ТАКА ДУМКА
Їб?*ть розцяцькованих «королев» може кожний. А от їб?*ть закон, безсоромно в судах в усіх на очах, можуть тільки прокурори.
(Сто разів перепрошую за ці слова з зірочками, дико соромно перед дітьми, але з пісні Кропиви, зашквареного посадовця офісу генерального прокурора, слів не викинути. Особливо якщо саме ці слова найточніше передають сенс того, що почасти витворяють із законами нашої держави, зокрема з Земельним і Лісовим кодексами, ті, хто найпершим повинен закони захищати і від усіх вимагати їх неухильно виконувати. У тому числі на Буковині).
«Є правове поле. Ніхто за нього виходити не може!» — по-армійські відчеканював перед головами територіальних громад Чернівецького району начальник Чернівецької ОВА Руслан Осипенко на нещодавній нараді в Новоселиці, де представники влади усіх гілок і рівнів спільно вирішували, як жити далі.
Все було б прекрасно, якби Чернівецька обласна військова адміністрація, з усього видно, сама не вийшла за рамки закону в своїх судах проти місцевих громад (три з них якраз в Чернівецькому районі), намагаючись руками прокуратури, нацполіції і галузевого монополіста «Ліси України» заграбати зареєстровані за громадами у комунальну власність земельні ділянки.
В судових позовах будинку з левами опинилися Чернівецька, Кам’янецька, Великокучурівська, Берегометська ТГ. Цілком ймовірно, в області є більше громад, «ощасливлених» специфічною увагою правоохоронців, лісівників і ОВА.
В країні взагалі таких справ — валом. В кожній області. Наче ДП «Ліси України» з прокуратурою і обласними адміністраціями оголосили хрестовий похід проти комунальної власності, намагаючись будь-якою ціною примножити лісівникам земельні активи перед акціонуванням їх компанії.
В земельно-лісових справах різні нюанси.
Одні місцеві ради отримали наїзди за те, що осмілилися скористатися п.24 прикінцевих положень Земельного кодексу (закон №1423-ІХ від квітня 2021 року) і зареєстрували собі у комунальну власність несформовані земельні ділянки, у яких до того в держреєстрах не було ні власника, ні користувача. Як от Кам’янецька ТГ.
Інших прокурори покликали до суду, бо Держгеокадастр передав громадам державні сільгоспугіддя, частина яких ніби накладається на державний лісфонд.
Треті зустрілися в судах з правоохоронцями і ОВА, бо ще десять років тому зареєстрували за громадою земельні ділянки при розмежуванні земель державної і комунальної власності за законом 2013 року. Як от Чернівці.
(Я вже мовчу про викручування рук громадам Подільським лісовим офісом Василя Гончара за узгодження земельних документів і за так звані самосійні ліси — це окрема болюча для місцевого самоврядування тема).
Але лейтмотив і доказова база в усіх історіях однакові. Позивачі приходять в суд з лісовими планшетами на лісові ділянки, які вважають вищими за наявні у громад документи з державної реєстрації земельних ділянок. А єдина стаття закону, на яку вони посилаються, нещадно при цьому її перебріхуючи, — це п. 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України.
Більше ніяких документів у позивачів немає. Хіба ще фальсифіковані копії рішення Чернівецької облради 2000 року щодо лісів АПК, які відхилив Львівський апеляційний суд у справі з Кам’янецькою ТГ, вимагаючи у ОВА надати, як належить, оригінали з обласного архіву, — а їх ніде нема.
Історія не нова. І я не вперше пишу про такі суперечки. Ще у липні 2015 року в урядовій газеті вийшла моя стаття «Навіщо хутору генплан?» (посилання в першому коментарі) про земельно-правові проблеми одного з найбільших сіл нашої області — Чудея.
Обласна прокуратура подала на сільську раду в суд, звинувативши її, окрім всього, в захопленні під розбудову села 35 гектарів, які ніби належали Чернівецькій ОДА як землі лісогосподарського призначення за матеріалами лісовпорядкування — лісовими планшетами. Хоча де-факто там не було ніякого лісу — за Генеральним планом це майже центр села з давнішньою житловою забудовою. За логікою обласних прокурорів виходило, що будинки треба було знести.
В нинішніх судових розглядах згадані вище громади мають на спірні з Чернівецькою ОВА землі всю передбачену законом документацію. Ділянки занесені в Державний земельний кадастр (ДЗК) як об’єкт речового права комунальної власності (різних категорій). А також зареєстровані в Держреєстрі речових прав за територіальною громадою в особі її ради.
Окрім всього, це доводить, що більше ніхто, окрім громади, не потурбувався оформити спірну землю за вимогами чинного законодавства.
Аж тут заявляється Чернівецька ОВА і вимагає через суди негайно скасувати державну реєстрацію Держгеокадастру і Мін’юсту, забрати у громад ділянки і віддати їй у власність.
Загалом це нормальні вимоги і цілком нормальна майнова суперечка. Але винятково в тому випадку, якщо у позивача є належні документи щодо порушення його майнових прав. Наразі юристи будинку з левами разом з прокурорами пішли проти громад лише на тій єдиній підставі, що комунальні земельні ділянки накладаються на якісь там території, від руки намальовані в лісових планшетах галузевого підприємства «Ліси України».
Щоб нагнати на громади більше страху, на посадовців ОМС відкривають кримінальні провадження і навіть одягають браслети.
Не один раз писала в своїх статтях, що ці планшети — суто виробничі карти лісівників з таксаційним описом лісових кварталів. Жодний нормативно-правовий документ не прирівнює їх до документації землеустрою, вони не мають відношення до ДЗК і до формування ділянок як об’єкту речового права з межами і кадастровими номерами.
Більше того, судово-криміналістична експертиза в рамках позовів ОВА до Кам’янецької ТГ засвідчила, що за намальованими в тих планшетах координатами деякі ділянки взагалі розташовані за межами нашої держави.
Навіть п. 5 прикінцевих положень Лісового кодексу, на який посилаються усі суди в земельно-лісових суперечках, не визнає матеріали лісовпорядкування землевпорядною документацією і вимагає від лісівників в обов’язковому порядку сформувати земельні ділянки з занесенням їх в ДЗК.
Проте прокурори Артема Яся, юристи Чернівецької ОВА Руслана Осипенка і адвокати директора Подільського лісового офісу Василя Гончара як і він самий безапеляційно заявляють в судах, що ці планшети з лісовими територіями є єдиним документом на підтвердження права власності і користування землями лісогосподарського призначення.
Це повне знущанням над законами України.
Дії цих структур влади швидше схожі на рейдерське захопленням майна громад.
Руслан Осипенко пообіцяв в цьому питанні розібратися. Тому далі буде.
А в наступній публікації розповім, яким негативом порушення правових норм в лісогосподарській галузі відбивається на місцевих бюджетах та загалом на економічному розвитку багатої на ліси Буковини (з Прогнозу обласного бюджету Чернівецької області на 2027-2029 роки).
Фото з Новоселицької міськради, де начальник Чернівецької ОВА Руслан Осипенко за участі владного активу області провів нараду з головами 32-х територіальних громад Чернівецького району. Шкода, що у керівників ТГ численні проблеми лісогосподарської галузі звелися до включення старого мисливського будиночку румунського короля Міхая в неіснуючий туристичний маршрут.
Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка
Власкор “Дзеркала тижня” на Буковині
Персональна сторінка у Фейсбук (с)
