За інформацією: Суспільне Чернівці.
Як Олена Лис, Георгій Мазурашу, Максим Заремський та Валерій Божик голосували за законопроєкт про множинне громадянство. Верховна рада України
Підтримали законопроєкт нардепи від фракції "Слуга народу" Максим Заремський, Оксана Гринчук, а також Михайло Папієв, який пройшов у Раду від нині забороненої проросійської партії "Опозиційна платформа — за життя". Тепер він у складі групи "Платформа за життя та мир"
Як нардепи Михайло Папієв, Володимир Козак, Максим Павлюк, Оксана Гринчук та Олег Марусяк голосували за законопроєкт про множинне громадянство. Верховна рада України
Водночас двоє депутатів від фракції "Слуга народу" утрималися під час голосування. Це Максим Павлюк та Георгій Мазурашу.
Суспільному вдалося сконтактувати з народним депутатом Георгієм Мазурашу. Він повідомив, що не підтримав цю редакцію законопроєкту, бо це рішення "не для громадян України, а для іноземців".
"Виборці з 203 округу, які дають зворотний зв'язок, пропонували й очікували рішення про легалізацію множинного громадянства для громадян України, які оформили й громадянство інших держав, крім агресорів. Вони хотіли б мати можливість вільно це показувати, погоджуючись на обмеження, наприклад, виборчих прав, якщо більшу частину міжвиборчого періоду прожили не в Україні", – каже Мазурашу.
Що передбачає законопроєкт
- правоздатність українців, які отримують іноземне громадянство (крім держав-агресорів), без втрати українського;
- спрощені умови для набуття громадянства за народженням, походженням, для військовослужбовців, іноземців українського походження та біженців;
- механізми обмеження для громадян країн-агресорів.
У законопроєкті згадують умови для набуття українського громадянства, повідомляє Суспільне. Серед них — знання основ Конституції, історії України, володіння державною мовою. Рішення про те, чи приймати іноземця, чи особу без громадянства в українське, ухвалює президент (як і рішення позбавити людину українського громадянства).
У пояснювальній записці зазначають, що зміни відповідають викликам демографічної кризи, розвитку діаспори та є підґрунтям для євроінтеграції.
Тепер законопроєкт передадуть на підпис президенту та Кабміну, який визначить перелік держав, громадянство яких визнавати сумісним з українським.
Читати ще
Читати ще
“Місток між українцями за кордоном та вдома” — і не лише: навіщо Україні інститут множинного громадянства
Кого стосуються зміни
Українці за кордоном. Як розповів Суспільному голова Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод, "причини для запровадження множинного громадянства нині значно нагальніші, адже з 2022-го з України виїхало до 7 млн людей. І це створює величезну демографічну кризу не лише на сьогодні, але і в майбутньому".
На його думку, інститут множинного громадянства заохочуватиме українців повертатися:
"Ми не хочемо, щоб вони мусили вибирати, чи вони мають зрікатися українського громадянства, щоб прийняти громадянство країни, де проживають. Також це нагода залучити глобальних українців до захисту країни. І ще це допоможе уповільнити асиміляцію українців за кордоном".
Іноземні добровольці. Законопроєкт має полегшити легалізацію іноземців, які воюють на боці України. Для частини з них норми множинного громадянства де-факто уже діють — через зміни в законодавстві, які врахували труднощі для військовослужбовців, зокрема російського та білоруського походження, каже Суспільному Олена Юркіна, керівниця служби правової допомоги Reforum Help. За її словами, норма, яка почала діяти у листопаді цього року, передбачає спрощену — просто декларативну — відмову від громадянства РФ та Білорусі.
"Цей закон також надає можливість податися на процедуру отримання громадянства України з протермінованими паспортними документами (своєї країни — ред). Це, перш за все, стосується громадян РФ та Білорусі. Якщо вони воюють на боці України, не можуть отримати або продовжити термін дії паспортних документів — і з безпекових міркувань, і тому, що в Україні не надаються консульські послуги громадянам цих країн з 24 лютого 2022 року", — пояснює Юркіна.
Трудові мігранти. Павло Романюк, радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА, звертає увагу на ще одну категорію людей, актуальність множинного громадянства для яких зросте у післявоєнний період:
"Уявімо, що в нас виїхало понад 5 мільйонів за кордон — це суттєва частина. А ще може бути й наступна міграційна хвиля і її пік у післявоєнний період. Тому нам потрібно думати про залучення до відбудови трудових мігрантів. Якщо хочемо, щоб країна була економічно успішною, маємо думати про нових громадян".
Читати ще
Читати ще
Ратифікація угоди з США про корисні копалини – як голосували нардепи з Буковини
Нюанс з "єдиним громадянством"
Конституційний суд має оцінити, чи не суперечить закон нормам, прописаним в Конституції, зокрема, принципу "єдиного громадянства". Чому цього не можна зробити до голосування, пояснює Павло Романюк:
"Для того, щоб Конституційний суд здійснив контрольну функцію, спочатку потрібно, щоб закон набув чинності та суб'єкт конституційного подання (наприклад, депутат — ред) звернувся до КСУ про визнання неконституційним чинних положень закону".
Щоб зрозуміти суть поняття "єдиного громадянства", варто звернутися до інших законодавчих актів, які його уточнюють — зокрема, до "Закону про громадянство", каже Романюк. Там ідеться про два виміри "єдиного громадянства" — внутрішній та зовнішній.
За словами Романюка, внутрішній вимір означає, що в Україні не може існувати громадянства адміністративно територіальних одиниць (тобто, не можна стати громадянином, наприклад, АР Крим). А суть зовнішнього — у тому, що українці, навіть отримавши громадянство іншої країни, вважаються Україною виключно своїми громадянами.
Змінити це положення можна тільки змінивши Конституцію, чого не можна робити під час воєнного стану.
Читати ще
Читати ще
Легалізація грального бізнесу та підтримка “містобудівної реформи”. Що у Верховній Раді робить нардеп Марусяк
Читати ще
Закриття корупційних справ та штрафи за образу правоохоронців — чим займався нардеп Павлюк у Верховній Раді
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
