За інформацією: Суспільне Чернівці.
Голова Берегометської громади Сергій Боднарюк. Суспільне Чернівці
— Розкажіть, як ви оцінюєте стан доріг у своїй громаді?
— Стан доріг, як і в кожній громаді України, — хотілося б кращого. Є такі дороги, які комунальні, — ми стараємося по селах проводити ремонти. Є такі, які не в нашому підпорядкуванні, — там ми можемо тільки надавати субвенцію. Якщо ви маєте на увазі дорогу на Велике? То вона в дуже жахливому стані.
Нам надали субвенцію в обласній державній адміністрації на виготовлення проєктно-кошторисної документації на Великівську дорогу. На два кілометри ми виділили 900 тисяч. Проєктно-кошторисна документація виготовлена на два кілометри за 600 тисяч гривень, 300 тисяч нам повернули назад у бюджет.
Стан дороги у Берегометі. Суспільне Чернівці
— Чи починали ремонт?
— Не починали, тільки надавалися підрядники, які робили ямковий ремонт. Тобто утримання доріг.
— Але чому не починається цей ремонт, чи уточнювали ви?
— Немає грошей.
— Тобто місцевий бюджет мав виділити гроші тільки на проєктно-кошторисну документацію, а ремонт повністю мав фінансувати державний бюджет?
— Так.
— Чи відомо вам, про яку суму йдеться?
— Там на два кілометри, мені здається, не один мільйон. Але щоб повністю зробити дорогу — я не можу вам сказати, яка сума буде.
Стан дороги у Берегометі. Суспільне Чернівці
— Якщо говорити загалом про дороги у громаді — де є дороги не місцевого, а державного значення?
— Державне значення — це центральна дорога Р-62автомобільний шлях, який проходить територією Івано-Франківської та Чернівецької областей через Криворівню — Вижницю — Сторожинець — Чернівці., яка з Вижниці на Чернівці, це державне значення. Є місцеві дороги, які обслуговуються обласною державною адміністрацією — у Лукавцях, у Берегометі, у Миговому, у Лопушній.
— Розкажіть, якою є частка асфальтованих доріг, а якою — ґрунтових?
— У нас по громаді ґрунтових більше. Були такі дороги, що не були асфальтовані — наприклад, вулиця Підкрайська в Берегометі ніколи не була асфальтована.
У 2020 році побігав я з кошторисами, гроші виділили — і зробили асфальт. Вийшло непогано. У нас є комунальне підприємство, яке працює на наших ґрунтових дорогах. Ті, що є асфальтовані, — витримали. До Долішнього Шепету — це вже Вижницький районний автодор, там теж у жахливому стані дорога, але я думаю, що ямковий ремонт зроблять.
Дороги у Берегометі. Суспільне Чернівці
— А тротуари — чи є плани їх добудувати?
— Розумію, хочеться, але так вийшло — не доробили до кінця. Плануємо далі доробити. У Берегометі є частина зроблених тротуарів, але велике будівництво призупинилося. У цей час ніхто не буде робити тротуари.
У Миговому робили, коли робили капітальний ремонт тієї дороги у 2022 чи 2023 році. Частину не доробили. Ми навіть зі свого бюджету виділяли субвенцію, півтора мільйона давали, щоб доробити дорогу, але грошей не вистачало. Тому і тротуари не доробили.
— Якщо ми говоримо про село Мигове, то чому наразі не можна виділити гроші на те, аби доробити тротуари по всьому селі і загалом по всій громаді?
— Можна, хіба що субвенцію надавати. Але ця дорога не наша, а комунальна.
— А чому тоді ви це не ініціюєте?
— Можемо ініціювати. Я не знаю, чи цей час ініціювати — може, потрібні гроші в інші напрямки.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— А якщо ми беремо дорогу місцевого значення, то чи всюди там є тротуари?
— Ні, немає всюди тротуарів. На наших дорогах, які є комунальні, немає тротуарів.
— А чому, наприклад, не виділити гроші на облаштування тротуарів на дорогах комунального значення?
— Ну, в принципі, можна, якщо буде перевиконання бюджету. Зараз можемо пробувати виділяти.
— Але наразі не вистачає грошей у бюджеті?
— Та не вистачає. Зрозуміло, що є школи, є садочки.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Розкажіть про причини зменшення транспорту.
— Може, і зменшилося, тому що водіїв немає, не вистачає. Я думаю, така причина.
— А ви спілкувалися з перевізниками, які обслуговують ці маршрути, про причини?
— Ні, я не спілкувався, тому що ці перевізники мені особисто не підпорядковуються і в нас не беруть участь у погодженні маршрутів.
— Але враховуючи, що ці маршрути пролягають через вашу громаду, чи не мали б ви якось контролювати цей процес?
— Ми не маємо такого права контролювати цей процес. Вони мають свої відповідні маршрути.
— Чи мають усі населені пункти громади транспортне сполучення?
— Так, мають. На Шепіт трошки гірше — там був колись маршрут з Шепота у Вижницю, але чернівецькі автобуси їдуть.
— Розкажіть, чому підприємці практично не хочуть заходити в це село?
