Якби кілька років тому хтось сказав, що Збройні сили України протистоятимуть північнокорейським військам у Курській області, навряд чи у це повірило би багато людей. Проте вже цього тижня, за даними української розвідки, перші північнокорейські військові прибули на Курщину для участі в бойових діях проти України. Володимир Зеленський заявляв про підготовку щонайменше 12 тисяч військових КНДР.
Тож тепер Україна змушена воювати проти двох ядерних держав, одна з яких розташована за 7 тисяч кілометрів від нашої країни. Південна Корея обговорює надання Україні військової допомоги на екстреному засіданні Ради національної безпеки. Натомість Захід реагує на це досить кволо.
Чому Північна Корея почала воювати проти України, як це вплине на перебіг бойових дій, чи почне Південна Корея постачати зброю нашій країні та яку відповідь готує Захід — про це йдеться в аналітичному матеріалі hromadske, який ми пропонуємо вашій увазі.
Мотивація і мовний бар’єр
Військова співпраця рф і КНДР активізувалася на другий рік повномасштабного вторгнення росії в Україну: володимир путін звертався до лідера КНДР, коли у нього вичерпувалися запаси радянських ракет і артилерійських боєприпасів. Кім Чен Ин не відмовив своєму колезі-диктатору: виробництво зброї — чи не єдиний сектор економіки КНДР, який приносить прибуток.
За оцінками розвідки Південної Кореї, з початку повномасштабного вторгнення КНДР поставила до росії понад 8 мільйонів 122-мм і 152-мм артилерійських снарядів, а також протитанкові ракети Bulsae-4, балістичні ракети малої дальності KN-23 та боєприпаси для ручних протитанкових гранатометів. Коли північнокорейські снаряди й балістичні ракети почали сипатися на голови українців, мало хто міг собі уявити, що це лише перший етап залучення КНДР.
З одного боку, участь північнокорейських військ у війні проти України може свідчити про великі втрати російської армії та проблеми з її поповненням. З іншого боку, армія КНДР є п’ятою у світі за кількістю солдатів, тому її участь у війні проти нашої країни становить реальну загрозу.
Загалом збройні сили КНДР налічують 1,28 мільйона військовослужбовців, з яких лише в сухопутних військах 1,1 мільйона людей. Армія у Північній Кореї призовна, у ній служать як чоловіки, так і жінки. Строкова служба для чоловіків триває 10 років, а для жінок — 5. У країні з 26-мільйонним населенням є 120 тисяч вишколених бійців сил спеціального призначення.
«Місячні втрати російської армії в Україні — понад 30 тисяч убитих і поранених. Отже, росіянам треба близько 30-35 тисяч рекрутів, щоб компенсувати втрати. У них зараз проблеми з набором особового складу. Недаремно вони підняли премію за підписання контрактів зі збройними силами до 35 тисяч доларів.
Тому росія не проти використати корейців. Хоча нинішню залученість не можна назвати фактором, який міг би радикально змінити чисельність військ рф у протистоянні з Україною», — зазначив у розмові з hromadske військовий аналітик Михайло Самусь.
Ефективність залучення корейських військових в умовах сучасної війни ще належить з’ясувати. Невідомо, як вони поводитимуться, коли підрозділи зазнають великих утрат на полі бою. Однак не варто очікувати, що на заваді стане мовний бар’єр, вважає військовий аналітик.
«Мовний фактор не важко подолати. Наприклад, корейці можуть воювати у складі полків. У такому разі комунікація з російською армією відбуватиметься на рівні штабу полку, і мовний бар’єр не заважатиме координації. Проблеми будуть, якщо корейських солдатів закинуть у російські підрозділи», — пояснює Самусь.
Керівник ГУР Кирило Буданов упевнений, що північнокорейські солдати матимуть високу мотивацію на полі бою: якщо вони не виправдають очікувань свого командування, їхні сім’ї можуть стратити.
Чому Північна Корея допомагає росії?
Перші повідомлення про те, що військовослужбовці КНДР беруть безпосередню участь у війні проти України на боці росії, почали надходити від Національної розвідувальної служби Південної Кореї в серпні 2024 року. Тоді йшлося про військових радників та спеціалістів, які допомагали росіянам обслуговувати північнокорейські балістичні ракети.
