За інформацією: Суспільне Чернівці.
Анастасія Білоус разом із мамою та місцевими жителями на акції у Заставні. Суспільне Чернівці
Богдан Громко спершу служив у п’ятій штурмовій бригаді на Донеччині. Туди потрапив у 2024 році, коли підписав контракт як ув’язнений із Сокирянської колонії, де відбував покарання за крадіжку.
Після газового отруєння під Бахмутом та лікування він пішов у СЗЧ. Згодом Богдана мобілізували повторно — він опинився у складі батальйону "Шквал" 225-го полку.
"Востаннє він подзвонив 1 вересня і сказав, що його відправляють на позицію. Куди саме — ми не знали. Коли прийшло сповіщення, стало зрозуміло, де він зник. Було влучання FPV-дрона у штурмову групу “Приход”, після чого мій брат на зв’язок не вийшов", — розповідає Анастасія.
Зниклий безвісти військовий Богдан Громко. Фото надала Анастасія Білоус
У день акції у Заставні було 16 градусів морозу. Через холод та ожеледицю людей прийшло менше, ніж зазвичай, розповів організатор Михайло Турецький.
Спочатку — гімн, хвилина мовчання, вшанування пам’яті, а потім учасники стають уздовж узбіччя дороги, аби кожен, хто проїжджає повз, згадав про безвісти зниклих на війні.
Люди на акції у Заставні. Суспільне Чернівці
"Майже два роки жодної звістки з полону"
Інна Сухіна з 13-річною донькою Веронікою приїздять на акцію з сусіднього села Яблунівка.
Її чоловік Дмитро воював на Донеччині й майже два роки тому зник поблизу Лиману.
"Через кілька днів їм дали передзвонити й повідомити, що вони в полоні. І після того я вже рік і десять місяців не маю жодної звістки від чоловіка. Ми виходимо на акції, щоб нас почули. Ми хочемо, щоб обміни тривали і щоб усі полонені та зниклі безвісти повернулися до своїх родин", — говорить Інна.
Інна Сухіна біля портрету зниклого безвісти чоловіка. Суспільне Чернівці
"Зник безвісти напередодні весілля"
Наталія Андрусяк приїздить у Заставну на акцію із села Погорілівка. Наречений її доньки, Роман Крутіков із села Репужинці, воював на Донецькому напрямку і зник безвісти за два тижні до весілля. Військовий мав приїхати у відпустку, щоб одружитися.
"Сукня досі стоїть у шафі — чекає своєї дати. Сподіваємося, що він повернеться живий і ми зіграємо весілля", — каже Наталія.
Наталія Андрусяк на акції на підтримку полонених у Заставні. Суспільне Чернівці
"Є люди, за яких нема кому вийти"
Акції у Заставні організовує військовий Михайло Турецький разом із родиною. Він сам провів у російському полоні два роки — у червні 2025 року його обміняли.
Наразі акції відбуваються кожні два тижні.
"До нас приїжджають люди з усього Заставнівського району, з Чернівців і навіть з Тернопільської області", — розповідає Михайло.
За його словами, на акції виходять не лише заради рідних. Хочуть підтримати тих, за кого більше нікому вийти. Він згадує зниклих безвісти сиріт із громади — Миколу Барабащука, Володимира та Руслана Михайлюків, Петра Гаврилюка.
Військовий Михайло Турецький, який організовує акції на підтримку полонених у Заставні. Суспільне Чернівці"Душа радіє, коли розумієш, що тебе справді чекають. Бо в полоні постійно кажуть, що вас забули. А тут — люди виходять, пам’ятають і не мовчать", — каже Турецький.
Акція на підтримку полонених у Заставні, яку організував військовий Михайло Турецький. Суспільне Чернівці
Для кожної акції обирають окрему тему. У грудні говорили про те, що в полоні немає свят.
Символом цієї акції у Заставні стали берці військових, яких досі шукають.
"Для мене це слід зниклої людини. Якщо слід залишився — значить, вона живе в серцях", — говорить Михайло.
Портрети та взуття зниклих безвісти військових на акції у Заставні. Суспільне Чернівці
Акція на підтримку полонених у Заставні, яку організував військовий Михайло Турецький. Суспільне Чернівці
Наразі 22 військових із Заставнівської громади мають статус зниклих безвісти, повідомив секретар міської ради Руслан Леванін. За його словами, ще троє військових із громади перебувають у полоні.
Акція на підтримку полонених у Заставні, яку організував військовий Михайло Турецький. Суспільне Чернівці
Читати ще
Читати ще
“Пішов на війну здоровим, а повернувся – важкохворим”: рідні про буковинця, якого зустріли після двох років полону
Читати ще
Стає його голосом: чернівчанка щодня виходить на хвилину мовчання, щоб нагадати про колегу, який понад рік у полоні
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