— Тому що, по-перше, дорога у жахливому стані, і немає, видно, такого прибутку, щоб могла людина працювати. Останній підприємець, який працював, сказав, що працює в збиток. Нам сказали, що хліб привозять, і в цих же людей можна придбати і воду. Але якихось більших покупок не можна зробити.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Де люди закуповуються?
— Люди закуповуються в Берегометі, закуповуються в Миговому.
— Яким є стан транспортного сполучення з села Велике, аби люди могли поїхати на закупи?
— Є автобус, який іде на Вижницю. Він іде зранку, о 8-й годині, мені так здається. Потім вертається вже після обіду.
— Тобто фактично, якщо людина виїжджає о 8-й ранку, то повернеться, якщо треба щось купити, тільки після обіду?
— Так, це є проблема.
— Чому не запустити соціальний автобус?
— У нас такого немає.
— Ви не думали таке запровадити? Таке, наприклад, є у Глибоцькій громаді.
— Соціальний автобус — я не знаю, чи він буде вигідний, якщо їхатиме кожен день. Чи будуть люди?
— А якщо підійти до цього, почати, наприклад, з аналізу ситуації — чи буде це вигідно?
— Я не думаю, що буде вигідно.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Але соціальний автобус мав би працювати на те, аби забезпечити потреби населення у транспорті, а не бути прибутковим.
— Шкільний автобус бере тільки дітей. Але немає соціального. У нас є автобуси в комунальному підприємстві. Можемо подумати над цим питанням.
— У вашій громаді є туристично привабливе село Мигове. Скажіть, за рахунок чого там розвивається туризм?
— За рахунок того, що там є дачні будинки, люди приїжджають, відпочивають. Там у 2000-х роках побудували туристичний об'єкт — підйомники. Після цього почалася вже розбудова підприємцями: котеджі, дачі, будинки, де приймають людей. Побудували ресторани, туристичні бази.
Підйомник у Миговому. Вижницький національний парк
— І який був внесок громади у те, що там розвивався туризм?
— Ремонтуємо, що можемо, дороги, центральна дорога ремонтується. І податки невеликі — ми так не тиснемо на підприємців, щоб не було їм важко працювати.
— А чи сплачують вони тоді всі податки?
— Всі не сплачують.
— А як ви тоді комунікуєте з податковою службою?
— Проводимо роз'яснювальну роботу, виїжджаємо, розмовляємо з підприємцями, щоб реєстрували найману робочу силу, щоб сплачували туристичний збір.
— Були якісь реальні випадки, коли ці розмови спрацювали?
— Були. Реєстрували і по двоє, і по троє найманих працівників — після цих профілактичних розмов, що треба сплачувати податки. Фактично скільки було об'їздів, рейдів — вони були результативними.
— Попри те, що у вас є Мигове з багатьма туристами і відповідно більше податків, ви на 13-му місці з 52-х в рейтингу ОВА за фінансовими показниками. Чи, на вашу думку, можна було б покращити своє розташування у цьому рейтингу?
— Можна було б. За рахунок сплати всіх податків — можна.
— Від кого це залежить?
— Залежить і від нас, і від податкової, і від самих підприємців.
— Але якщо так брати, то чи принесло це якісь конкретні результати до бюджету?
— Приносить. Ми постійно перевиконуємо наші планові показники.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Якщо брати у розрізі років, то чи є тенденція, що бюджет збільшується?
— Збільшується.
— Розкажіть, чи закладають у бюджеті громади гроші на розвиток?
— Закладаються. Якщо надходять гроші на бюджет розвитку, ми їх спрямовуємо на наші об'єкти — школи, садочки, комунальні дороги.
— Якими були ваші місця у цьому рейтингу до 2025 року?
— Ну, не перші і не останні. Фактично були на гіршому місці, тепер на кращому. Мені здається, були і на 19-му, і на 20-х місцях. За рахунок збільшення надходжень — також почала надходити плата за нерухомість, багато земельного податку, оренди землі, єдиного податку.
— Чи є на території села Мигове якесь туристично привабливе місце, від якого до бюджету також могли б надходити гроші?
— Це все приватний сектор. Комунальних об'єктів немає.
— Чи не було у вас ідеї облаштувати якесь таке місце, аби отримувати податки напряму?
— Ну, треба думати, де. Щоб таке місце обдумати — яким воно може бути. Щоб дійсно таке придумати, треба будувати якусь комунальну установу. Це не так легко в цей час.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Ви за час нашої розмови кілька разів сказали, що треба багато моментів обдумати — і щодо тротуарів, і щодо цього. Хто це має робити?
— Фактично виконком має подавати своє бачення, а сесія вже вирішує — виділити гроші чи ні.
— Чому, наприклад, цього не ініціюєте ви?
— Та ініціюємо, але грошей не вистачає. Тут дуже багато закладів. Подивіться, скільки тут закладів — тут не тільки одні тротуари.
— Чи є у вас ідея, як розвивати туризм у селі Мигове, або воно могло б конкурувати з Буковелем?
