-
Фото: ОП
Народні депутати Верховної Ради (ВР) схвалили за основу проєкт Держбюджету України на 2026 рік з низкою поправок, які раніше затвердив бюджетний комітет. Кошторис передбачає рекордні видатки, історичний дефіцит, зростання курсу долара і перший за два роки перегляд прожиткового мінімуму, а також мінімальних зарплат та пенсій.
Ці положення містить законопроєкт №14000 “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, які 22 жовтня було ухвалено за основу голосами 256 нардепів. Фінальне голосування (тобто в другому читанні та в цілому) має відбутися до 20 листопада.
Після цього він має бути підписаний спікером Ради та президентом України і опублікований. Лише тоді законопроєкт набуде чинності. пише OBOZ.UA.
Що в Держбюджеті-2026
У наступному році передбачаються рекордні видатки із загального фонду бюджету – 4,803 трлн грн. Враховуючи те, що доходи мають становити 2,826 трлн грн, дефіцит держбюджету становитиме 2,429 трлн грн, або 18,4% від ВВП, що є максимальним показником за всю історію України. Їх збираються покрити за рахунок зовнішніх запозичень (близько 2,1 трлн грн), грантів, внутрішніх запозичень, а також надходжень від приватизації державного майна.
Курс долара “закладено” на 2026 рік у розмірі 45,7 грн/дол. Це більш ніж на 3 грн більше, ніж у 2025-му.
Також на Україну очікує сповільнення зростання ВВП до 2,4%, а також зростання споживчих цін на 9,9%. Також після заморозки у 2024 році з 1 січня буде переглянуто в сторону зростання:
мінімальна зарплата – до 8647 грн (+647 грн);
прожитковий мінімум – та 3209 грн (+189 грн);
мінімальна пенсія – до 2595 грн (+234 грн).
Водночас в проєкті прогнозується зростання середніх зарплат українців – з 25 886 грн до 30 032 грн.
Правки
Схвалений проєкт закону містить низку внесених поправок. З них основні – такі:
продовження пільги на електрокари до 2027 року (№1061);
поетапне підвищення зарплат шкільних вчителів, а також педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти;
дофінансування гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель (2 млрд грн);
забезпечення матеріально-технічної бази релокованих вишів із прифронтових територій (500 млн грн);
збільшення податку на прибутки банківської галузі до 50%;
зарахування 4% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до місцевих бюджетів.
часткова компенсація майнових втрат бізнесу внаслідок війни, тобто страхування воєнних ризиків (1 млрд грн).
Також нардепи зобов’язали уряд ухвалити новий механізм перерахунку спеціальних пенсій. Їх хочуть індексувати на загальних умовах.
Серед правок депутатів, які підтримали у профільному бюджетному комітеті та парламенті направити, 1 млрд грн на нову програму компенсації військових ризиків для бізнесу на прифронтових територіях, пише Forbes Україна.
Відповідний законопроєкт депутати ухвалили в цілому 8 жовтня, а 13 жовтня він був підписаний президентом.
Парламент підтримав збільшення заробітних плат для педагогів середньої школи та університетів на 50 % протягом року до 24 000 грн (еквівалент трьох мінімальних зарплат — Forbes Ukraine). Така норма в законодавстві існує ще з 2017 року, проте через дефіцит коштів її реалізація переносилася. За оцінками голови комітету Ради з питань освіти Сергія Бабака, на підвищення зарплат освітянам знадобиться додатково 12 млрд грн до вже закладених 56 млрд грн у урядовій версії бюджету.
Також пройшла правка про збільшення вдвічі обсягу фінансування на покращення умов релокованих університетів з прифронтових територій – з 500 млн до 1 млрд грн.
Також депутати підтримали в першому читанні збільшення залишку ПДФО у бюджетах громад з 60% до 64% у 2026-му.
Фінансування на гуманітарне розмінування сільгоспземель депутати пропонують збільшити з 1 млрд грн до 3 млрд грн.
Депутати також пропонують уряду закласти до бюджету на наступний рік кошти на підвищення зарплат військовослужбовців та працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій. А також розглянути пропозицію про збільшення фіксування на закупівлю та виготовлення зброї та забезпечення підрозділу «Альфа» Служби безпеки України (СБУ) та Служби зовнішньої розвідки (СЗР).
Депутати доручили уряду розглянути можливість збільшення фінансування програми Мінветеранів на 295 млн грн до 1,1 млрд грн для реалізації 175 грантових проєктів для запуску бізнесу.
Всі ці пропозиції тепер має розглянути уряд. «Що саме буде підтримано складно сказати, – каже заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев. – З високою ймовірністю буде погоджено збільшення видатків на вищу освіту для підняття зарплат».
Бюджетний комітет та парламент відхилив внесення на розгляд Кабміну збільшення заробітних плат для співробітників Бюро економічної безпеки та митної і податкової служби. «Не готові цього робити, бо наші виборці нас не зрозуміють», – вважає Підласа. У першу чергу нам треба підвищувати зарплати вчителям, лікарям й військовослужбовцям, додала вона.
Рада відмовилась і закладати більші доходи до бюджету від детінізації. Голова фінансового комітету Данило Гетманцев пропонував збільшити їх з 60 млрд грн до 260 млрд грн.
Голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин пропонував скоротити видатки на «Єдиний марафон» на 500 млн грн і перекинути зекономлені кошти на фінансування «Суспільного» та Національної комісії з питань телебачення та радіомовлення. Але цю правку відхилив бюджетний комітет і вона не знайшла підтримки в залі.
Також депутати відмовились переспрямувати понад 865 млн грн виділених на фіксування політичних партій на забезпечення армії, пише далі Forbes Україна.
Це ще не фінальні зміни до бюджету. Протягом наступних двох тижнів Кабмін має розглянути бюджетні висновки разом із правками, підтриманими комітетом, і ухвалити рішення щодо кожної з них. Розглянути законопроєкт у другому читанні Рада має 21–22 жовтня.
Велика ймовірність, що прийнятий бюджет буде потребувати перегляду протягом наступного року. «Впевнена у цьому на 90 %», – сказала під час засідання голова бюджетного комітету Підласа. Вона пояснила, що повністю врахувати всі потреби у видатках відразу не можливо через відсутність підтверджених джерел доходів. Це вже звична практика для української влади. Цього року бюджет переглядався двічі – у липні на понад 412 млрд грн та в жовтні – на понад 324 млрд грн.