За даними розвідки Південної Кореї, перший заступник голови Департаменту з виробництва боєприпасів Кім Чен Сік, який є однією з ключових фігур у ракетній програмі КНДР, уже кілька разів відвідував пусковий майданчик для північнокорейських балістичних ракет KN-23 поблизу російсько-українського фронту. Кім Чен Сік приїздив до росії з десятками північнокорейських офіцерів, консультував своїх російських колег на місцях.
Також росіяни, ймовірно, користуються послугами північнокорейських інженерних військ. Під час Корейської війни у 1950-1953 роках армія Північної Кореї стала піонером у так званій тунельній війні: її інженерні бригади будували казарми і пункти управління під землею. Тунелі на глибині близько 100 метрів захищали війська від повітряних та артилерійських ударів, також їх використовували для того, щоб заходити у тил ворога. Солдати російської армії використовували елементи тунельної війни під час торішньої битви за Авдіївку: окупанти проникли в український тил, рухаючись під землею.
В обмін на військову допомогу росія надає Північній Кореї продовольство, паливо, гроші й технології для розробки ядерної зброї, заявив Кирило Буданов в інтерв’ю Economist.
Співпраця між рф і КНДР триває в межах угоди про стратегічне співробітництво, підписаної в червні цього року під час візиту володимира путіна до Північної Кореї. У ній, за даними Wall Street Journal, є секретний пункт про участь військових КНДР у війні проти України.
Російський диктатор росії володимир путін та глава КНДР Кім Чен Ин під час зустрічі у червні 2024 рокуKremlin Pool Photo via AP
Цербер Китаю та фабрика зброї для росії
Північна Корея не є самостійним геополітичним гравцем — радше ставлеником Китаю, як і сама росія, переконаний Михайло Самусь. У тому, що Кім Чен Ин може ухвалювати важливі зовнішньополітичні рішення без благословення Пекіна, сумнівається і Михайло Гончар, експерт з енергетичних та безпекових відносин.
«ВВП Північної Кореї не перевищує кількох мільярдів доларів. Економіка на 90% залежить від Китаю. Смішно говорити, що Північна Корея здатна диверсифікувати свої відносини коштом росії. Кім Чен Ин не робить нічого, що може викликати невдоволення Сі Цзіньпіна. Пхеньян не може вільно діяти на європейському континенті без директиви з Пекіна», — зазначив у розмові з hromadske Михайло Гончар.
Будь-які повідомлення про розбіжності між Пекіном і Пхеньяном є дезінформацією, щоб дезорієнтувати Захід, вважає Михайло Гончар. За його словами, у так званій осі зла є «повна синергія зусиль і всі ролі розписані».
«Наразі вісь зла — це об’єднання Китаю, росії, Північної Кореї, Ірану та Білорусі. Китай залишається в тіні, виступаючи з різними мирними ініціативами, а Північній Кореї відведена роль Цербера. Кожен член цієї коаліції виступає у прийнятному для нього форматі. Ситуація потребує жорсткої реакції Заходу, але, крім глибокої стурбованості, ми поки що нічого не бачимо», — зазначив Гончар.
Перемога росії — в інтересах Китаю, адже окупація України відкриє йому двері для прямого виходу на європейський ринок, додає Михайло Самусь. Тож підтримка москви з боку Пхеньяна не є випадковістю.
За сприяння Китаю росія зробила з КНДР фабрику для виробництва зброї, інвестуючи у розвиток північнокорейського військово-промислового комплексу китайські юані, які москва отримує від продажу російських енергоресурсів Пекіну. Понад те, Північна Корея отримує від росії технології, а від Китаю — станки й компоненти для виробництва зброї.
Фактично КНДР зараз переживає свій «золотий вік». Війна приносить гроші мілітаристському режимові у Пхеньяні, чия некомпетентна економічна політика неодноразово спричиняла голод серед безправних громадян КНДР.
Квола реакція Заходу і допомога Південної Кореї
Участь Північної Кореї у війні відкриває можливості для України: на горизонті вимальовуються контури нового альянсу — між Україною та Південною Кореєю. Адже зближення росії з КНДР становить загрозу не лише для Києва, а й для Сеула. Південна Корея змушена діяти рішуче, оскільки посилення тоталітарного сусіда не в її інтересах.
