За інформацією: Суспільне Чернівці.
Чернівецький національний університет. Фото: Марія Пайлик/Суспільне Чернівці
Чернівчанка Світлана Константинюк після аспірантури викладає в університеті й будує академічну кар’єру, попри низьку зарплату, а Аліна Короп планує цьогоріч захистити дисертацію і залишитися в науці, де зможе реалізовувати грантові проєкти.
Кількість охочих навчатися на аспірантурі у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича упродовж останніх років зросла майже удвічі — особливо це простежують з моменту повномасштабного вторгнення. Тепер у виші навчається понад 300 людей.
З чим повʼязують збільшення аспірантів, чи багато залишається працювати в університеті та чому люди обирають бути в науці – читайте у матеріалі Суспільне Чернівці.
Як і чому за останні роки у ЧНУ побільшало аспірантів
Якщо до повномасштабного вторгнення аспірантів у виші було орієнтовно 170 на рік, то наразі понад 320. Про це Суспільному повідомили у Чернівецькому національному університеті у відповіді на інформаційний запит.
Динаміка така:
- 2020 рік – 164 людини,
- 2021 рік – 173 людини,
- 2022 рік – 233 людини,
- 2023 рік – 314 людей,
- 2024 рік – 339 людей,
- 2025 рік – 334 людини,
- 2026 рік – 323 людини.
Упродовж тривалого часу аспірантура не була привабливою для молоді. Набір був невеликим, а державні місця видавали на запит навчального закладу. В останні роки це реформували й зараз є вільний конкурс. Так тенденцію на аспірантурі пояснив Суспільному проректор з наукової роботи ЧНУ Юрій Халавка.
"На початку вторгнення кількість аспірантів зросла, бо тоді вступ був відносно легким, наприклад, не було загальнонаціональних іспитів, а ліцензійний обсяг дозволяв набрати людей. Така тенденція була всеукраїнською. В інших вишах кількість аспірантів зросла в десятки разів, а у нас – вдвічі. Водночас попит, який зріс, не можна назвати "масовим ухилянтством"", – каже проректор.
За словами Юрія Халавки, зараз набір знову сповільнюється, зокрема через умови – підвищений конкурсний бал, додаткові державні іспити. Крім цього, упродовж останніх років на аспірантуру не можуть брати платників на денну форму — це теж впливає.
"Цьогоріч вперше при вступі буде діяти проєктна аспірантура. Для природничих спеціальностей люди можуть писати проєкт, вступати, отримувати гроші на фінансування своєї дисертації. Йдеться про кілька сотень тисяч гривень для керівника та виконавця", – каже Юрій Халавка.
На яких факультетах найбільше працевлаштувань
З 2020 року у ЧНУ працевлаштувалося 36 людей. Вони обіймають посади асистентів та мають оклад у розмірі понад 13 тисяч гривень. А також стають фахівцями науково-дослідної частини і мають оклад від понад семи тисяч до майже девʼяти тисяч гривень.
Найбільше випускників залишилося працювати в інституті біології, хімії та біоресурсів, інституті фізико-технічних та комп’ютерних наук та на факультеті математики й інформатики, йдеться у відповіді на запит.
За словами Юрія Халавки, ці факультети є активнішими у різних проєктах – там часто аспіранти навчаються і працюють паралельно.
"Там, де є проєкти, відповідно і є можливість залучати додаткове наукове фінансування. Аспіранти від цього виграють і продовжують свою кар'єру в університеті", — говорить Халавка.
Динаміку працевлаштування треба дивитися на прикладі конкретної кафедри, пояснила Суспільному проректорка з науково-педагогічної роботи ЧНУ Тетяна Федірчик.
"Там, де більше державних місць, то й аспірантів більше — в інститутах саме така ситуація. Водночас поки люди навчаються на аспірантурі, вони вже мають право працювати за сумісництвом. Також на деяких кафедрах людям пропонують йти в аспірантуру і так омолоджують колектив науковців", — каже Федірчик.
Крім зарплати, молоді вчені беруть участь у грантових проєктах і так отримують додаткові гроші. Також є цільові стипендії або ж надбавки до зарплати після наукових атестацій. Йдеться про кілька тисяч гривень, які можуть додатково стимулювати молодих науковців, розповідає Юрій Халавка.
