Для повернення мільйонів українців, які виїхали за кордон через російську агресію, необхідно забезпечити дві ключові умови — надійні міжнародні гарантії безпеки та окрему міжнародну ініціативу із забезпечення житлом.
Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час Саміту світового українства.
За словами омбудсмана, масштаби вимушеної міграції українців залишаються надзвичайно великими. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році за кордон виїхали понад 5,7 мільйона українців. Водночас від початку російської агресії у 2014 році кількість громадян, які залишили країну, сягнула близько 8,5 мільйона осіб.
Лубінець наголосив, що одним із головних механізмів захисту українців за кордоном має залишатися статус тимчасового захисту в країнах-партнерах. На його переконання, ця система повинна діяти щонайменше до завершення активних бойових дій в Україні та насамперед поширюватися на вразливі категорії громадян.
Омбудсман також повідомив, що Офіс Уповноваженого з прав людини продовжує розбудовувати мережу представників і радників за кордоном, які допомагають українцям захищати свої права та отримувати необхідні консультації.
Окремо Дмитро Лубінець звернув увагу на проблему вилучення українських дітей іноземними органами опіки. Він навів приклад випадку в Італії, де українську дитину вилучили із сім’ї та передали під опіку іноземних громадян.
«Міжнародне гуманітарне право прямо забороняє всиновлення дітей із країн, де триває війна», — наголосив омбудсман, закликавши міжнародних партнерів приділити особливу увагу таким випадкам.
За словами Лубінця, Україна зацікавлена у поверненні своїх громадян додому, однак самих закликів для цього недостатньо. Він переконаний, що без створення безпечних умов та вирішення житлового питання масове повернення українців буде неможливим.
«Ми чекаємо вдома кожного українця та кожну українку. Разом із міжнародними партнерами маємо забезпечити гідні умови для життя і дати мільйонам громадян реальну можливість повернутися до своєї країни», — підсумував Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
