Місто Прип’ять, яке радянська машина використовувала як вітрину «ідеального життя», стало символом трагедії. 26 квітня 1986 року відбулася одна з наймасштабніших техногенних катастроф в історії.
До 40-ї річниці аварії на ЧАЕС знімальна група Укрінформу побувала у зоні відчуження.
У спецвипуску в межах проєкту «Є Розмова»: місця, де у 2022 році окопувалися російські війська, як поводиться радіація сьогодні, чому її рівень може різко змінюватися навіть на кількох метрах і які наслідки це має для людей. А також маловідомі факти про Чорнобиль і про те, як світові запобігти повторенню сценарію ЧАЕС, розповів військовослужбовець НГУ Марк Баришевський.
Відео: Христина Равлюк, Костянтин Бова, Ольга Якимович, Укрінформ
Чорно́бильська катастро́фа — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (тоді УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року.
Руйнування мало вибухову природу, реактор було частково зруйновано і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбулося вивергання потужністю 300 Хіросім. На думку багатьох, ця виняткова подія та офіційна реакція на неї, що була виявлена Москвою, стали однією з причин розпаду СРСР.
Ця надзвичайна подія, яку називають найстрашнішим цивільним ядерним інцидентом у світі, є однією з двох аварій атомної енергетики, оцінених як 7 (найбільший ступінь тяжкості) за Міжнародною шкалою ядерних подій, іншою є ядерна катастрофа на Фукусімі в Японії 2011 року.
Катастрофа на ЧАЕС вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики
