За інформацією: Суспільне Чернівці.
Донецький аеропорт. Facebook
Щороку 20 січня в Україні відзначають День вшанування захисників Донецького аеропорту. Українські воїни тримали оборону Донецького аеропорту упродовж 242 днів. Після падіння вежі та руйнування обох терміналів, українське командування вирішило вивести війська з летовища.
За стійкість, безстрашність і непереможність захисників летовища назвали "кіборгами". Й поряд з їхніми іменами почали вживати фразу: "Вони вистояли! Не витримав бетон!". Суспільне Чернівці згадує оборонців летовища з Буковини, історії яких відомі.
Валерій Краснян
Валерій Краснян з позивним Барс. Валерій Краснян. Джерело: facebook/Держкіно України
Буковинець Валерій Краснян поїхав добровольцем на схід просто з київського Майдану понад 10 років тому. Воював у складі батальйону "Айдар" та Добровольчого українського корпусу "Правий Сектор". Обороняв Донецький аеропорт, коли бої за нього тривали 24 години на добу.
"Донецький аеропорт став переломним для всієї війни. Перший раз я туди не доїхав – поранило снарядом по дорозі. (…) Потрапив в аеропорт під час другої ротації. Перебував там вісім днів і дев’ять ночей. Хлопці трималися мужньо – співали, жартували, розповідали анекдоти. Нас виїхало 15 бійців, а повернулося вісім. Ми не ховалися, бо треба було стріляти. 24 години на добу велися бойові дії. Але були невеликі перепочинки. Відступати не можна було. Бо якщо ти прийшов добровольцем, то повинен стояти до кінця", — розповідав Барс.
Серед його нагород — "За оборону Донецького аеропорту".
Дружина Валерія Наталія Волошина показує нагороду чоловіка. Суспільне Чернівці
У національному музеї історії України у Другій світовій війні для експозиції "Наші", яка присвячена сучасним захисникам України, виготовили воскову фігуру Валерія Красняна. Він стоїть на фоні розбитої диспетчерської вежі Донецького аеропорту.
Краснян воював в найгарячіших точках АТО і вивозив поранених з-під Іловайська. За рік — демобілізувався, а пізніше з сім’єю виїхав до Німеччини. Наприкінці 2021 року повернувся — відремонтував берці, купив зимову форму та з початком повномаштабного вторгнення з побратимами-АТОвцями обороняв Київщину. Був командиром штурмової роти. На фронті отримав позивний Барс, бо тихо ходив навіть по снігу.
Читати ще
Читати ще
Валерій Краснян — доброволець, «кіборг» та Народний Герой України. Спогади дружини та побратима про Барса
Читати ще
“З “Барсом” ніколи не було страшно”. У Чернівцях попрощалися з військовим Валерієм Красняном
Барс загинув у листопаді 2022 року — на Харківщині підірвався на міні, коли їхав з розвідкою на завдання. Зараз його дітям-двійнятам по вісім років. Як Красняна згадує дружина та побратим:
Анатолій Маркус
Побратим Барса, оборонець Донецького аеропорту Анатолій Маркус каже, що тоді там проходив "кордон України".
"Битва за аеропорт показувала мотивацію наших добровольців. Його тримали до останнього, поки не підірвали термінали. З 17 по 21 січня 2015 року небо було цілодобово червоне — 24 години на добу вони били по нас. З 20 січня туди неможливо було заїхати, щоб евакуювати поранених. Там було пекло", — каже Маркус.
Анатолій Маркус. Фото: Суспільне Чернівці
Сергій Скальд
Чернівчанин, поет Сергій (Скальд) Баламутовський був учасником АТО, у 2014 році Скальд брав участь в АТО, обороняв фортецю у Пісках та Донецький аеропорт.
Сергій Скальд. Facebook/Сергій Скальд
На початку повномасштабного вторгнення поет долучився до ЗСУ й понад місяць воював на Київщині. Після звільнення Київщини Скальд виявив бажання й гелікоптером доправився на "Азовсталь" у Маріуполь. Загинув у бою у квітні 2022 року.
Читати ще
Читати ще
“Це за честь — загинути в Маріуполі”. Спогади про оборонця “Азовсталі” з Чернівців
Читати ще
“Адреналін підтримував у ньому дух воїнства”. У Чернівцях попрощалися із загиблим оборонцем “Азовсталі” Скальдом
Після виходу з "Азовсталі" між українською та російською сторонами відбувся перший обмін тілами й Скальда повернули, однак рік не могли упізнати. Після того як ДНК доньки співпало, Сергія кремували на Байковому кладовищі в Києві. Це було його бажанням.
Спогади близьких та побратимів про Сергія:
Олександр Боднарюк
Молодший сержант Олександр Боднарюк зробив 16 рейсів з підвезення допомоги в Донецький аеропорт. Відвозив підкріплення до летовища, а звідти забирав поранених.
