За інформацією: Суспільне Чернівці.
Артем Кулачевич, “Фізрук”, заступник командира батальйону безпілотних систем 82-ї ОДШБр. Youtube/82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада
Артем Кулачевич з позивним "Фізрук" був серед тих, хто заводив групу бійців під час наступу на Курську область. Він організував рейд ударними дронами на території РФ – це було вперше в Україні, бо до того такі рейди проводили тільки штурмовики та піхота. За цю операцію президент нагородив його "Хрестом бойових заслуг".
Військовий понад два роки очолював роту, яку зараз збільшили до батальйону 82-ї Буковинської бригади. Каже, кожну втрату сприймає як особисте, але не дозволяє емоціям взяти гору під час бойових завдань. Про операції у РФ, "почерк" Буковинської бригади, високий відсоток добровольців та долученість бійців із СЗЧ – читайте в інтервʼю Суспільне Чернівці із заступником командира батальйону безпілотних систем 82-ї ОДШБр Артемом Кулачевичем.
"Ми зробили таке вперше в Україні"
– Ви були серед тих офіцерів-управлінців, які планували операцію наступу на Курщину – завели бійців на територію РФ. У чому полягав ваш план і що було найбільш складним?
– Наприкінці липня ще було планування, а 6 серпня ми рушили в бій. Коли це все планувалося, то було велике бажання спробувати. Це ж ніхто не робив вже століттями. Це було зроблено вперше в історії України.
Спочатку були емоції, а далі відповідальність – чітко все спланувати, адже ми розуміли, що нас там чекають проблемні питання. Одним із найскладніших, як на мене, була відсутність звʼязку. Я зробив ставку на радіозвʼязок і він у нас спрацював, бо ніякого інтернету не було.
"Мені вдалося завести дві ударні групи до рядів оборони противника — тобто ми наступали різними видами БПЛА. Такі рейди раніше робила лише піхота чи штурмовики. Тоді на Курщину зайшло орієнтовно 60 моїх бійців".
Дуже часто нам доводилося воювати на два напрямки. Буквально через 3-4 дні я двох полонених особисто брав і разом із солдатами їх доставляв до одного із сіл, яке вже було в тилу. Тобто мої позиції пілотів були попереду, а в тилу ще бігав противник – він був розгублений.
Бійці роти ударних безпілотних літальних апаратів. Фото надали у відділенні комунікацій 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади"Емоційно найскладнішим виявився момент переходу кордону. Як зараз пам'ятаю: перший день ми відвоювали з території України, а на наступний нам треба рухатися. Я бачив тривогу в очах бійців. І вона була виправдана – то був страх невідомого. Але кожного запитую, чи він готовий, і кожен відповідає: "Так".
Спочатку ми заблукали, згодом пробили колесо на уламках, а ще далі – потрапили під шквальний артилерійський обстріл. Таким був наш перший візит на Курщину. Але буквально через 2-3 дні ми вже мали успіхи: були ураження і бійці видихнули. Я щодня приїжджав на позиції поставити бойові завдання і підтримати морально. Бачив, що хлопці були у піднесеному настрої. Але казав їм, щоби через ейфорію не втрачали пильність.
Про довіру бійців, втрати на Курщині та "Хрест бойових заслуг"
– Цьогоріч ви отримали відзнаку "Хрест бойових заслуг", яку вам вручив Президент України Зеленський. Вочевидь це було за операцію на Курщині. Як ви сприйняли це?
– Я трохи соромʼязливо ставлюся до цього, бо нагорода висока. Мене подав на нагородження на той момент мій командир, полковник Дмитро Волошин. Він мені сказав: "Ти перший, хто провів такий стрімкий рейд ротами ударних систем – піхотою і штурмовиками раніше було, а ось ротами — ні. Ще й на території противника. Тому нагорода заслужена".
Президент України Володимир Зеленський нагороджує Артема Кулачевича відзнакою “Хрест бойових заслуг”. Офіс президента
– Як, на ваш погляд, цей наступ на Курщину змінив чи змінює цю війну?