Наразі уряд Південної Кореї розглядає можливість відправити в Україну військовий персонал для ідентифікації північнокорейських військових і аналізу тактики ведення бойових дій підрозділами армії КНДР. Ба більше, Сеул не виключає постачання оборонного та наступального озброєння в Україну, заявив заступник радника з питань національної безпеки Південної Кореї Кім Те Хьо.
Південна Корея входить до десятки найбільших виробників та експортерів зброї у світі. Армія Південної Кореї має на своєму озброєнні низку ефективних систем протиповітряної оборони, зокрема зенітно-ракетний комплекс середньої дальності Cheongung-II, який міг би допомогти Україні захиститися від російських та північнокорейських балістичних ракет.
Загалом Південна Корея має що запропонувати Україні: від авіації до 155-міліметрових артилерійських снарядів власного виробництва, які могли б нівелювати перевагу росіян у боєприпасах, каже Михайло Самусь. А втім, досі Сеул надав Києву лише нелетальну допомогу та гуманітарну підтримку.
«Південна Корея могла б дуже швидко озброїти ті бригади ЗСУ, які зараз потребують посилення, передавши нам танки власного виробництва і прекрасні самохідні артилерійські установки зі своїх армійських складів. Сеул може відправити Києву фактично весь спектр озброєнь, необхідних для ведення інтенсивної війни. На відміну від наших європейських партнерів, Південна Корея не відпочивала 30 років, а виробляла зброю», — наголошує військовий аналітик.
Захід також міг би дати жорстку відповідь на вступ військ КНДР у війну, заблокувавши транспортування російської нафти через Балтійське море. Саме цим маршрутом росія відправляє на продаж щонайменше половину своєї нафти. Дефіцит російської нафти на світових ринках могла б компенсувати Саудівська Аравія, яка вже заявила про намір збільшити видобуток. Саудити мають усі можливості для цього, запевнив Михайло Гончар. Але досі Захід не сказав свого слова.
Крім цього, країни Заходу могли б розглянути можливість симетричної відповіді: введення обмеженого контингенту військових на територію України для охорони кордону з Білоруссю. Такий крок дозволив би Україні вивільнити ресурси для зміцнення оборони на Східному та Південному фронтах. Однак до завершення президентських виборів у Сполучених Штатах такий сценарій видається нереалістичним, вважає Михайло Гончар.
Що робити Україні?
Україна не зобов’язана чекати на поради партнерів і може сама знайти спосіб продемонструвати Кім Чен Ину, що той зробив велику помилку, коли вступив у війну. Рішення відправити війська до Європи може мати руйнівні наслідки для КНДР, якщо Київ правильно розіграє свої карти, сказав у розмові з hromadske Едвард Гантер Крісті, колишній керівник Департаменту інновацій НАТО.
«Зараз КНДР фактично перебуває у стані війни з Україною, а отже, Київ має повне право завдати контрудару по північнокорейській території. Навіть якщо це важко зробити, українці повинні розглядати таку можливість. Небезпека в тому, що Захід занадто боязкий. Проте Україна мусить спробувати зробити щось самостійно, не питаючи ні в кого дозволу.
Можливо, в цьому допоможуть Сили спеціальних операцій. Очевидно, що це дуже чутливе питання, яке вимагає ретельного аналізу, відмінного планування, великої кількості ресурсів і дуже вмілої стратегічної комунікації як до, так і після», — каже Едвард Гантер Крісті.
Україна неодноразово доводила, що здатна завдавати болючих ударів своїм ворогам далеко за межами власних національних кордонів. Наразі росія та Північна Корея тестують ґрунт, намагаючись зрозуміти, як далеко можна зайти на шляху ескалації. Якщо вони не отримають жорсткої відповіді, то 12 тисяч північнокорейських солдатів можуть швидко перетворитися на 50 тисяч, вважає Крісті.
Зрештою, поглиблення військової співпраці з росією та відправлення військ КНДР в Україну вигідні Кім Чен Ину. Північнокорейська армія матиме можливість здобути досвід ведення бойових дій в умовах сучасної війни, поки режим Кіма отримуватиме величезні прибутки. Якщо Пхеньян і москва не зіштовхнуться з протидією, вони навряд чи зупиняться. Тим часом Китай терпляче спостерігатиме за розвитком подій: загрібаючи жар чужими руками та виявляючи слабкі місця Заходу.
