Чернівецька обласна рада привітала буковинську спільноту із Днем Державного прапора України!
Два кольори рідного стягу – синій і жовтий. Вони з нашим народом упродовж багатьох століть, ще з часів Русі. Тоді синій означав князівську велич, а жовтий символізував багатство і процвітання наших земель. Козаки мали полкові та сотенні блакитні знамена із золотими гербами, небесними світилами та зброєю.
А під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.
Четвертого вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.
Сьогодні синьо-жовтий прапор вільної та незалежної України гордо розвівається усюди, де є чи бували українці. Він без перебільшення став символом незламної боротьби за свободу й незалежність.
Нехай він завжди майорить у кожному куточку нашої рідної неньки-батьківщини!
Привітання Чернівецької міської ради
Кольори свободи, незламності та віри.
Сьогодні ми вшановуємо наш прапор, всі цінності та історію, які увіковічнені в ньому.
Нехай наш стяг завжди гордо майорить у кожному куточку України, символізуючи єдність та перемогу!
Слава Україні! Героям Слава!
Привітання Чернівецької ОВА
Щорічно 23 серпня вшановуємо національний символ України – синьо-жовтий стяг. Це не просто державний атрибут, він – наша святиня, яка ідентифікує українців, а також засвідчує нашу боротьбу за волю.
Синьо-жовті кольори стали національними символами України під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Проте їхня символіка має глибше коріння. Поєднання блакитного і жовтого можна знайти в гербах українських міст, що датуються часами Русі. Козаки також використовували синє тло та жовті хрести, небесні світила і зброю на своїх знаменах.
У період європейських революцій 1848 року, відомих як «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився як прапор українського народу. Вперше його підняли над ратушею у Львові в червні 1848 року.
На Наддніпрянщину, що входила до складу Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ національної боротьби прийшов після революцій 1905–1907 років. Через десятиліття, в 1917 році, він став офіційним прапором української державності. Під цим прапором українці проводили маніфестації і воїни відправлялися в бій. У квітні 1918 року синьо-жовті прапори були підняті над кораблями Чорноморського флоту в Севастополі. Після втрати незалежності синьо-жовтий прапор залишався символом боротьби за національну ідентичність і відновлення державності в Україні.
4 вересня 1991 року національний прапор підняли над Верховною Радою України, і вже 28 січня 1992 року Верховна Рада офіційно затвердила його як Державний Прапор України.
З того часу український прапор майорив усюди – над Еверестом та на антарктичній станції «Академік Вернадський», у космосі і у миротворчих джунглях Конго, на Олімпійських іграх та на Майдані Незалежності під час Революції Гідності.
Сьогодні під державним прапором твориться нова історія України. Твориться, в першу чергу, нашими доблесними захисниками, що протистоять ворожій агресії. Українських стяг – на їх шевронах та у рюкзаках. Вони шанують його та оберігають, щоб гордо підняти на звільненими містами України. Він – символ нашої свободи, гідності, єдності та незламної віри в Перемогу.
Зовсім скоро український прапор майорітиме у в кожному куточку нашої держави. А там де Прапор України – там буде мир, життя, вільні та щасливі люди.
Слава Україні!
