Аналіз Економічної Правди доходів громад України показує, як війна змінила фінансову карту країни. Податки, які збирають у громадах, а їх в Україні налічується близько півтори тисячі, є гарним індикатором розвитку та добробуту їхніх мешканців.
Основним джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО, ставка – 18%). Понад 60% зібраних коштів від його адміністрування направляються в кошторис відповідної територіальної одиниці, а решта – в обласний та державний.
Однак не лише ПДФО наповнює місцеві бюджети. Їх також формують акцизи та десятки інших фіскальних зборів.
Порівняння рівня розвитку та добробуту з довоєнним 2021 роком стикається з кількома викликами. Передусім – у 2022-2023 роках спостерігалися значні викривлення в податкових надходженнях. Різке зростання ПДФО відбулося через збільшення чисельності військовослужбовців та підвищення їхнього матеріального забезпечення.
Однак це зростання було нерівномірним: лише окремі громади, де розташовані військові частини, відчули збільшення бюджетних доходів, оскільки ПДФО сплачується за місцем реєстрації роботодавця, а не працівника. Це призвело до того, що кошториси деяких громад зросли у два-п’ять разів, і вони не завжди знали, як ефективно використати ці надлишкові кошти.
У четвертому кварталі 2023 року Верховна Рада забрала надлишковий “військовий” ПДФО в громад, спрямовуючи ці кошти безпосередньо до державного бюджету.
Другою проблемою для порівняння є інфляція та детінізація зарплат. Роботодавці збільшують зарплати вслід за зростанням цін, яке за цей час сягнуло 50%, а також, імовірно, частково детінізують зарплати через вимоги до бронювання працівників. Як відомо, умовами для цього є офіційне працевлаштування і мінімальна місячна зарплата від 20 тис. грн.
Проте навіть відносна динаміка корисна. Лідером за темпами зростання доходів є територіальні об’єднання Львівської області. За три квартали 2024 року сукупні доходи 70 тамтешніх громад разом зросли на 64% порівняно з аналогічним періодом 2021 року до 20 млрд грн.
Громади Закарпаття, яке в медіа часто представляють як головного бенефіціара релокації бізнесу (регіон прийняв до 40% усіх релокованих підприємств країни), займає п’яту сходинку. Доходи тамтешніх громад за три роки зросли на 56%.
Кінець рейтингу також не викликає великих несподіванок. Якщо не враховувати повністю окуповану Луганщину, чий бюджет упав на 89%, то на другому місці з кінця – Херсонська область. Загальний бюджет тамтешніх громад скоротився на 65%, що близько до показника Донецької області (падіння на 59%).
Аналіз показує, що доходи більшості громад, розташованих недалеко від лінії фронту, не дуже відрізняються від решти країни. Наприклад, доходи Новопавлівської та Новомихайлівської громад, які межують з Донеччиною, зросли на понад 100%.
Загальні податкові надходження громад Дніпропетровщини зросли на 47% порівняно з 2021 роком, що лише на 1% менше, ніж на Рівненщині.
Основна причина – внутрішньо переміщені особи (ВПО). ПДФО, акцизи з пального та алкоголю є хорошим індикатором чисельності населення.
За розрахунками ЕП, до війни цей показник корелював з кількістю населення в громадах на 94%. Іншими словами, чим більші ці податкові надходження, тим більше населення, і чим більше населення, тим більше податків воно сплачує.
Таким чином, значне зростання податків, найімовірніше, свідчить про збільшення (або принаймні не зменшення) населення цих громад.
Частково це підтверджують у Міжнародній організації з міграції (МОМ). За її даними, з початку великої війни і до серпня 2024 року Дніпропетровська область втратила 144 тис. осіб, проте прийняла 455 тис. ВПО. Цей регіон приймає найбільшу кількість переселенців з Донеччини.
Крім того, у Дніпропетровській, Харківській та Запорізькій областях переважає внутрішня міграція: 80-90% переселенців залишаються в межах своїх областей, змінюючи лише громади на більш безпечні сусідні. Це дозволяє іншим громадам та областям залишатися економічно активними.
Врешті-решт, саме на Дніпропетровщині впродовж 2024 року було створено найбільше вакансій (після київської агломерації).
Хоча зростання або зменшення власних податкових надходжень є гарним показником економічної активності і населеності громад, це не завжди корелює з реальними фінансовими спроможностями.
Наприклад, у Закарпатській області у 2021 році державні дотації становили 60% бюджету, а у 2024 році – лише 25%. “Релокація принесла мільярди, яких ми ніколи не збирали”, – зазначає голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай.
За останній рік у відносному вираженні найбільше зросли дотації Світлодарській та Гpoдівській громадам на Донеччині (центри відповідно Краматорськ і Покровськ). Вони частково замістили собою екстремально велике минулорічне зростання надходжень від “військового” ПДФО і знищену війною економіку.
