За допомогою воєнних експертів NV змоделював, де протягом наступних трьох місяців наступатимуть російські війська, чи є загроза Сумам та чим відповість на останню велику операцію Путіна українська армія.
Літня воєнна кампанія 2025 року може стати переломною у війні РФ проти України. Адже на фоні «миротворчих» зусиль президента США Дональда Трампа росіяни накопичили резерви, перегрупували сили, адаптувала тактику й, схоже, готові зробити останню ставку на серйозний прорив.
Яким чином розвиватимуться події на фронті протягом трьох літніх місяців? Які сценарії найближчого майбутнього виглядають найбільш вірогідними? Чи вдасться росіянам прорив? Або ж навпаки Сили оборони України перейдуть у контрнаступ?
Про це NV поговорив з трьома воєнними експертами — Михайлом Самусем, Олександром Коваленком та Віктором Кевлюком. За їх допомогою редакція NV змоделювала три сценарії розвитку подій на фронті.
Останній шанс Кремля, — сценарій № 1
Найбільш тривожним варіантом може стати вдала спроба Росії переломити хід війни під час нової наступальної кампанії.
«Російська економіка падає, але ще летить. Тому Кремль може спробувати протягом трьох-чотирьох місяців використати оцей свій останній шанс», — вважає Михайло Самусь.
Після провалу торішнього штурму Вовчанська й затяжних боїв на сході Москва планує активізацію наступальних зусиль на всій лінії фронту.
Основним напрямком для ворожих штурмів стануть північні райони Донеччини — передусім Покровськ та Костянтинівка, з подальшим виходом на Слов’янсько-Краматорську агломерацію.
За оцінкою Олександра Коваленка, росіяни намагатимуться якнайшвидше перевести польові штурми на цьому напрямку у фазу міських боїв, — передусім у Костянтинівці та, за певних умов, ближче до Слов’янська — у Дружківці.
«Міські бої – це не тільки руйнування міста, а ще й зменшення пропорції втрат наступаючих та можливість накопичувати як людський, так і механізований ресурс», -пояснює експерт.
Полонених росіян доставляють з лінії фронту на Курщині / Фото: ROMAN PILIPEY / AFP via Getty Images
Вже зараз, за його словами, армія РФ адаптує свої підрозділи до «мобільного бою на колесах», використовуючи мотоцикли й легкові автівки замість бронетехніки, якої гостро бракує. Бо в щільній забудові легка техніка дозволить діяти мобільно.
Сили та засоби для операції на Донеччині у ворога фактично готові.
І не тільки там, — російська армія вже розпочала наносити декілька відволікаючих ударів.
На Сумщині окупанти тиснуть на прикордонні райони та постійно обстрілюють села та міста, включно з самими обласним центром. При цьому, як зазначає Самусь, сили для повноцінного штурму Сум чи Харкова у росіян відсутні, — з їхнього боку це гра на страху.
У Запорізькій області ворог готує тактичні атаки з метою створення ілюзії тиску по всій лінії фронту, за рахунок десятків тисяч мобілізованих та контрактників, яких, на думку опитаних NV експертів, покладуть в «м’ясних» штурмах.
Наступ на сході матиме для Кремля ще один напрямок — дипломатичний. Адже путінська команда вже веде Трампом гру «Москва прагне миру, але Київ їй заважає», — тобто, росіяни всіляко затягують переговорний процес, але не виходять з нього. Ціль — потягнути час до моменту, коли наслідки дій на Донеччині стануть очевидними: в разі успіхів Москва використає їх для підсилення своєї позиції під час укладення мирної угоди.
Вірогідність реалізації цього сценарію — 20%
Сили оборони втримали фронт, — сценарій № 2
Найбільш позитивний для України розвиток подій влітку 2025-го не передбачає проривів ворога або контрнаступу ЗСУ. Йдеться радше про утримання лінії фронту під час великого російського наступу. «Найбільш ймовірно будуть дуже інтенсивні бої, але прориву фронту не відбудеться, і українська армія витримає цей натиск до осені», — пояснює Самусь.
