-
Станіслав, військовослужбовець 107 обр ТрО на псевдо «Танк». Родом із Чернівців, 41 рік
Станіслав, військовослужбовець 107 обр ТрО на псевдо «Танк». Родом із Чернівців, 41 рік. Вранці, 24 лютого, всупереч товаришу, який пропонував тікати за кордон, Станіслав залишився – «Ти давай тікай, а я залишуся, бо якщо всі втечуть, хто буде захищати країну?! «Коли це все почалося, оці кадри з Бучі, ці варварства – вирішив що буду нищити ворога поки я є… Якщо б була така ситуація що ми напали на них – я був би уже за кордоном давно, бо це не моя війна. Але ми обороняємось. У нас ні в кого не має бути сумнівів що робити з ворогом» – наголошує Станіслав.
Історію про мужнього захисника із Чернівців на своїй сторінці у Фейсбук розповідає 107 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ.
Без військового досвіду записатися на військову службу було важко. Кілька днів довелося ходити, вистоювати черги та переконувати щоб записали у лави ЗСУ. Через свою наполегливість і впертість дали позивний «Танк» і вже 3 березня я потрапив на службу в 107 обр ТрО.
Ще у цивільному житті Станіслава цікавили «літаючі птахи» і у війську він почав говорити про ефективну зброю, коли про неї ще мало хто чув – дрони камікадзе. «Потім я покликав своїх хлопців, вони допомогли зробити перший наш вибух. І після цього почалась моя праця по ударним дронам. В цю працю я поглинув повністю з головою. Всі новинки, розробки, все впроваджував у нашу справу» – розповідає військовослужбовець.
Хлопці постійно удосконалювались, експериментували, навчалися літати на FPV дронах і коли потрібна була допомога на передку – підготувалися, зібралися, виїхали і почали працювати на бойових.
«Коли на навчаннях ми у пісочниці гралися це одне, а коли перед тобою ворог стоїть, і він веде вогонь, то це зовсім інше. У перший свій бойовий виліт я хвилювався, та побратим, що був зі мною, поклав руку мені на плече і каже: «так Танчик, ти все вмієш, ти все можеш… все буде добре». І все… залетів, перша ціль була вражена. Ну і так почалося бойове життя» – пригадує перший бойовий досвід Станіслав.
Зараз підрозділ Танка «гастролює» по важких ділянкам фронту, де нашим бійцям потрібна допомога. «Скажу так, ми зараз працюємо на фронті не як атакуючі, а скоріше як охоронці нашої піхоти. І робимо так щоб ворог не тривожив побратимів переносними і стаціонарними засобами враження».
«Я відплачую ворогу за наших побратимів, за цивільне населення, за обстріли по мирних містах. У мене є відчуття що я маю робити свою роботу і я роблю її як можу… ми разом її зробимо, поряд з побратимами. Будем захищати нашу землю на скільки це можливо та на скільки вистачить сил».
