їх на матеріальну допомогу.
Звичайно, було б непогано подумати загалом про якусь реформу. Наприклад, заробітні плати в міністерствах реформуються. А голова комітету ВР, це той самий ранг, що і міністр, отримує менше, ніж міністр. Більше того, голова комітету отримує менше, ніж голова секретаріату.
Так, складно і болюче говорити про це під час війни, але це абсолютно не тотожні поняття. Через збільшення депутатських фондів не вдалося мільйону військовослужбовців підняти заробітні плати. Бюджет Верховної Ради і депутатські, виплати на помічників, зарплати і все — це 0,4% бюджету. А витрати на сектор безпеки і оборони — 60%. Ми би витрачали й більше, але ми можемо витрачати тільки свої надходження з податків. Ми сподіваємося, що після отримання «репараційного кредиту» [від ЄС за рахунок заморожених активів РФ] у нас буде можливість і дозвіл витрачати його на військові потреби. І тоді ми повернемося до перегляду бюджету 2026 року, щоб ще збільшити видатки на сектор безпеки і оборони.
«Зарплату не переглядали 6 років»
Олександра Устінова, голова фракції Голос:
Олександра Устінова / Фото: DR
У нас депутатські, як і зарплату, не переглядали з того моменту, як ми стали депутатами 6 років тому. Раніше у нас покривалися відрядження, а зараз вони не покриваються взагалі. Якщо ти кудись їдеш, то це завжди за твої кошти.
Я, як голова комісії з нагляду за зброєю, хоча б 2−3 рази на рік їжджу в Сполучені Штати, і витрати на це не покриваються. В нас офіційно покриваються виключно поїздки в ПАРЄ (Парламентська асамблея Ради Європи) та ОБСЄ (Організація з безпеки і співробітництва в Європі). Все інше, що ви бачите, це депутати за свої гроші їздять.
Зараз, навіть коли я везу міжнародних військових аташе (от востаннє ми їздили під Покровськ), то тобі потрібно туди-назад доїхати, оплатити проживання, харчування тощо. І ми маємо це роботи, адже ми маємо звітувати перед нашими міжнародними партнерами. Якщо раніше там у нас були [програми, які надають невійськову допомогу іншим країнам] умовно, NDI (National Democratic Institute), eRA (Economic Resilience Activity), USAID (United States Agency for International Development), можна було знаходити фінансування на поїздки, щоб тобі оплачували переїзд, проживання, то зараз знайти варіант покрити ці витрати неможливо.
Також є величезна кількість звернень, на які потрібно відповідати і підтримувати. Ми не збільшуємо нашу заробітну плату, ми збільшуємо виключно фонд, який можна використовувати для депутатських повноважень.
У мене останні зарплати за три останні місяці – 28 тис., 31 тис. і 40 тис. З тими відшкодуваннями, які в нас є, з тими зарплатами це просто неможливо все покрити.
Чи це популярний крок? Ні, не популярний. Але я скажу, що краще зробити це чесно і сказати людям, куди ці гроші йдуть і як це все відбувається, ніж потім з «плівок Міндіча» дізнаватися про конверти і так далі.
«Малооплачуваних депутатів легше купити»
Ярослав Юрчишин, представник Голосу, голова комітету з питань свободи слова:
Мені зарплати у приблизно 60 тис. грн вистачає лише тому, що є збереження, та дружина теж заробляє.
Малооплачуваних депутатів легше купити. Тому в суспільства завжди вибір — гідна зарплата обранців, або їх скуплять пачками у кращому випадку олігархи, у гіршому — русня. Вибір за українським суспільством.
«Щомісяця на паливо витрачається більше депутатської зарплати»
Федір Веніславський, представник Слуги народу, член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки:
Члени нашого комітету з нацбезпеки, оборони та розвідки, які постійно їздять у бойові підрозділи на усі ділянки фронту, щомісяця лише на паливо для авто витрачають більше депутатської зарплати. А у мажоритарників є ще приймальні в округах, які необхідно утримувати.
Але з урахуванням моїх заощаджень, накопичених до парламенту, так [особисто мені цих коштів вистачає].
