За інформацією: Суспільне Чернівці.
Сьогодні, через 70 років після смерті Сталіна, я з жахом переконуюсь, що він й не збирається помирати. Росія буквально на наших очах скинула всі залишки пристойності та продемонструвала, що була, є і, боюсь, ще довго буде державою Сталіна. Коли на одній із станцій московського метрополітену «реставрували» напис «Нас виростив Сталін» зі старого гімну СРСР, я спочатку не повірив своїм очам.
Щиро кажучи, я думав, що ніколи цього не побачу. Ніколи. Але тепер я вже нічому не дивуюсь – ні Сталіну у окупованому Криму, ні Сталіну у Волгограді, ні табличкам «Сталінград».
Я бачу, що Сталін живе у Путіні. Я бачу, що Сталін живе у мільйонах росіян. Я бачу його у кожній ракеті, що пролітає над моїм рідним містом. Я бачу його у кожному вбивці, який приходить до моєї країни. Мільйони, мільйони, мільйони Сталіних.
Тепер я розумію, що він може мене пережити. Тепер я розумію, що для того, щоб його позбутися, недостатньо позбутися маленького мерзенного Путіна, у голові якого оселився цей секретар зла. Тепер я розумію, що той, хто мешкає в мільйонах Сталіних, практично безсмертний.
І я просто більше не маю на нього часу. Тепер для мене найголовніше – щоб його страшний труп не відкидав свою тінь на Україну. Щоб ми вигнали «колективного Сталіна» звідси – і ніколи більше не впускали. Адже Сталін – це Росія і є.
Віталій ПОРТНИКОВ, журналіст, політичний експерт
Сторінка у Фейсбук
