За інформацією: Суспільне Чернівці.
Дружина військовополоненого з Буковини Інна Руснак видала збірку віршів. facebook / Інна Руснак
Буковинка Інна Руснак після року очікування коханого з полону видала збірку віршів "Байрактар". Це — неофіційний позивний її чоловіка Павла Балахтаря.
У збірці Інна описує свої переживання під час повномасштабної війни від моменту, коли чоловік вирішив піти на фронт і до потрапляння в полон. Суспільне Чернівці поспілкувалось з авторкою збірки.
"Хотів повернутися з полону до свого дня народження"
Павло Балахтар служив у 97 батальйоні 107 бригади ТРО. У січні минулого року зник безвісти під час бою на Харківщині. За кілька тижнів з'явилося відео, де він каже, що потрапив у полон та обіцяє повернутися до дружини. Через це Інна Руснак вважає, що він у полоні вже 18 місяців. Хоча підтвердження прийшло у серпні 2023 року.
"Мені надійшов лист з ООН про те, що вони в терміновому порядку подали запит на ворожу сторону, звідти прийшло офіційне підтвердження, що мій чоловік у полоні. Потім було складно тут у нас отримати сповіщення про те, що він вже військовополонений. Але ми це не залишали, тому нам вдалося отримати всі необхідні документи до кінця 2023-го", – каже Інна.
Чоловік Інни Павло Балахтар. facebook / Інна Руснак
Для жінки було важливо отримати будь-яку звістку про чоловіка. Місяць тому до неї зателефонував військовий, якого звільнили з полону і розповів, що бачив Павла у вересні минулого року.
"Дуже важко було слухати його розповіді. Нічого доброго ми не почули: що втратив вагу, що їх там катують. Розповів, що мій чоловік дуже мріяв до свого дня народження у жовтні потрапити додому. У військових в полоні є віра, як і у рідних тут вона є. Це нас і тримає", – говорить жінка.
"Письмо допомагало проживати емоції"
Інна проговорювала з чоловіком, що може щось статися, тому, здавалося, була готова до всього. Але це виявилося не так.
"Коли чоловік зник безвісти, я не хотіла цього сприймати, був ступор. У мене було таке враження, ніби він має завтра подзвонити. Цей період тривав пів року. Мені пропонували звернутися до психологів, бо у мене були хвороби, почалися операції. Зрозуміла, що варто це з кимось проговорити", – каже жінка.
Інна Руснак зі своїм чоловіком Павлом. facebook / Інна Руснак
Згодом був період, коли Інна з сестрою подавали запити і шукали Павла. Була надія на обмін.
"Коли пройшов рік очікування чоловіка з полону, мене почало "накривати" по справжньому. Почало приходити усвідомлення, що сталася трагедія, що ми нічого не можемо зробити. Це безсилля вбивало. Єдине, що рятувало в цей час, – письмо”
Інна не планувала видавати збірку. Писала давно і для себе. Паралельно з віршами вела щоденник. Каже, не могла плакати, а коли писала, це їй допомагало проживати емоції.
"Я це зробила для нього"
Інна Руснак вирішила видати книжку, коли була на презентації місцевої поетеси у Новодністровську.
"Я побачила роботи художниці Олени Трофанюк. Вона настільки глибоко відобразила портрети загиблих героїв, що я в той момент побачила обкладинку своєї книжки у її виконанні. Тоді й з'явилася думка, що потрібно видати книжку"
Збірка віршів “Байрактар” Інни Руснак. facebook / Інна Руснак
Збірку назвала "Байрактар", бо це був неофіційний позивний чоловіка. Каже, зробила це для нього. До книжки увійшло майже 50 віршів. Вона складається з двох частин: у першій – історія сім'ї: страх у перші дні вторгнення, коли відпускала чоловіка на війну, переживання, коли він вже перебував у полоні, у другій – присвяти полеглим героям.
Книжку видало запорізьке видавництво. Тираж налічує 300 примірників. Планують додрук, до якого увійде кілька нових віршів. Інна Руснак каже, що гроші з продажу витратить на реабілітацію чоловіка, коли він повернеться з полону.
Читати ще
Читати ще “Навряд він хотів би бачити мене безпорадною”: буковинка про сім місяців пошуку військовополоненого чоловіка
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