«Зарплати менші за європейські від 5 до 10 разів»
Іван Крулько, представник Батьківщини, перший заступник голови комітету з питань бюджету:
Іван Крулько / Фото: DR
Зарплата народних депутатів не підвищується. Мова йде про витрати на виконання депутатських повноважень, з яких фінансуються приймальні (як у Києві, так і в регіонах), переїзди, вся робота, включно з купівлею канцтоварів. З цих витрат, у тому числі, виділяється допомога людям, які звертаються до нас у різних питаннях.
Якщо ж говорити про позицію Батьківщини у голосуванні за держбюджет, а саме там вирішувалося питання видатків на депутатські повноваження, то фракція не дала за нього жодного голосу.
Якщо ж порівнювати заробітну плату депутата українського парламенту з депутатами інших країн, навіть найбідніших європейських країн, то у нас зарплати менші від 5 до 10 разів.
Якщо порівнювати заробітну плату народного депутата з тим, що отримують члени наглядових рад [великих компаній], то заробітні плати депутата менші від 3 до 12 разів. Це ж стосується і державних підприємств. Але вага відповідальності члена наглядової ради і депутата парламенту різна.
Якщо порівнювати оплату праці з тим, що отримують звичайні українські громадяни, то безумовно, заробітна плата депутата вища. Проте депутат, який представляє Україну на міжнародній арені, повинен її гідно представляти, — ми маємо брати участь в міжнародних відрядженнях, тому що це парламентська дипломатія і це відстоювання України. Але більшість відряджень відбувається не за бюджетні кошти, витрати не компенсують. Тому тут має бути розумний баланс і найголовніше — має бути відкрита розмова про це з суспільством.
«Намагаюся втискатися в ті кошти, які є»
Микола Княжицький, представник Євросолідарності:
Микола Княжицький / Фото: DR
Верховна Рада не голосувала за збільшення зарплат депутатів. Вона проголосувала за збільшення коштів, які витрачаються на депутатську діяльність. Де-факто, депутати можуть їх використовувати і на власні потреби, але юридично це не є зарплатою депутатів.
Особисто я виходжу з того, що є. Наприклад, я очолюю українсько-польську парламентську групу, займаюся багатьма питаннями, починаючи від розблокування кордону, завершуючи ексгумаціями. Для цього мені потрібно їздити в Польщу з відрядженнями. Жодного разу українська держава мені ці відрядження не покрила. Хоча про кожне відрядження я пишу звіт, повідомляю про це в пресі, організовую заходи. Мої відрядження відкриті, я не використовую їх для власного відпочинку, я дійсно працюю. І це дійсно моя відповідальність. Через це я намагаюся втискатися в ті кошти, які є, але очевидно, що їх не до кінця вистачає для того, щоб це робити.
Добре, що моя дружина має додатковий дохід, і я використовую ці кошти для політичної діяльності. Але це індивідуально для кожного депутата. Тому що є активні депутати, їхня діяльність видна, вони багато чого роблять. А є такі, які просто приходять натиснути кнопку, і в них можуть бути інші потреби та завдання.
«Минулі заощадження»
Ярослав Железняк, представник Голосу, перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики:
Так, вистачає. У мене є доходи від облігацій та роялті від YouTube та викладання. Також дозволяють минулі заощадження.
Тож за бюджет і цю правку я не голосував.
«Голосували проти бюджету»
Ірина Геращенко, співголова фракції Євросолідарність:
Наша фракція голосувала проти бюджету. Це наша відповідь на питання.
«Можуть компенсувати або ні»
Олександр Мережко, представник Слуги народу, голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва:
Це підвищення не депутатської зарплати як такої, а депутатських витрат. Мені в цілому вистачає моєї зарплати. Але бувають ситуації, коли не вистачає.
Наприклад, іноді виникає потреба у важливому відрядженні, яке Рада не компенсує, і тоді треба витрачати свої кошти на доволі дорогі квитки і проживання в готелі. У мене були такі ситуації.
Наприклад, я зараз думаю, чи їхати у січні разом з європейськими колегами до Вашингтону на зустрічі з конгресменами. Це буде не за кошти Верховної Ради. А квитки і проживання доволі дорогі.
Буває також і так, що спочатку треба заплатити свої гроші, а потім можуть компенсувати або ні. У мене були й такі ситуації. Тобто буває дуже по-різному.
