-
Фото: komersant.ua
Зливові дощі та виснажлива спека, заморозки й засуха — природа регулярно “дарує” нам ці погодні сюрпризи. Які все ще називають “погодними аномаліями” і які мають підстави перейти через деякий час в категорію “погодних норм”. Серед тих, хто вже відчуває і ще відчує їх вплив – аграрії.
До чого готуватись представникам українського агробізнесу – з’ясовало видання «Комерсант Український».
Цьогорічний врожай пшениці та кукурудзи в Україні може бути вищим за очікуваний, якщо погодні умови будуть сприятливими. Таким прогнозом на початку тижня поділився заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцький.
Вчені-аграрії кілька днів тому у своїх прогнозах були менш оптимістичними: в поточному році аграрії України все ж таки зберуть зерна дещо менше, ніж очікувалося ще на початку весни. Основна причина та ж сама — вкрай несприятливі погодні умови. В цьому випадку — у південних та, частково, центральних областях країни.
Як кліматичні зміни впливають на агросектор
Зміна клімату першочергово б’є по рослинництву. Вже сьогодні аграрії відчувають цей вплив: зменшення вологи в ґрунтах неминуче позначається на врожайності. Проте й тваринництво так само піддається цьому тиску, адже воно залежить від кормової бази. На цьому наголошує Марина Цимбалюк, фахівчиня відділу клімату громадської організації “Екодія“.
В Україні спостерігається тенденція до збільшення території із недостатньою кількістю опадів у вегетаційний період – часу, протягом якого рослина росте та розвивається. Клімат уже став більш посушливим на всій території країни. Частіші та довші періоди аномальної спеки при майже незмінній кількості опадів, як річних, так і весняно-літнього періоду, призводить до збільшення повторюваності посух та поширення їх у західні та північні райони, — зазначає фахівчиня.
Яким же територіям найбільше загрожує посуха? Продовжує Марина Цимбалюк
Площа території з “посушливим”, “сухим” та “дуже сухим” водним балансом поступово збільшується на півдні та сході України. Це означає, що фермери дедалі частіше стикатимуться з дефіцитом вологи в ґрунті, що негативно впливатиме на врожай, — констатує фахівчиня.
Відповідно до доповіді Національного інституту стратегічних досліджень, до середини століття внаслідок різних чинників, зокрема і зміни клімату, спостерігатиметься зниження врожайності основних сільськогосподарських культур України, в тому числі ячменю, кукурудзи та соняшника. Проте, як зазначає Марина Цимбалюк, врожайність озимої пшениці на півночі та північному заході України може зрости до 2050 року на 20-40 % порівняно з 2010 роком.
Загалом, щоб ефективно протистояти негативним змінам і при цьому скористатися сприятливими аспектами зміни клімату, як-от потенційне зростання врожайності окремих культур, необхідно адаптувати агросектор до наслідків, які вже відчуваються, і скорочувати викиди парникових газів, аби уповільнити темпи зміни клімату та зменшити масштаби майбутніх ризиків, — наголошує Марина Цимбалюк.
Як аграріям адаптуватись до нових кліматичних умов
В умовах зміни клімату українським фермерам критично важливо зосередитися на виборі стійких до стресу сортів рослин, здатних витримувати екстремальні погодні умови. На це звертає увагу керівниця відділу сільського господарства ГО “Екодія” Марія Бєлкіна. Крім того, за її словами, аграрії дедалі частіше віддають перевагу озимим культурам.
Ця тенденція не нова. Приміром, польські фермери часто обирають саме озимі культури замість ярих. Такий підхід дозволяє їм використовувати більшу кількість вологи, що накопичується в ґрунті протягом холодного періоду, знижуючи ризики, пов’язані зі зміною клімату, — пояснює фахівчиня.
Агролісомеліорація — ще один важливий напрям адаптації агросектору до зміни клімату. Як зазначає Марія Бєлкіна, ця система охоплює різноманітні способи поєднання лісових насаджень з агрокультурами. Приміром, лісові культури інтегруються безпосередньо в сільськогосподарські угіддя. Лісосмуги захищають ґрунт від вивітрювання та змиву водою, покращують мікроклімат та підвищують біорізноманіття. Частиною ґрунтозберігаючого землеробства є також такі сучасні технології обробітку ґрунту, як Mini-till та Strip-till. Їхня головна мета – мінімізувати механічне втручання в ґрунт. Mini-till передбачає неглибокий і точковий обробіток ґрунту. Strip-till – це обробіток ґрунту лише у вузьких смугах, де планується сівба, тоді як міжряддя залишаються недоторканими. Цей метод сприяє кращому накопиченню вологи, швидшому прогріванню рядків навесні та суттєво зменшує ерозійні втрати. Однією з ключових технологій в сучасному аграрному секторі є точне землеробство.