"Бути доктором філософії – престижно": що кажуть аспірантки про навчання
Чернівчанка Світлана Константинюк нещодавно закінчила аспірантуру на факультеті історії, політології та міжнародних відносин. Пригадує, у 2022 році їй вдалося вступити на державне місце з-поміж трьох наявних. Набір був невеликим – тож складнощів не відчула. Дівчина розповідає, що стати науковицею планувала давно.
"Я чомусь завжди знала, що залишуся в університеті. Працювала над тим, аби себе зарекомендувати, відчувала підтримку викладачів. Попри те, що деякі знайомі й друзі вважали, що наука – це неправильний вибір, я не шкодую, що обрала такий шлях. Думаю, це все ж сродна праця".
Світлана Константинюк. Фото надала Світлана Константинюк
Зараз Світлана викладає в університеті, обіймає посаду асистента на кафедрі міжнародних відносин та суспільних комунікацій. Дівчина каже, під час війни складно фінансово стимулювати науковців, бо є більш необхідні речі – зокрема, питання захисту держави. Але з іншого боку, напрацювання науковців – це бренд країни.
"Зарплати низькі, і виникає питання, чи буде багато охочих залишитися в Україні. Водночас мені подобається, що університет спонукає шукати гроші на проєкти та дослідження. Тут зʼявляється перспектива партнерства з європейськими університетами. Це не лише про фінансування, але й про новий досвід".
Чернівчанка Аліна Короп навчається на аспірантурі у науковому інституті біології, хімії, біоресурсів ЧНУ. Сюди дівчина вступала у 2020 році. Каже, тоді не було значного ажіотажу, бо частина студентів з її курсу обрали закордонну аспірантуру. Тож Аліна з-поміж трьох людей на конкурс вступила на єдине державне місце.
"Я обрала аспірантуру, бо завжди хотіла займатися науковою діяльністю. Ступінь доктора філософії відкриває карʼєрні можливості, це престижно. Мені хочеться стати експерткою у своїй справі, відчувати ріст".
Аліна Короп – аспірантка ЧНУ. Фото надала Аліна Короп
Дівчина досліджує наночастинки срібла, які змінюють колір при контакті з речовинами. На практиці це можна використати зокрема як індикатори, щоби виявити токсичні речовини у воді, ґрунті чи продуктах харчування. Каже, подобається досліджувати, бо навіть коли експерименти не вдаються, викладачі підтримують і мотивують.
Восени цього року, за умови захисту роботи, Аліна отримає ступінь доктора філософії. Розповідає, що навчання було складним зокрема через те, що брала академічну відпустку.
"Написати роботу важко. Потрібно працювати над цим дуже інтенсивно, щоби воно виглядало так, як потрібно. Після захисту дисертації хотіла би продовжити наукову роботу на кафедрі. Молоді вчені виграли грант на реалізацію проєкту, до якого я вже долучилася. Це нова тема для мене, але так зможу далі розвиватися".
На яких спеціальностях найбільше та найменше аспірантів
У відповіді на запит йдеться, що на спеціальностях права, географії та інженерії програмного забезпечення навчається найбільше студентів – на кожній понад 20 людей.
Водночас зокрема філологію, економіку, політологію, педагогічні науки, фізику та астрономію, підприємництво і торгівлю, релігієзнавство обрали понад 10 людей на кожній спеціальності.
А на більшості спеціальностей навчається від одного до трьох аспірантів. Серед напрямків – філософія, менеджмент, біологія, математика, міжнародне право.
"Кількість місць на аспірантурі залежить зокрема від показників кафедри та викладачів. Державні місця надає Міністерство освіти. Воно може підтримувати окремі спеціальності – наприклад, природничі, математичні чи технічні. Тобто зважають на те, які саме кадри потрібні. Відповідно щороку це різниться", – каже Тетяна Федірчик.
Скільки людей відрахували з аспірантури
За останні шість років з аспірантури відрахували 191 людину.
Найбільше відрахувань було за власним бажанням – 90 аспірантів. Ще 20 людей відрахували за те, що вони не виконали індивідуальний навчальний план, а шестеро людей – за порушення умов контракту. Решту людей відрахували за наказом, бо вони завершили навчання на аспірантурі та отримали ступінь.
Читати ще
Читати ще
Понад 90 тисяч туристів за рік: скільки Чернівецький національний університет заробив на екскурсіях у 2025-му
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
