Я думаю, це найважливіша фотографія в історії людства. Це знімок планети Земля з відстані 6 млрд км, зроблений зондом Вояджер-1 1990 року. Пізніше під враженням цього знімку фізик Карл Саган написав:
“Погляньте ще раз на цю точку. Це тут. Це наш дім. Це ми. Всі, кого ви любите, всі, кого ви знаєте, все, про кого ви коли-небудь чули, всі люди, що коли-небудь існували, прожили свої життя на ній. Багато наших насолод і страждань, тисячі самовпевнених релігій, ідеологій та економічних доктрин, кожен мисливець і збирач, кожен герой і боягуз, кожен творець і руйнівник цивілізацій, кожен король і селянин, кожна закохана пара, кожна мати і кожна дитина, винахідник і мандрівник, кожен викладач етики, кожен брехливий політик, кожна «суперзірка», кожен «найвидатніший лідер», кожен святий і грішник жили тут – на соринці, підвішеній у сонячному промені.
Земля – дуже маленька сцена на безкрайній космічній арені. Подумайте про річки крові, пролиті всіма цими генералами та імператорами, щоб у променях слави та тріумфу вони могли стати короткочасними господарями частини піщинки. Подумайте про нескінченні жорстокості скоєні мешканцями одного куточка цієї точки над ледве відмінними мешканцями іншого куточка. Про те, як часті між ними розбіжності, у тому, як прагнуть вони вбивати одне одного, у тому, наскільки гаряча їхня ненависть.
Наші позерства, наша уявна значущість, ілюзія про наш привілейований статус у всесвіті – всі вони пасують перед цією точкою блідого світла. Наша планета — лише самотня порошинка у навколишній космічній темряві. У цій грандіозній порожнечі немає натяку на те, що хтось прийде нам на допомогу, щоб врятувати нас від нашого ж невігластва.
Земля – поки що єдиний відомий світ, здатний підтримувати життя. Нам більше нікуди піти – принаймні найближчим часом. Побувати – так. Колонізувати ще ні. Подобається вам це чи ні – Земля зараз наш будинок.
Кажуть, астрономія прищеплює скромність та зміцнює характер. Напевно, немає кращої демонстрації дурного людського всезнайства, ніж ця відсторонена картина нашого крихітного світу. Мені здається, вона підкреслює нашу відповідальність, наш обов’язок бути добрішим один з одним, дорожити і плекати блідо-блакитну точку – наш єдиний будинок.Т
Текст взято Yurii SY з мережі Інтернет
