За інформацією: Суспільне Чернівці.
Поіменне голосування нардепів від “Слуги народу” за закон про заборону церков, пов’язаних з РФ. Суспільне Чернівці
У коментарі Суспільному Мазурашу розповів, що підтримав би закон, якби врахували його правки до законопроєкту, якби це рішення офіційно підтримала Всеукраїнська рада церков, а також більшість його виборців.
"За весь час публічних звернень лише один виборець дав зворотний зв'язок, що він "за". Після голосування був ще один, а інші висловилися проти. Також, якби підтримали мої поправки, які відповідають ідеї законопроєкту, який я підтримав підписом (щодо заборони функціонування в Україні релігійних організацій, чий центр управління знаходиться в країні-агресорі). Ці мої поправки були відхилені", – каже Мазурашу.
Поіменне голосування нардепів від “Слуги народу” за закон про заборону церков, пов’язаних з РФ. Суспільне Чернівці
Проти прийняття закону голосував ексначальник Чернівецької ОВА часів Януковича Михайло Папієв, який входить до депутатської групи "Платформа за життя та мир".
У 2010-2014 роках Папієв очолював Чернівецьку ОДА та був радником президента Віктора Януковича. Також у ці роки був депутатом Чернівецької обласної ради, обраний №1 у списку “Партії регіонів” як член партії.
Що передбачає закон
Закон набирає чинності через місяць після того, як його підпише президент. Документ має унеможливити діяльність в Україні іноземних релігійних структур, які базуються в державах-агресорах. Тобто, так відразу забороняють Російську православну церкву в Україні, каже релігієзнавець Олександр Бродецький.
"Є релігієзнавча експертиза, яку провели науковці-релігієзнавці. Нею встановили, що загалом Українська православна церква – частина російської церкви. Попри "косметичні декорації" статуту, які провели у 2022 році, УПЦ зберегла посилання на грамоту російського Патріарха Алексія ІІ. Це вказує на те, що вона пов'язана зі світовими православними церквами через російську церкву, а, отже, – є частиною РПЦ з погляду релігієзнавців", – каже Бродецький.
За словами Бродецького, після публікації закону Державна служба з етнополітики та свободи совісті матиме право впродовж дев'яти місяців подати в суд на релігійні організації, які не усунули зв'язок з РПЦ. Йдеться про кожну релігійну парафію, монастир або братство. Якщо цей зв'язок не усунути, то суд зможе ухвалити рішення про їхню заборону.
"Потрібно оновити список релігійних організацій, які мають зв'язок з Росією. Це тисячі найменувань. Це процедура на місяці, а по деяких парафіях – на роки через можливі апеляції або повторні розгляди. Будуть приписи й суди по кожній громаді, тому мусимо констатувати, що від сьогодні діяльність цих організацій в Україні не припиняється", – каже Бродецький.
За словами релігієзнавця, суспільний резонанс цього закону мав би спонукати парафії добровільно ухвалювати рішення і, якщо вони хочуть залишатися православними, то доєднуватися до автокефальної ПЦУ, яку визнав Вселенський патріарх.
Бродецький каже, парафії можуть прописати в статуті, що є окремими релігійними структурами якогось населеного пункту без вказівки про УПЦ, яка, згідно з експертизою, є частиною російської церкви. Але їм потрібно вказати, частиною якої церкви вони є.
"Якщо цього не зафіксувати, то вони ніби переходять у розкол зі світовим православ'ям. Заганяють себе у підпілля й виривають зв'язок з православною єдністю. Це не в їхніх інтересах. В їхніх інтересах – згадати, що в Україні є ПЦУ з українською мовою богослужіння, яка дозволяє парафіям служіння румунською та іншими мовами. Й переходити в цю структуру", – каже релігієзнавець.
Що кажуть в УПЦ
Митрополит Української православної церкви Климент у коментарі Суспільному назвав закон дискусійним. Він каже, що УПЦ не підкоряється жодним центрам в Україні та за кордоном, а лише Київській Митрополії.
"УПЦ завжди діяла в межах правового поля. Якщо це правове поле дає їй можливість оскаржувати речі, які порушують права і свободи громадян України, можливість вільно сповідувати релігію, порушують свободу совісті, то звісно тоді потрібно все робити для того, щоб в юридичний законний спосіб відстояти фундаментальне, конституційне право на свободу совісті і релігійне переконання", — відповів Климент на запитання, чи планують оскаржувати закон.
Що відомо про заборону діяльності УПЦ МП:
- У реєстрі релігійних організацій та офіційних документах Українська православна церква не має приставки "Московський патріархат". Назву УПЦ (МП) ще можна побачити у звіті Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті за 2021 рік. Навесні 2022 року УПЦ Московського патріархату внесли зміни у свій Статут, щоб відмежувати УПЦ від РПЦ. Попри це, релігієзнавча експертиза Держслужби з питань свободи совісті засвідчила: УПЦ є структурним підрозділом Російської православної церкви.
- Експертна група, яка проводила релігієзнавчу експертизу Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом (Російською Православною Церквою), дійшла висновків, що прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ від 27.05.2022 та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку Української Православної Церкви із Російською Православною Церквою, йдеться на сайті Держетнополітики.
Читати ще
Читати ще Стало відомо, як депутати з Буковини голосували за заборону УПЦ МП
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
