Сорок три роки — ще жодна жінка в історії не сиділа так довго в американській в’язниці за злочин, якого не робила. У минулу п’ятницю справедливість перемогла, і Сандра Хемме вийшла на волю із жіночої колонії на Середньому Заході.
Неподалік у міському парку містечка Чиллікоті в штаті Міссурі 64-річну американку чекали сестра, дочка та онука, розповіло ВВС з посиланням на агентство АР. Вони обнялися і перекинулися парою слів, після чого звільнена Хемме вирушила відвідати смертельно хворого батька, відмовившись говорити з репортерами.
Прокурор штату до останнього не хотів відпускати жінку, яка безвинно посіла 43 роки тому, незважаючи на рішення трьох судів Міссурі: нижчої інстанції, апеляційного, а потім і Верховного. Двері в’язниці відчинилися тільки після того, як суддя пригрозив притягнути прокурора до кримінальної відповідальності за неповагу до суду.
Хемме засудили довічно за вбивство бібліотекарки ножем у 1980 році. Єдиним доказом було щиросерде визнання засудженої.
Через чотири десятиліття справу переглянули, і суд дійшов висновку, що Хемме невинна. У червневому рішенні йдеться про те , що визнання, отримане в психіатричній лікарні у накаченої транквілізаторами підозрюваної, складалося в основному з односкладових відповідей на запитання слідчих.
Водночас поліція проігнорувала інші докази, які вказують на можливу причетність одного з її співробітників (його вже немає в живих, він помер у 2015 році). Машину цього поліцейського бачили біля будинку бібліотекарки у день вбивства, він намагався заплатити її кредитною карткою, а вдома в нього знайшли сережки вбитої.
Після виправдання прокурор штату відмовлявся випускати Хемме, дзвонив начальнику в’язниці та особисто забороняв йому виконувати рішення суду.
Він до останнього намагався оскаржити найдовший несправедливий вирок в історії жіночих в’язниць США і вимагав залишити Хемме за ґратами якщо не за те вбивство, то хоча б за провини, вчинені у в’язниці, де вона одного разу порізала бритвою наглядача.
«Засудити невинну людину виявилося дуже легко, а ось звільнити набагато важче, — цитує АР її адвоката Шона О’Брайєна. — Так не повинно бути».
