-
Правила експорту ріпаку та сої породили ворожнечу на ринку. Фото: REUTERS/Igor Tkachenko
Спершу в Україні ввели мита у розмірі 10% на експорт сої та ріпаку, а потім послабили їх для виробників цієї продукції. Такі експортні качелі принесли бізнесу мільйонні збитки
4 вересня в Україні почали діяти так звані «олійні правки». Тобто 10% мито застосовують до кожної тони ріпака та сої, які поставляються на експорт. Ці правила діяли місяць. А вже на початку жовтня уряд вирішив піти на поступки аграріям та дозволив вивозити свій власний продукт без мит.
Переробникам вистачило місяця аби скупити ріпак у фермерів та встановити рекорд його переробки та експорту олії, пише NV-Бізнес.
Олійно-ріпакові баталії
З літа тривають баталії між виробниками та переробниками ріпаку і сої. Вони розділили ринок на два ворожі табори, кожен з яких залучив власних лобістів.
Переробники зацікавлені, щоб сировина залишалась на внутрішньому ринку, бо їх потужності незавантажені. Трейдери та фермери відстоюють вільний продаж ріпаку та сої, які користуються попитом на ринках країн ЄС. Попри жорстке протистояння президент Володимир Зеленський підписав «олійні правки», які наповнили бюджет зборами від мита.
Примирити два протилежні табори мав уряд, який повинен внести ясність — як адмініструвати мито в тих, хто займається лише продажем олійних, та на яких умовах звільнити від мита ті компанії, які вирощують і експортують ріпак та сою.
Поки урядовці вирішували, яким чином це зробити, вже 5 вересня митники припинили оформляти експорт. Трейдери скуповували ріпак у виробників для подальшого експорту з дисконтом у 10−15%, переробники встигли запастися сировиною, а бюджет отримав 200 млн грн від 10% мита. Надходження ж валютної виручки в розмірі до $2 млрд за насіння ріпаку та сої у 2025 році фактично зірвано, — відрапортувала Американська торгова палата в Україні.
Ризики для експорту
Уряд місяць думав над новим механізмом експорту і ухвалив: сільгоспвиробники та кооперативи (за винятком створених після набрання чинності закону) звільняються від мита за експертним висновком Торгово-промислової палати України (ТПП) або регіональних палат. Висновок видається на кожну партію, не поширюється на посередницькі угоди (комісія, консигнація).
Додаткові обмеження в постанові помітили в аналітичному агентстві УкрАгроКонсалт: заявлена врожайність не може перевищувати 3,5 т/га, а обсяг продукції має відповідати фактичному збору. «Це означає, що довідка не зможе охоплювати більші партії, ніж реально зібрано. Документи для митного оформлення подаватимуться лише після збору врожаю, хоча аграрії та кооперативи мають право укладати форвардні контракти», — зазначають там.
Щоб отримати висновок ТПП, на який зважатимуть митники під час допуску продукції на експорт, аграріям доведеться зареєструвати посівні площі та врожай у Державному аграрному реєстрі (ДАР), створити електронний кабінет на сайті палати, завантажити необхідні документи, яких чимало, та подати заявку. Розгляд триватиме від одного до двох днів, ідеться в постанові.
Механізм доволі бюрократичний, потребує паперової тяганини та не позбавлений корупційних ризиків. І щоб агровиробники не зловживали довідками ТПП, Міністерству економіки доручено організувати моніторинг даних, що містяться у висновках палати. Їх треба порівнювати із відомостями ДАР та фактичним експортом. Державна митна служба щомісяця звітуватиме про обсяги продукції, вивезеної за пільговою ставкою, а ТПП мають інформувати уряд про видані довідки та уникати дублювання документів на одні й ті самі земельні ділянки.
Що думають виробники
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачов скептично оцінив нові правила безмитного експорту. «Я не дуже вірю в запропонований механізм. Тим більше, як уникнути зловживань, коли ціна питання приблизно 50 доларів на тонні? Думаю, тільки після втручання Верховної Ради можливе повернення до безмитного експорту для виробників», — прокоментував він NV Бізнес.
Фермери не збираються користуватися наданою урядом можливістю та самостійно експортувати ріпак, сою через бюрократію і невластиву їм діяльність.