Продовжує керівниця відділу сільського господарства ГО “Екодія” Марія Бєлкіна.
Точне землеробство допомагає як адаптуватися до зміни клімату, так і зменшити викиди парникових газів від добрив. Ця методика базується на використанні спеціалізованих датчиків, супутникових знімків та аналітичних програм для моніторингу стану ґрунту та рослин. Завдяки цьому фермери можуть оптимізувати витрати води та добрив, що не лише підвищує ефективність виробництва, а й суттєво знижує негативний вплив сільського господарства на довкілля. Паралельно розвиваються системи раннього оповіщення, які завчасно інформують фермерів про наближення посух, даючи змогу своєчасно вжити запобіжних заходів, — зазначає фахівчиня.
Найбільш очевидним способом для адаптації до кліматичних змін, який активно просувають в Україні у державній агрополітиці, є розвиток та відновлення зрошення. Але, за словами Марії Бєлкіної, постає питання, чи достатньо ми маємо загалом води для зрошення.
Україна — країна, яка мало забезпечена водою. Серед 20 європейських країн Україна за показником забезпеченості водними ресурсами посідає 17 місце та 124 місце в списку 181 країни світу за даними 2014 року (The World Bank Group, 2020). Протягом ХХІ ст. в Україні (за винятком річкових басейнів у межах Українських Карпат) буде спостерігатися зменшення водного стоку на 25–50%. Тому зрошення не може бути єдиним рішенням, важливо підходити до питання адаптації комплексно.
Протягом останніх декількох місяців Мінагрополітики за підтримки партнерів проводило оцінку вразливості агросектору до зміни клімату, тому ми сподіваємось, що на основі цієї оцінки буде розроблений комплексний документ адаптації, а не лише розвиток зрошення. Бо зараз громади вже стикаються з тим, що використання води для зрошення може загострювати проблему висихання та зникнення річок, – констатує Марія Бєлкіна.
Чи посприяють кліматичні зміни вирощуванню третього врожаю зернових
Попри поширену думку, що зміна клімату відкриває можливості для вирощування третього врожаю зернових в Україні, на практиці це малоймовірно. Такої думки дотримується керівниця відділу сільського господарства ГО “Екодія” Марія Бєлкіна. І основна проблема тут – це нестача вологи в ґрунті.
Якщо для озимої пшениці запаси ще більш-менш достатні, то яра пшениця вже страждає від весняних і літніх посух, що призводить до втрати врожаю і збитків для аграріїв, які змушені звертатися за державною підтримкою. Підвищення температури саме по собі ще не створює умов для збільшення врожаїв — навпаки, в умовах дефіциту вологи це лише погіршує ситуацію. Замість нових можливостей, кліматичні зміни ставлять під загрозу навіть два традиційні врожаї зернових, не кажучи вже про третій, — наголошує експертка.
Зміни клімату також підживлюють дискусію про можливість вирощування тропічних фруктів в Україні. Чи можливо це?
Навіть якщо теплий клімат дозволить вирощувати екзотичні фрукти, важливо врахувати інші чинники. Тропічні рослини потребують стабільної температури без різких перепадів, а також особливої вологості повітря та ґрунту. Чи здатна Україна забезпечити такі умови — питання відкрите, — констатує фахівчиня.
До того ж за її словами, не варто забувати про потенційні ризики. Перед впровадженням нових культур треба ретельно дослідити, чи не зашкодить це ґрунтам. Важливо переконатися, що ці сорти не стануть інвазійними, тобто не почнуть неконтрольовано поширюватися, витісняючи місцеві види. Окремої уваги потребує споживання води, адже багато тропічних рослин люблять вологу, що може погіршити проблему дефіциту водних ресурсів.
Отже, перш ніж мріяти про власні банани чи манго, варто змістити акцент на вирощування посухостійких культур. І у такий спосіб також готуватись до кліматичних змін та нових погодних сюрпризів.