– Це дало нам можливість збільшити кредит довіри у західних партнерів, в Америки. Побачили, що ми можемо, і наша підтримка не зменшувалася. Якби ми так не зробили, я не впевнений, що ми з такою кількістю підрозділів змогли б втримати фронт, і не знаю, яка була б ситуація. Це така моя думка на рівні середнього командира.
Коли ми перейшли кордон, і я на зв'язку зʼявився через кілька днів, бо тривали активні бої, то мені писало багато моїх побратимів з Херсонщини, Донбасу, Харківщини, питали: "А що там?"
Такі успішні операції підживлюють фронт. Хтось, можливо, тоді скептично ставився до цього, але побратими говорили: "Давайте там, а ми ще тут протримаємося!"
– Якими були втрати під час наступу на Курщині?
– Під час наступу ми завдали російським військовим великих втрат. А свої втрати понесли наприкінці листопада, коли противник у кілька разів почав переважати наші війська і коли вони почали проводити контрнаступ за допомогою БПЛА. Робили "котли" та відрізали нам логістику.
"Це були тяжкі події. Я не називатиму цифри, але мені за кожного болить – я на кожному похороні плачу. Кожна втрата – це дуже особисте для мене, переживаю за це все, спілкуюся з родинами. На полі бою я інший. Ми тоді швидко переформатували підрозділ і нам вдалося не втратити бойові спроможності. Бо якби, не дай Боже, ще це втратили, то втрат бійців могло би бути в рази більше".
Артем Кулачевич, “Фізрук”, заступник командира батальйону безпілотних систем 82-ї ОДШБр. Youtube/82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада
– Як ви дієте, як командир, коли є питання на межі втрати життя бійця і потреби виконати бойове завдання? І що проживаєте в такий момент?
– Ще з 2022 року так закладено – ти одягаєш каску і це твій стан. Зціпив зуби й дію. Війна – це завжди про втрати, біль і ні про що хороше. По мені в будь-який момент теж може прилетіти ракета. Я усвідомлюю ризики і такі ризики усвідомлює кожен боєць – чим би він не займався.
"Важливо, щоби боєць мав розуміння виконання бойового завдання – він має знати суть, розуміти для чого він це робить. Вважаю, це формує довіру і тоді рівень тривожності падає".
Позиції на Донецькому напрямку та сформований батальйон
– На якому напрямку ви зараз перебуваєте?
– Зараз бійці нашої бригади перебувають на Донецькому напрямку. 82-га Буковинська бригада зарекомендувала себе ефективною, бо ми проводили рейди у Вовчанську та на Курщині – нас тому й перевели на цей загрозливий напрямок, коли противник активно наступав. За короткий час ми відновили втрачені позиції, блокували прорив, взяли у полон перших росіян.
Військовослужбовці роти ударних безпілотних літальних апаратів. Фото надали у відділенні комунікацій 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади
– Завдяки чому вам вдається утримувати позиції?
– Ми плануємо до дрібниць завдання, щоб уникнути невиправданих втрат. Завжди підходимо комплексно: застосовуємо розвідку, дрони-бомбери та "камікадзе", літаки-розвідники. Постійно прикриваємо свої штурмові підрозділи артилерією, бойовими машинами, дистанційним мінуванням.
Зʼявляється якась нова технологія – одразу ж її впроваджуємо у себе. Я не кажу, що в нас все добре, бо на війні не може бути все добре — це ж буде неправда. Якщо противник у чомусь взяв на себе лідерство, ми одразу аналізуємо і виправляємо.
Щодо технологій, то нас цікавить якість, а не кількість. Коли раніше у руках я тримав трофейний FPV-дрон російський військових на оптоволокні, ми тоді ще його не застосовували. Але почали вивчати це питання одні з перших в Україні – виділили трьох виробників, з якими співпрацюємо.
Ще один принцип – це люди. Якщо ти сформував особовий склад, змотивував виконати бойові завдання, то вони виїхали на позицію і якісно виконали свою роботу.
– Понад два роки тому сформували роту ударних безпілотних авіаційних комплексів 82 -ї Буковинської бригади, командиром якої ви стали. Нещодавно її переформатували у батальйон. Наскільки при цьому змінюються ваші можливості?
– У серпні наша рота стала батальйоном. Це достатньо великий підрозділ — точні цифри не називаю.
