За інформацією: Суспільне Чернівці.
Ніяра Мамутова, кримська татарка. Суспільне Чернівці
Ніяра Мамутова почала збирати елементи кримськотатарського національного одягу та більше занурюватися у культуру свого народу лише після окупації Криму. Каже, до цього не мала жодної такої речі, бо коли жила у Криму, здавалося, що ще все встигне.
Після вимушеного переїзду традиційне вбрання стало для неї способом зберегти зв’язок із рідною землею та власну ідентичність. Суспільне Чернівці розповідає, як феси, вишиті сукні та орнамент орнек допомагають кримській татарці на Буковині зберігати пам’ять про дім, до якого вона не може повернутися понад десять років.
"Коли Крим був в окупації, хотілося мати хоч щось своє"
До 2014 року Ніяра Мамутова не мала ані фесів, ані традиційного кримськотатарського одягу. Каже, коли жила у Криму, не думала, що може втратити дім, тому відкладала знайомство з власною культурою "на потім". Уже після анексії вона почала більше цікавитися орнаментом орнек,традиційний орнамент кримських татар, включений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України традиційною вишивкою та одягом кримських татар.
"Хотілося мати зв'язок з рідною землею. З'явилась внутрішня потреба хоч якось показати свою приналежність до кримськотатарського народу", — розповідає Ніяра.
Кримськотатарський орнамент “орнек” . localhistory.org.ua
Одну із суконь жінка вирішила пошити сама за мотивами традиційного кримськотатарського вбрання. Тканину для неї замовляла з Туреччини. Каже, раніше подібні тканини до Криму часто привозили із Сирії та використовували як для святкового, так і для повсякденного одягу.
Традиційний жіночий одяг доповнювали різними елементами — фесами традиційні національні головні убори кримських татар, золотими прикрасами та вишитими кушакамиширокий і довгий пояс — традиційний елемент як чоловічого, так і жіночого кримськотатарського національного костюма з орнаментом орнек. Деякі прикраси свідчили про достаток та статус жінки, а довжина одягу залежала від віку.
Фес — традиційний національний головний убір кримських татар. Суспільне Чернівці
Традиційна жіноча сукня кримських татар. Суспільне Чернівці
За словами Ніяри, для кримських татар національний одяг — це значно більше, ніж елемент культури чи традиції. Такі речі часто пов’язують із родинною пам’яттю та домом.
"Для нас це була повторна депортація"
У 2014 році після окупації Криму родина Ніяри переїхала до Запоріжжя. Там сім’я прожила вісім років. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вони знову були змушені виїхати — цього разу до Чернівців. На той момент подружжя вже мало чотирьох дітей.
"Ми взагалі не хотіли їхати, бо для нас це була повторна депортація", — каже жінка.
Ніяра Мамутова у Запоріжжі, куди переїхала після окупації Криму. Фото надала Ніяра Мамутова
За її словами, усе, що пов’язане з Росією, для кримських татар болісне через багаторічні переслідування та втрату дому. Якщо раніше в Криму було 90% кримських татар, то потім поступово залишилося всього 14%.
Ніяра каже, тепер особливо шкодує, що раніше не навчилася вишивати сама та не приділяла більше уваги традиціям. Тепер вона хоче зберегти ці знання для дітей та більше розповідати про кримськотатарську культуру іншим.
Ніяра — одна з героїнь документального проєкту "День вишиванки: шлях до себе" від Суспільне Чернівці. У ньому показуємо долі людей: від воїнів у полоні до полярників в Антарктиці. Від перших стібків дитячих сорочок до останнього вбрання героїв. Запрошуємо вас пригадати шлях та силу вишиванки разом:
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
