За інформацією: Суспільне Чернівці.
Загиблий військовий Владислав Продан. Фото: Яна Глатка
Теж виходив на бойові завдання
Після академії Владислав здійснив свою мрію – отримав звання офіцера. А після військових навчань у Польщі очолив роту плавальних машин інженерно-саперного батальйону 70-го полку підтримки ЗСУ.
Тетяна розповідає, оскільки Владислав був командиром, то міг не виходити на бойові завдання, а формувати й направляти для цього групи з інших військових. Втім постійно сам долучався до таких груп.
"Казав, що хоче знати, де його люди. Він був грамотним офіцером й знав свою справу на 12 з плюсом. Жодного разу не помилявся. Одне, бачите, випадковий приліт – і мій син з побратимом загинули", — розповідає батько Владислава Едуард Продан.
Владислав загинув у жовтні 2023 року в селі Ямпіль, що на Донеччині. Тоді разом з побратимом надавав домедичну допомогу пораненому військовому. Коли повертались із завдання, потрапили під мінометний обстріл. Владислав з побратимом загинули на місці, а пораненого бійця вдалось евакуювати.
Загиблий військовий Владислав Продан. Фото: Яна Глатка
Загиблий військовий Владислав Продан з побратимами. Фото: Яна Глатка
"Не вірила, що він загинув"
Владислава Продана поховали у жовтні 2023 року у селі Клішківці. Тетяна каже, довго не могла повірити у смерть сина й продовжувала йому телефонувати.
"Весь інтернет гудів й всі публікували дописи зі свічками, що він загинув. А ми не отримували підтвердження про це. Моя менша донька забирала у мене телефон. Я дзвонила й казала: "Владик, що з тобою? Чому не береш слухавку?". А його вже просто не було. То було пекло".
Вдома у кімнаті Владислава все без змін: у шафі досі зберігаються його речі зі служби, а на комоді – дитячі фото та нагороди. Також є прапор, який побратими знайшли у речах Владислава. Вони підписали його й передали батькам.
"Зараз мені дуже складно прийняти його вибір. Не можу змиритись, що його вже немає. Я знала його та його впертість – як він сказав, то так і буде. Він у мене щосекунди в голові, й цю втрату нереально пережити. Щодня ходжу на його могилу і говорю з ним. Єдина, хто дає сили жити далі – наша донька", — розповідає Тетяна.
Побратими на похороні загиблого військового Владислава Продана. Фото: Яна Глатка
Читати ще
Читати ще “Найважче, коли гинуть діти”. Як пережити втрату близької людини на війні — інтерв’ю з психологинею
Читати ще Загибель чоловіка під Бахмутом, проживання втрати та книга про дітей — інтерв’ю з чернівчанкою Мариною Шварцман
Читати ще “Його життя обірвалося дуже рано”: спогади матері про полеглого 20-річного військового з Чернівців
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
