За інформацією: Суспільне Чернівці.
Весільна фотографія бабусі Олени Чепух. Фото: Олена Чепух "До того я не знала, що моя бабка була двічі заміжня, і мій дід це вже її другий чоловік. Весільного фото з дідом в неї не було. Я відкрила її стару скриню, почала дивитися, що там в неї цікавого. Натрапила на фотографію весільну. У баби був повністю традиційний стрій від вінка. Мені стало цікаво, а з чого той вінок, який він був", — розповідає Олена.
Відтак жінка почала розпитувати у своєї бабусі про традиційний одяг та побут в регіоні тих часів, а вже потім збирала свідчення інших жителів. Для цього обрала міста і села за течією річки Черемош. Здебільшого це були жінки, народжені впродовж 1930-1940 років. Молодші люди пам'ятали звичаї менше, бо, за словами Чепух, їхня юність припала на заборони й утиски радянської влади.
Запис розповіді жінки із села Виженка. Фото: Олена Чепух
Знайдені старовинні фото жителів села Підзахаричі. Фото: Олена Чепух
Згодом Олена почала також спілкуватися з творчими колективами, в колекції яких часто був й старовинний одяг. Подекуди люди й самі зверталися до Олени, коли знаходили на горищах автентичні речі чи предмети побуту.
Музей старожитностей Гуцульщини
Автентичні речі шукає також завідувачка Музею етнографії та старожитностей Буковини та Гуцульщини Марія Козубовська. Музей при Вижницькому коледжі мистецтв започаткував її чоловік. Першими експонатами стали писанки.
Писанки у музеї. Суспільне Чернівці"Мій чоловік, колишній директор, збирав писанки. Потім горбатки, сорочки, кожухи. Й постійно у нього в кабінеті було багато молі. Я щосуботи ходила, травила її та казала: "Що ти збираєш оту стареччину?" Коли ми створили малесенький музей, я вже подумала: "Ні, це – моє". Все ж я буковинка, уродженка Вижницького району, і в мене мама вишивала", — розповідає Козубовська.
Марія Козубовська. Суспільне Чернівці
Музей – двоповерховий. Його колекцію продовжують поповнювати. Найстаріші експонати датуються XVIII сторіччям. Серед них – старовинна скриня, а також шалянова Тканина з квітковим візерункомхустка, яку колись подарували музею.
Шалянова хустка. Суспільне Чернівці
До експозиції також додали одяг з села Вашківці. Так хотіли показати різницю між звичаями жителів одного регіону. Так для села характерними були вишивка бісером, квіткові візерунки, фабрична тканина замість горбатки та пов'язування хустки на талії.
Традиційна для Вашківців вишиванка. Суспільне Чернівці
Творчі та самобутні
Марія Козубовська розповідає, що за експонатами музею можна скласти портрет буковинських гуцулів: це творчі та самобутні люди, які багато працювали й майстрували. Так, наприклад, у церкву часто ходили із парасолькою, а також майстрували жіночі сідла. Вбрання також відрізнялися та залежали від моди села.
Старовинна парасолька, характерна для моди буковинських гуцулів. Суспільне Чернівці
Олена Чепух розповідає, мета їхньої роботи — розповідати більше про буковинських гуцулів, які менш відомі в Україні. Для цього впорядкували книгу, де зібрали матеріали, а також схеми вишивки, за якими можна відтворити давні сорочки.
Читати ще
Читати ще
Показує Гуцульщину очима гуцулки: як вчителька із гірського села розповідає про буковинських гуцулів у соцмережах
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
