Окремо журналісти під час інтерв’ю запитали в очільника Чернівецької ОВА Руслана Осипенка про кадрові зміни в ОВА.
Як повідомляє БукІнфо, він повідомив, що звільнив керівника апарату та його заступника, пояснивши це неефективністю роботи: «Я не звик працювати з людьми, які приходять і тільки кажуть, що у нас є проблеми. Але я задаю питання: що ти зробив для того, щоб її вирішити? Нічого, я прийшов, вам її приніс».
За його словами, він очікує від керівників не лише фіксації проблем, а й конкретних пропозицій щодо їх вирішення.
«Керівник бачить, що є певні стратегічні напрямки, він включається… Вирішили питання, перегорнули сторінку, рухаємось далі».
Якою Осипенко бачить свою роботу на Буковині
Говорячи про власну адаптацію, начальник ОВА зазначив, що поступово вивчає регіон, його історію, традиції та особливості громад.
Він окремо наголосив на багатонаціональності Буковини та мирному співіснуванні різних спільнот.
«Я пишаюся тим, що за сотні років будь-яких резонансних конфліктів міжетнічних не було. Це гарний приклад для всієї нашої держави».
За його словами, йому важливо безпосередньо спілкуватися з місцевими жителями та керівниками громад: «Мені дуже цікаво, яка історія цього краю, які традиції, яка повага».
Водночас він визнав, що управлінська система області має свої особливості, а одна з проблем, яку він намагається змінити, — виконавська дисципліна.
«Є певна категорія, від яких залежить прийняття виважених рішень для людей, чомусь тривають десь такі тривалі процеси розгляду деяких питань, прийняття рішень, взяття на себе відповідальності… Сьогодні ми повинні зробити те, що повинно було відбутись вчора», – каже начальник ЧОВА.
«Хочу залишити після себе добрий слід»
Наприкінці інтерв’ю Осипенка запитали про його особисті амбіції та те, яким він хоче залишитися в пам’яті буковинців.
Начальник ОВА запевнив, що не йдеться про політичні амбіції.
«Амбіції — так. А амбіції — це… там гарного сліду історії дійсно перед буковинцями, Буковиною в мене є».
Він пояснив, що хоче, аби після завершення роботи в області його згадували не за посадою, а за конкретними справами.
«Щоб, знаєте, де б доля потім мене не закинула, де б я не був, але щоб я завжди приїжджав і мене зустрічали як людину. Людину, яку поважають. Яку поважають і людину, за яку завжди можна згадати гарні, добрі справи».
Осипенко також повідомив, що його родина планує залишатися на Буковині: для синів уже визначені школи, а самі діти, за його словами, не хотіли повертатися до Києва.
