Як правильно українською мовою називати жителів обласних центрів України? Вас багато що здивує…

Українці доволі часто помиляються у найменуванні жителів міст нашої держави. Часто можуть вживати суржикові або непритаманні нашій мові назви.

Освіта 24 у межах освітньої рубрики “Антисуржик. Говори українською правильно” допоможе виправити ці помилки. Зокрема, розповість, як правильно називати жителів різних обласних центрів нашої держави.

На початку розповімо, як правильно казати: “мешканці Києва” чи “жителі Києва”?

Відомий український мовознавець Олександр Авраменко зазначає: слова “житель” і “мешканець” є синонімами. Однак із населеними пунктами і країнами краще вживати наше давнє слово “житель”. А з житлом – запозичене з польської мови слово “мешканець” (до прикладу, мешканець будинку).

Як правильно українською називати жителів облцентрів України

Редакторка Ольга Васильєва наголошувала: під час насильницького зближення української мови з російською в українські катойконіми просочилися різні -чани, і з’явилися в нас кримчани, полтавчани, луганчани тощо.

Натомість “-чани” “ліпити” до кожного катойконіма не варто. Із -чани утворюються назви тільки від тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-: наприклад, Чернівці – чернівчани.

Також в українській мові є назви, де можна утворити паралельні форми з -ян-: до прикладу, іванофранківці / іванофранків’яни.

Принагідно зауважимо, що назви людей за національною ознакою або за місцем проживання пишемо з малої літери.

Далі пропонуємо вам правильні назви усіх обласних центрів України з невеликим поясненням:

  • Київ – кияни – не києвляни;
  • Львів – львів’яни – не львов’яни і львівці;

Цікаво! Філологи припускають, що слово “львівці” вочевидь не вживають через п’ять останніх букв (вівці). Жартома таку назву можна почути хіба що з уст місцевих футбольних уболівальників щодо гравців “Карпат”, коли ті “знов програли у футбол”. Щодо “київці” – ймовірно, цього слова немає через закон економії мовних зусиль – “кияни” коротше на одну літеру (хоча місто не Кий, а Київ).

  • Одеса – одесити / одесці – не одєсіти;
  • Дніпро – дніпровці, дніпряни – не дніпропетровчани;
  • Харків – харківці, харків’яни – не харковчани;
  • Чернігів – чернігівці, чернігів’яни – не черніговчани;
  • Івано-Франківськ – іванофранківці; іванофранків’яни;

Зверніть увагу! Іванофранківці, на відміну від Івано-Франківська, пишемо разом.

  • Тернопіль – тернопільці / тернополяни – не тернопільчани;
  • Полтава – полтавці – не полтавчани;

Тут принагідно згадаймо “Наталку Полтавку”: зачинатель нової української літературної мови Іван Котляревський не назвав свій твір “полтавчанка”.

  • Луганськ – луганці – не луганчани;

Що цікаво! Найпродуктивнішим у назвах жителів в українській мові є суфікс -ець (у формі чоловічого роду), зафіксований ще в XlV столітті. Тому й кажемо: полтавець – полтавка – полтавці; луганець – луганка – луганці;

  • Запоріжжя – запоріжці – не запорожани;
  • Херсон – херсонці;
  • Миколаїв – миколаївці;
  • Черкаси – черкасці – не черкащани;
  • Суми – сумці, сум’яни – не сумчани;

До слова, професор Олександр Пономарів вважав чужими в українській мові такі слова:

  • черкащани, замість якого має бути черкасці;
  • сумчани, замість якого має бути сум’яни.

Інші філологи називають ще слово “сумці”, бо воно найдавніше.

  • Луцьк – лучани;
  • Донецьк – донеччани;
  • Кропивницький – кропивничани;
  • Хмельницький – хмельничани;

Цікаво! Якщо глянути у правопис, то знайдемо, що під час відмінювання суфікси -к , -цьк переходять у -ч, -чч.

Як правильно називати жителів облцентрів України / фото EPA/UPG

  • Ужгород – ужгородці;
  • Житомир – житомирці / житомиряни – не житомирчани;
  • Рівне – рівенці, рівняни – не рівничани;

Чому “рівенці”, пояснював Святослав Караванський у своїй праці “Секрети української мови”: “У прикметниках, утворених від міст із наростком “н”, звук “н” звучить тільки один раз”.

  • Вінниця – вінничани;
  • Чернівці – чернівчани;

Нагадаємо, що із -чани утворюються назви тільки від тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-:

Зверніть увагу! Загалом філологи радять: де можливо, віддавати перевагу суфіксу -ець, а не -ян- або -чан-.

Джерело

Новини Буковини | Останні новини Чернівецької області