Це буде вдвічі більший бойовий потенціал. Це свій власний штаб, власні підрозділи забезпечення, майстерні і відділи планування. Завдяки цьому ми ще більше зможемо наростити свої можливості. Ми маємо свій "почерк" – діяти швидко і комплексно.
Боєць роти ударних безпілотних літальних апаратів. Фото надали у відділенні комунікацій 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади
Про операцію на Вовчанському напрямку
– Яку зі складних операцій ви можете назвати, яка показує цей ваш "почерк" виконання завдань?
– У травні минулого року ми були на відновленні у центрі України, але це тривало недовго, бо прийшло завдання рухатися на Вовчанський напрямок. Тоді російська армія спробувала прорвати лінію оборони на півночі Харківщини. Як командир роти я мав організувати підтримку нашого штурму засобами БПЛА. До нас доєдналася розвідка. Усі засоби розгортали швидко: FPV-дрони, дрони-бомбардувальники "Баба-яга". Додали дистанційне мінування – воно підтримало нашу піхоту, вдалося зайняти рубежі оборони і противник не пройшов.
"Росіяни мають знати, що ми їх бачимо 24/7 і будемо вражати вранці з першою росою і вночі, коли вони цього не очікують. А де не бачимо, туди покладемо міну. До речі, дистанційне мінування у Вовчанську було дуже ефективним. Там упродовж першого місяця було 30 спрацювань. Після того противник перестав їздити у Вовчанськ, лише міг забігати".
Бійці роти ударних безпілотних літальних апаратів. Фото надали у відділенні комунікацій 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади
Про набір у батальйон, добровольців та СЗЧ
– У вашому батальйоні є доволі багато добровольців – раніше ви говорили про орієнтовно 80%. Чи зберігається така тенденція? І чи це означає, що у вас немає випадків СЗЧ?
– Від початку вторгнення до середини минулого року ми мали багато добровольців. Потім кількість зменшилася, і така тенденція зберігається й зараз.
У нас є лише поодинокі випадки СЗЧ. Найчастіше на це впливають якісь особисті моменти – хтось емоційно не витримує. Це дуже чутлива тема. Я це не виправдовую, але й не засуджую.
"Від середини минулого року до нас прийшло до 20 військовослужбовців із СЗЧ. Бувало, коли вони приводили своїх побратимів. Більшість із них мають нагороди, дехто – державні. Якщо є такі, які трохи "надламалися", ми їм даємо завдання, які вони можуть виконати".
Звичайно, ми потребуємо військовослужбовців, зокрема спеціалістів із радіотехніки, механіки. У рекрутингу сьогодні є колосальна конкуренція. Топові підрозділи "Мадяра", "Ахіллес", "К-2", як і ми, не закривають усі потреби завдяки рекрутингу. Тому різними методами намагаємося долучити людей.
Військовослужбовець роти ударних безпілотних літальних апаратів. Фото надали у відділенні комунікацій 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади
Що відомо про 82-гу ОДШБр
- 82-га окрема десантно-штурмова бригада — військове з'єднання Десантно-штурмових військ Збройних сил України, яке базується у місті Чернівці.
- Бригаду створили на початку 2023 року на базі Третьої батальйонно-тактичної групи 80-ї ОДШБр у Чернівцях. Улітку 2023 року брала участь у боях на Запорізькому напрямку.
- 15 серпня 2023 року стало відомо про те, що кількома днями раніше бригада розпочала свою участь у битві за Роботине.
- У серпні 2024 стало відомо, що бригада бере участь у боях у Курській області Росії.
- У серпні 2024 року бригаді присвоїли почесне найменування "Буковинська". Про це йдеться в указі президента України.
Читати ще
Читати ще
“Вірив, що побачу сім’ю знову”: військовий 82-ї Буковинської бригади самотужки повернувся з російського полону
Читати ще
У Чернівцях відкрили рекрутинговий центр 82-ї буковинської бригади – чого очікувати кандидатам
Читати ще
“Я вам покажу, чия Суджа”. Інтерв’ю з розвідником Писларом про операцію на Курщині та відзнаку повного кавалера
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
