21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Головна його мета – показати важливість та підтримати самобутність солов’їної. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура і історія цілої держави. В ці важкі часи українцям як ніколи важливо підтримувати свою рідну мову словом, віршем, піснею…
З нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови у Центральній бібліотеці міста Сокиряни відбувся тематичний захід «Без мови в світі нас – нема!», в межах засідання літературно мистецького клубу «Пригости мене розмовною українською мовою».
На зустріч завітали учні опорного закладу «Сокирянський ліцей №1» спільно із вчителем Валентиною Мельник; місцева поетеса, член Національної спілки журналістів України – Галина Будняк; активна читачка бібліотеки, поетеса, яка знайшла домівку на Сокирянщині у зв’язку із воєнними діями, внутрішня переселенка – Галина Скрипник; працівники бібліотеки.
Першочергового присутні подякували тим, завдяки кому сьогодні існує Україна – її мужнім та хоробрим захисникам і захисницям, та хвилиною мовчання згадали тих, хто загинув у боях за Батьківщину…
З трепетом та ніжністю школярки декламували вірші про рідну мову, а ведучі заходу – директор Центральної бібліотеки Оксана Георгіян та бібліотекар Анастасія Кружкіна повідали трагічну історію виникнення Дня рідної мови.
Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією й відточена творчістю найталановитіших письменників та поетів. Має ким пишатися і Сокирянщина.
Про свою «незрадливу любов» – мову, говорила місцева поетеса Галина Будняк, яка зачитала свій вірш, написаний з нагоди важливого для кожного українця дня.
Про значимість мови, про те, що, куди б нас не закинула доля, а рідне слово завжди залишиться в пам’яті сказала поетеса Галина Скрипник.
Перевірити свої знання солов’їної учасники заходу змогли в ході мовної вікторини «У рідному слові велика сила». Відрадно, що діти змогли відповісти на всі питання вірно, що свідчить про високу зацікавленість підростаючого покоління до вивчення рідної мови, велич і могутню силу якої не втомлюємося відкривати…