Олександр Боднарюк. Книга памʼяті
20 січня 2015 року виконував бойове завдання з транспортування особового складу для підкріплення захисників Міжнародного аеропорту "Донецьк". На зворотному шляху з летовища Олександр евакуював 10 поранених бійців, коли їхній легкий багатоцільовий броньований транспортер "Ластівка" потрапив під обстріл російських "градів". У результаті машина була знищена, а Олександр Боднарюк – водій, вважався зниклим безвісти. Йому було 35 років.
Лише 16 червня 2015 року його тіло ідентифікували завдяки експертизі ДНК. 18 червня 2015 року Олександра Боднарюка поховали на кладовищі села Анадоли.
Посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня, відзнакою "Народний Герой України", "За оборону Донецького аеропорту", "За жертовність і любов до України", "Лицарський Хрест Родини Мазеп".
Володимир Бузенко
26-річний солдат Володимир Бузенко пропав безвісти в районі Донецького аеропорту. Останній раз виходив на зв'язок з нового терміналу Донецького аеропорту зранку 19 січня 2015 року. Обвал стався того ж дня в обідній час. Понад три місяці Володимира шукали.
Володимир Бузенко. Книга памʼяті
"Після останньої ротації зустрівся з Володею у цьому зловісному новому терміналі аеропорту – він перебував там уже тиждень. Ноги у нього були посічені осколками, перебинтовані, але тримався він гідно. Під сам кінець усі вже занепали духом, але не він. Увесь час не сидів на місці, готував розтяжки, з вигуком "Слава Україні" закидав звʼязками гранат тих, хто був під нами, вочевидь, чеченців, судячи з їхніх вигуків. Мовляв, "Спускайтеся до нас, ми вас тут усіх переріжемо". А становище було незавидне – вороги над нами, на третьому поверсі, під нами, на першому, й довкола нас. Там наших було приблизно 80 бійців. І обстрілювали з усіх боків. Пастка", — казав побратим Володимира Ярослав Гавʼянець.
Особу бійця ідентифікували за експертизою ДНК серед загиблих, виявлених під завалами після підриву російськими бойовиками будівлі нового терміналу. Володимира поховали у листопаді 2015 року у селі Великий Кучурів. Йому було 26 років.
Юрій Кушнір
Солдат Юрій Кушнір загинув у 36 років. Він отримав важке поранення у голову від вибуху міни в бою з бойовиками в аеропорту Донецька. Юрію надали першу медичну допомогу, однак від отриманих поранень він помер дорогою до лікарні. Він був військовим 80 окремої аеромобільної бригади.
Юрій Кушнір. Книга памʼяті
Служив у зоні АТО з вересня 2014 року, призваний за мобілізацією. Після строкової служби рік служив в Африці у складі миротворчої місії в Сьєрра-Леоне. Працював телемайстром. Похований у селі Каплівка. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.
Олександр Фештрига
Олександр Фештрига – розвідник 93-ої окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Він воював з 2014 року, коли поїхав на Донбас добровольцем. Олександр пережив бої за Донецький аеропорт, Авдіївку та Піски. Воїн втратив око і 17 зубів, загалом отримав 5 поранень. Але це не зупинило його.
“Сакура” займався спортом та підготовкою інших військових, проводив вишколи. До останніх днів життя Олександр був на передовій, за його спиною десятки успішних виходів на завдання, серед них і в тил ворога.
Олександр Фештрига. Олександр Фештрига. Фото: обласний ТЦК
Читати ще
Читати ще
“Навіть після смерті гуртує побратимів і допомагає їм”. Мати загиблого розвідувальника з Буковини отримала відзнаку
Що відомо про бої у Донецькому аеропорту
З кінця вересня 2014 року російські найманці атакували українських захисників щодня. Вони стріляли з "Градів", артилерії, танків та стрілецької зброї. 13 січня 2015 року обвалилася диспетчерська вежа аеропорту.
Рішення вивести українських воїнів з Донецького аеропорту командування АТО ухвалило 21 січня 2015 року. Однак ще два дні на території летовища, у пожежному депо Донецького аеропорту, залишались семеро бійців 90-го батальйону, яких вдалося вивести звідти 23 січня. У результаті боїв аеропорт був повністю зруйнований і непридатний для оборони.
У боях за Донецький аеропорт загинули більше сотні військовослужбовців ЗСУ та бійців добровольчих підрозділів, поранених — близько пів тисячі. Багатьох із них відзначили державними нагородами, деяких — посмертно.
Окрім офіційного Дня вшанування захисників Донецького аеропорту — 20 січня, який встановлений Міністерством оборони та Генштабом ЗСУ, "кіборгів" пригадують й у неофіційну дату – 16 січня, яка закріпилися від 2016 року, коли оборонці аеропорту та їхні родини зібралися у Києві на вшанування пам’яті своїх загиблих товаришів.
Читати ще
Читати ще
Перші добровольці та кіборги. Яким був початок російсько-української війни для буковинців
Читати ще
Військові з Буковини, які полягли у боях від початку повномасштабної війни. Згадуємо їх | 2022-2025
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