Голова Асоціації фермерів і приватних землевласників (АФЗУ) Віктор Гончаренко так і сказав NV Бізнес: «Ми не займаємося експортом безпосередньо, ми перепродаємо продукцію великим агрохолдингам, тому нас механізм, розроблений урядом, стосується лише частково».
Віцепрезидент АФЗУ та голова Чернігівського підрозділу Іван Якубів поскаржився NV Бізнес, що у сільгоспвиробників не вистачає часу займатися експортом. «Механізм може і хороший, але видача довідок ТПП ускладнює процедуру продажу олійних. А будь-які обмеження не сприяють розвитку ринку. Тому ми — за вільний експорт без обмежень», — повідомив він.
Переробники, як не дивно, задоволені механізмом безмитного експорту, який запровадив уряд.
Зокрема, гендиректор асоціації Укроліяпром Степан Капшук вважає його «оптимальним», і таким, що дасть змогу «і переробляти, і експортувати».
«Механізм — не новий. Свого часу ТПП уже надавала висновки для ліцензування продукції на експорт. Вважаю, що це, можливо, найкращий варіант для тих виробників, які самі вирощують ріпак і сою, підтвердити свої обсяги для безмитного експорту. Це відкриє експорт олійних для великих виробників без сплати мита і прибере „сірих“ гравців з ринку», — прокоментував він NV Бізнес.
Хто зазнав збитків
Поки митники чекали інструкцій, як «просівати» експортерів через митне сито, виробники та експортери почали сплачувати мита.
Директорка комерційного департаменту Укрпромінвест-Агро Тетяна Алавердова розповідає, що компанія підписала контракти на експорт сої та ріпаку і вже встигла відвантажити ріпак до порту та навіть частину — на судно, тож втратила $1,3 млн. «Нам кажуть: на момент експорту закон уже діяв, тож сплачуйте мито. І зараз ми маємо або анулювати попередні ПМД, або подавати нові документи», — каже вона.
Комерційний директор TAS Agro Антон Жемердєєв поскаржився, що компанія сплатила мита, що вплинуло на оборот та інвестиції. «Ми не помилилися в логіці, але помилилися в тому, як ці правки реалізувалися на практиці. Компанія вже заплатила 18,4 млн грн мит. А це гроші з оборотки, з інвестицій», — зазначив він. TAS Agro має намір через суд відшкодувати ці кошти, оскільки очікувала на виключення для виробників.
СФГ Ігоря Валька (Івано-Франківська обл.) недоотримало 4 млн грн від падіння цін на сою (з 19,5 тис. грн/т до 17 тис.) та ріпак (з 25 тис. до 22 тис.) на 2 тис. т. Фермери готують позови для рефанду.
Кошти не повернуть?
Чи є в агровиробників шанси повернути втрачене?
На це питання відповів голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму дописі, засудивши механізм, розроблений урядом, щоб відокремлювати «пільговиків» від «штрафників». З нього випливає, що ніхто повертати вже перераховані до бюджету кошти від мит на ріпак і сою не збирається.
«Випадково дізнався що КМ (Кабмін — Авт.) готує якусь карколомну процедуру звільнення від експортного мита під час експорту сої та ріпаку. Начебто без мита відпускатимуть товар на підставі незрозумілої довідки торгово-промислової палати. Усе це робитимуть на підставі постанови КМ, а не закону. — Каже нардеп. — Не знаю, до чого тут ТПП і якісь довідки, але зазначу, що 200 млн грн, які вже отримані державою від експорту продукції, далеко не зайві для нашої армії, а спроби експортерів уникнути сплати 10% мита на підставі незрозумілих документів точно не йдуть на користь нашій обороноздатності».
Ціни падають
Поки ринок очікував на нові правила для подальшого експорту олійних, переробники скористалися ситуацією і скуповували сировину дешевше, написав SPIKE BROKERS 7 вересня.
«За тиждень внутрішні закупівельні ціни переробки на ріпак впали з $600 за т з ПДВ на початку тижня до $585 за т з ПДВ наприкінці. Експортні котирування також знизилися на $15−20 до $520−530 за т. Ціни на ріпакову олію втратили близько $30 за т за попередній тиждень і торгувалися на рівні €1050−1060 FOB, у північних портах», — повідомляє ресурс. Водночас внутрішні ціни для переробки на сою за тиждень стали на $10 нижчими і продалися на рівні $435−440 з ПДВ за т з доставкою на завод у жовтні, зазначає видання.
