-
Ось таким стає наш Дністер…
На Дністровському водосховищі зафіксовано критичний рівень маловоддя, який уже призвів до незворотних екологічних змін та масового мору біоресурсів.
Ситуація на головній водній артерії Буковини стрімко погіршується. Через тривалу аномальну посуху та кліматичні зміни рівень води у Дністрі впав до історичного мінімуму за останні 40 років. Про масштаб кризи та фахові оцінки експертів йдеться у розслідуванні газети «Молодий буковинець».
Журналісти та екологи виділяють дві головні проблеми, які зараз руйнують екосистему річки:
Оголене дно перетворюється на хащі. Там, де ще кілька років тому була глибока вода (зокрема у районах Хотина та відомої Бакоти), зараз утворилися сотні метрів суші. Оголений мул миттєво заростає верболозом та болотною рослинністю. Фактично, колишній берег річки на очах стає молодим лісом.
Масовий мор риби та фільтраторів. Через рекордно низький рівень води та її надмірне прогрівання у водоймі виник гострий дефіцит кисню. Це спровокувало задуху. На узбережжі масово гине риба, а також мільйони молюсків.
Що кажуть фахівці та екологи?
Для розуміння глибини проблеми автори матеріалу звернулися до профільних експертів. Ситуацію ускладнює той факт, що вперше за майже пів століття третина Дністровського водосховища взагалі повернулася до свого історичного природного русла.
Фото: Національного природного парку «Дністровський каньйон»
У Державному агентстві розвитку меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) наголошують на критичній небезпеці для фауни:
«Через значне падіння рівня води докорінно змінюються природні умови існування водних біоресурсів. Зокрема, масово гине молюск дрейсена. Він є ключовим природним фільтратором річки, а також становить основну кормову базу для вирезуба причорноморського — унікальної риби, яка занесена до Червоної книги України».
Голова Одеського підрозділу Національного екологічного центру України Владислав Балінський звертає увагу на техногенні та глобальні фактори, зазначаючи, що проблема є комплексною:
«Будівництво величезних водосховищ — це взагалі хронічний ризик втрати води і зниження водності річок. Проте слід враховувати і загальний контекст аномальної посухи, адже зараз від цього страждає вся Європа.
Дністер є найбільш чутливим, бо на відміну від того ж Дунаю, його витоки у Карпатах не мають високогірних льодовиків, які могли б стабільно живити річку талою водою цілий рік. Фахівці Укргідроенерго при своїх розрахунках часто не враховують величезні об’єми води, яка просто випаровується з гігантської водної гладі водосховища під час спеки».
За даними гідрологічного моніторингу, приплив води до Дністровського водосховища впав до історичного мінімуму — усього 15 кубічних метрів на секунду. Водночас Україна змушена скидати вниз за течією щонайменше 60 кубометрів на секунду, аби забезпечити питною водою Одеську область та сусідню Молдову, що фактично виснажує запаси самого водосховища.
Екологи попереджають: якщо ситуація не зміниться, під загрозою опиниться не лише біорозмаїття, а й базові потреби населення. Через обміління річок на Буковині вже введено обмеження, а низка міст — зокрема Хотин, Новодністровськ та Чернівці — змушені частково перейти на подачу питної води за графіком.
Ситуація потребує негайного втручання Дністровської басейнової ради для перегляду режимів роботи ГЕС та екологічних попусків.
Нагадаємо, нещодавно в обмілілому Дністрі знайшли навігаційний “знак” №147 часів Австро-Угорщини, який міг позначати шлях для суден.
