За інформацією: Суспільне Чернівці.

Колекція патріотичних писанок у гуртку писанкарства Новодністровська. Суспільне Чернівці
На іншій писанці зображено Кримський міст, це — писанка "Бавовна".
"Тут міст, усі знаємо який, і тризуб у вигляді сокола падає на міст, руйнує його — ну, і "бавовна"", — розповідає майстриня.

Писанка “Бавовна” у гурту писанкарства Новодністровського будинку дитячої творчості. Суспільне Чернівці
Наталя каже, що вчить дітей традиційного мистецтва, поєднуючи його із сучасною символікою. За словами майстрині, творчість допомагає долати стрес:
"Є багато діток, які є гостями нашого міста — які тимчасово приїхали, а хтось, можливо, вже й не тимчасово. Є дітки, у кого хтось воює на фронті. Є дитина, в якої тато, захищаючи нас, загинув. Тому я хочу, щоб це було психологічне розвантаження для дітей. Для них тут більше спілкування".

Гурток писанкарства у Новодністровському будинку дитячої творчості. Суспільне Чернівці
Восьмирічна вихованка гуртка Ліза пише писанку та розповідає, як потрапила до Новодністровська:
"Я переїхала сюди влітку минулого року. Тому що в Києві обстріли, і ми вночі майже не спали. Спочатку майже нікого не знала, а тепер є багато друзів".

Вихованки гуртка писанкарства Варя та Ліза. Суспільне Чернівці
Андрію 6 років, він приїхав з Очакова.
"Я дуже люблю писати писанки, тому що це заспокоює. Коли виросту, то хочу стати писанкарем і вчити цьому дітей", — розповідає Андрій.

Вихованці гуртка писанкарства Андрій та Оленка. Суспільне Чернівці
Керівниця гуртка досліджує орнаменти та вивчає історію писанкарства. Каже, що цю інформацію передає дітям, аби знайомити з українською культурою.
"Хочу прищепити цю культуру, щоб прокинулася генетична пам'ять. Ми пишемо фантазійні, цікаві та яскраві писанки. Це для того, щоб зацікавити дітей, аби їм потім було цікаво вивчати та відтворювати старовинні символи".

Наталя Пашкова, керівниця гуртка писанкарства у Новодністровську. Суспільне Чернівці
Гурток у Новодністровському будинку дитячої творчості працює впродовж усього навчального року. За словами майстрині, раніше українці розписували писанки не лише до Великодня:
"Писанки робилися на початок чогось нового. При народженні дитини писалася писанка для дитини. Якщо починалася якась нова справа, були писанки з певними символами для початку цієї справи. Коли закінчувалися жнива, теж були писанки. Вони писалися не тільки перед Пасхою, а завжди", — розповідає Наталя.
Навчання писанкарству починають із основ. Вихованців вчать правильно тримати писачок та працювати з відкритим вогнем.

Гурток писанкарства у Новодністровському будинку дитячої творчості. Суспільне Чернівці
Восьмирічна Ліза з Лисичанська займається у гуртку третій рік. Вона показує свої зимові писанки, з якими перемагала на обласному конкурсі.
"Спочатку малюється контур, потім усе малюється воском, потім зафарбовується. Кладемо у фарби від світлих до темніших. А потім знімаємо віск", — розповідає про послідовність процесу Ліза.

Ліза, вихованка гуртка писанкарства у Новодністровську. Суспільне Чернівці
Писанки діти пишуть на видутих яйцях. Варя розповідає, чому перед фарбуванням треба запечатувати отвір, через який видувалося яйце:
"Дірочка заклеюється, щоб коли ти кидаєш яєчко у фарбу, ця водичка не потрапила всередину яєчка".

Гурток писанкарства у Новодністровському будинку дитячої творчості. Суспільне Чернівці
За традицією гуртка, перша робота кожної дитини — це писанка-оберіг. Володимир приїхав до бабусі на канікули з-за кордону і сьогодні на занятті вперше. Як робити першу у житті писанку, йому розповідає майстриня:
"Ділимо яйце на чотири частини. Це означає, що тебе будуть оберігати спереду, ззаду, зліва, справа — з усіх сторін. Ти будеш наче таким невидимим колом захищений з усіх-усіх сторін".

Наталя Пашкова та Володимир роблять псанку-оберіг. Суспільне Чернівці
На гуртку діти вивчають значення символів. Про них розповідає семирічна вихованка Аріна:
"Крапочка — це зернятко, рисочка — це дощик. А кружечок — це сонечко".