У такому випадку на жодному з напрямків — хоч біля Покровська, хоч на Сумщині, — росіяни не здобудуть переваги. А отже, серед іншого, не отримують додаткових козирів на мирних переговорах. Водночас непоступливість Кремля у питанні укладення хоча б перемир’я збільшить шанси на те, щоб США схвалили нові жорсткі санкції проти РФ та її нафтового експорту.
А на фронті окупанти, як уточнює Самусь, через невдалий наступ ще й вичерпають свої воєнні ресурси.
Провалу сподівань росіян на успіх на сході сприятимуть ландшафт (зокрема — наявність водосховища) та оборонна конфігурація на Покровському напрямку: якщо вони не зможуть обійти з флангів угрупування Сил оборони у самому Покровську, то будуть змушені йти у лобові штурми.
Делегація РФ привезла на переговори з Україною у Стамбул “меморандум”, який засвідчив: Кремль не прагне миру, він хоче виграти час для нового наступу / Фото: Turkish Ministry of Foreign Affairs via Getty Images
На північних ділянках Сумщини та Харківщини ворожий наступ теж може швидко загальмуватись, адже армія РФ не має там достатньої кількості техніки й резервів, аби вийти за межі прикордонної зони. За оцінкою Віктора Кевлюка, ймовірна глибина просування окупантів тут навряд чи перевищить 8−10 км.
Вірогідність позитивного для України сценарію збільшує то, що, за словами Кевлюка, у наступі росіяни щодня втрачатимуть кілька дивізіонів артилерії, а їх танковий парк скоротиться до критичного рівня. Водночас Україна здатна наростити свої спроможності в таких стратегічно важливих сферах, як FPV-дрони та високоточна зброя. А це дозволить ЗСУ компенсувати дефіцит бронетехніки і втримати баланс у вогневому контакті.
Вірогідність реалізації цього сценарію — 15%
Продовження війни на виснаження, — сценарій № 3
Найбільш реальним зараз виглядає сценарій, за яким росіяни все ж зможуть дещо посунути українські сили під час свого наступу, але сторони швидко повернуться до позиційної війни на виснаження. При цьому Україна збереже контроль над ключовими напрямками, хоча для цього Силам оборони доведеться витримати місяці інтенсивного тиску з боку росіян.
У такому випадку стан справ на фронті залишиться напруженим, особливо на сході – в районі Покровська, Костянтинівки та Сіверська. Тут ворог намагатиметься охопити українські позиції з флангів, проте, пояснює Кевлюк, великого результату ці спроби не принесуть. «Противник буде зупинений і своїх завдань вийти до Костянтинівки, до Покровська не виконає. Йому просто фізично не вистачить ресурсів це зробити», — прогнозує експерт.
На півночі – Сумщина та частина Харківщини — росіяни у цьому сценарії зберігатимуть контроль над вузькою прикордонною смугою до 10 км у глибину. Це дозволить їм створювати психологічний тиск на Суми, але не більше.
Позиційні бої триватимуть і на півдні. У Запорізькій області ворог не проб’є навіть перший рубіж оборони української армії, водночас ЗСУ не зможуть контратакувати через щільне мінування. На Херсонщині російські сили намагатимуться висади десанти на островах у нижній течії Дніпра, але якщо і досягнуть успіху, то лише тактичного.
Ключовим фактором залишаться ресурси. «Щодня кількість танків і бойових броньованих машин у ворога скорочується. А з запасів він витягає артсистеми, які мають дальність стрільби 15−20 км, в той час як наші – 30−40 км й більше», — пояснює Кевлюк.
На цьому тлі особливого значення набуде технологічна складова, — дрони. І є сподівання, що ефективність їх використання Силами оборони України зросте.
Вірогідність реалізації цього сценарію — 65%, йдеться у публікації NV.
ДО РЕЧІ