Аріна, вихованка гуртка писанкарства у Новодністровську. Суспільне Чернівці
Керівниця гуртка допомагає дітям наносити обриси майбутніх малюнків. Окрім традиційних орнаментів, створюють і тематичні. Зараз вона допомагає Андрію зробити писанку за мотивами віршів Тараса Шевченка "Село як писанка, село". На ній намальована писанка в писанці та хатина.

Андрій з писанкою за мотивами віршів Тараса Шевченка. Суспільне Чернівці
Гурток діє вже сьомий рік. За цей час разом із дітьми розписали понад дві тисячі писанок, розповідає Наталя. Частину колекції зберігає у кабінеті — тут приблизно пів тисячі екземплярів. Випадково розбиту писанку на гуртку не вважають втратою, каже — з цим пов’язана окрема традиція.
"Якщо писанка випадково розбилася, це означає, що вона "спрацювала" і взяла на себе щось погане з нашого життя. Люди колись у це вірили й були з вдячністю до писанки та тих символів, які їх вберегли. Потім розбиту писанку закопували в землю. Їх ніколи не викидали", — розповідає майстриня.

Колекція писанок у гуртку писанкарства Новодністровська. Суспільне Чернівці

Кулони, зроблені з розбитих писанок. Суспільне Чернівці
Зараз на гурток записано понад пів сотні дітей. Наталя розповідає, що найменшому писанкарю було 4 роки, але найчастіше діти приходять на заняття у першому класі. Про те, що це її улюблений гурток, розповідає і шестирічна Оленка:
"Це мій улюблений гурток. Я його дуже люблю, бо тут багато діток і дуже багато яєчок. Я люблю багато яєчок робити. Коли я малюю складні, то мене це заспокоює".

Оленка, вихованка гуртка писанкарства у Новодністровську. Суспільне Чернівці
За словами викладачки, робота з воском та атмосфера у колективі допомагають знижувати рівень тривожності. На заняттях дітям вона дозволяє вільне спілкування та ігри, проте діють правила безпеки:
"Я їм дозволяю все, крім одного: з вогнем ми не бавимося й один одного не ображаємо. А так — усе інше можна".
Наталя розповідає, що діти часто приходять на гурток одразу після школи, а тому вона приносить для них печиво і цукерки. Разом п’ють чай. Каже, що у кабінеті буває гамірно:
"У мене, мабуть, найгучніший гурток. Але я ніколи не примушую дітей. Якщо прийшла дитина і потім каже, що немає настрою, то я кажу: "Не треба, сиди, малюй, грайся, просто спілкуйся з кимось, якщо немає бажання". Бо це для дитини теж важливо. І от посидить дитина 5–10 хвилин, і ви потім ще швидше і з більшим натхненням почне писати".

Гурток писанкарства у Новодністровському будинку дитячої творчості. Суспільне Чернівці
Поза гуртком Наталя займається волонтерством та допомагає військовим на передовій. Розповідає, що до благодійності долучаються і її вихованці:
"Ми любимо нашу країну, і я дітям на цьому постійно наголошую: завдяки кому ми маємо можливість творити, навчатися чомусь новому. Ми пишемо листи, робимо малюнки, передаємо їх військовим. Дітки зі мною ходять у наш волонтерський штаб, допомагають пакувати. Вони беруть активну участь у ярмарках".
Наталя згадує, як разом із черговим вантажем для військових на передову передали писанки. Їх писали на сирих яйцях. Майстриня каже: за давніми віруваннями, саме така писанка має властивості оберега.
"Це був 2023 рік, ми писали всім містом цілий тиждень. Було написано близько 300 писанок. Це були "живі" писанки, які писалися на сирих яйцях. Ми передавали їх на фронт нашим захисникам. Там було дуже багато писанок з обереговими символами саме для військових, для воїнів, які б їх оберігали", — розповідає майстриня.

Гурток писанкарства у Новодністровському будинку дитячої творчості. Суспільне Чернівці
Наталя Пашкова вважає, що щеплювати патріотизм дітям треба ненав’язливо.
"Я навіть не можу сказати, що це якесь цілеспрямоване з мого боку патріотичне виховання дітей. Ні. Це моє життя. Я українка. Я тут. Діти, які поряд зі мною, — українці. Вони тут зі мною. Ми любимо нашу державу, ми любимо наших людей, ми любимо природу, тварин, листя, дерева, сонце, землю. Я просто вчу їх любити. І все", — каже Наталя Пашкова.

Колекція патріотичних писанок у гуртку писанкарства Новодністровська. Суспільне Чернігів
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