— Потрібно, щоб підприємці облаштовували. Там багато будівництва — щоб облаштовували, відповідно сплачували податки. А ми вже будемо виділяти гроші на ті дороги, що від нас залежить.
— Та дорога не від вас залежить.
— Ні, ну є ще й інші дороги туди — комунальні, ґрунтові.
— Але як ви можете ці дороги покращити, чи фактично наразі можете тільки їх утримувати?
— Буде більше грошей — будемо більше працювати.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Які у вас є ідеї розвитку туризму в селі Мигове, якщо раптом отримаєте більше грошей? Однією з проблем, зазначених у стратегії розвитку громади до 2027 року, є така: туристичні атракції громади не розвинуті, туристам, окрім гірськолижного курорту, нема чим зайняти більшість часу. Що зробили в громаді, аби це покращити?
— Ну, що нема туристам чим зайнятися? А що в Буковелі є таке? Там басейнів більше, є якісь гуцул-ленди. Тут є, що туристи можуть їхати і на квадроциклах, є кінна прогулянка, є ферма, де можна йти дивитися, є футбольний майданчик, є басейни, є сауни — що люди можуть туди йти. А що ще такого придумати?
— А чи можна було б більше?
— Та можна — підприємці нехай роблять, може бути більше.
— У селі Фальків немає мобільного зв'язку та інтернету — це пов'язано з гірським рельєфом, село відкинуте від інших населених пунктів, там недостатньо станцій мобільних операторів. Розкажіть, чи є вплив громади на те, аби покращити ситуацію зі зв'язком?
— Я вважаю, що немає. Там навіть електроенергії ніколи не було. Там включали дизельні станції ще з Радянського Союзу, які давали електроенергію.
— Наразі вони більше не дають електроенергії?
— Ні. Але там є декілька сімей, які встановлювали сонячні батареї — я бачив, коли минулого року був у Фалькові. Там відповідно і прикордонна застава.
Читати ще
Читати ще
Рельєф та мала кількість населення: в яких селах Чернівецької області немає мобільного зв’язку та чому
— Але ви голова громади і минулого року аж були у Фалькові. Це не зарідко?
— А ви думаєте, що я можу вириватися з паперової роботи? Я не в силі бувати в кожному населеному пункті.
— Ви кажете про те, що там немає електроенергії. Але чому, наприклад, громада не може туди провести електроенергію?
— Не в силі. Я не знаю, скільки це коштує. Якщо колись не змогли це зробити — то самі можете уявити, як туди провести електроенергію.
— Чи були у вас якісь ідеї, або чи досліджували ви це питання? В чому там основна складність?
— Там дорога йде лісовими масивами. Дорога нормальна, можна їхати туди, але там ніколи не було електроенергії.
— Раніше була інформація, що електроенергію змогли провести до жінки, яка живе у Верхньому Ялівці, — це найбільш високогірне поселення області.
— Може бути, але це залежить від обленерго — чи вони зможуть туди провести.
— Ви це ініціювали?
— Ні, не ініціював. Навіть про таке не думаю — ніколи й не було звернень. Там декілька сімей живуть, які використовують сонячну енергію, дизельні чи бензинові двигуни.
Читати ще
Читати ще
70 років живе без електрики. Історія жінки з високогірного села Чернівецької області
— А яким чином вони там підтримують комунікацію з людьми, якщо там немає зв'язку?
— Та з'їжджають. Є десь місця, де зв'язок є — де можна дозвонитися біля лісництва чи ще десь. А так з'їжджають сюди.
— А туди курсує громадський транспорт?
— Ні.
— Ви у відповіді на наш запит на інформацію зазначили, що до кожного населеного пункту громади курсує громадський транспорт.
— За Фальків навіть не подумали написати.
— Як не подумали про нього? Кожен населений пункт важливий.
— Ви поїдьте у Фальків — просто не уявляєте, де це є.
Читати ще
Читати ще
Автобуси не їдуть до двох сіл: як працює громадський транспорт у селищних громадах Буковини
— Чи не думали ви, що потрібно в цей населений пункт вкладати більше грошей або якось збалансувати розвиток Берегомету і Мигового порівняно з Фальковим?
— Та й не думав. А в що там будемо вкладати гроші?
— Або, як ви казали про інші населені пункти — наприклад, про дороги. Чому туди не вкладати більше?
— Ну, вкладаємо що можемо. Тепер також на сесії хочемо озвучити — виділити гроші на ремонт спортзалу. Є що ми можемо у школах. Садочок відновили. І також допомогли нам з державного бюджету — депутат Верховної Ради.
Що можемо, вкладаємо. І завдяки державній адміністрації маємо шкільний автобус, бо в нас усі були вилучені автобуси на початку повномасштабного вторгнення.
— Ви кажете про те, що у бюджеті громади не вистачає грошей на доволі багато моментів. Розкажіть, чи є у вас якась співпраця або інвестиції від іноземних партнерів, аби щось у громаді розвивалося?
— Є. Зараз будівництво Центру надання адміністративних послуг — це колишній кінотеатр "Карпати". Він був у дуже жахливому стані. Ми виграли цей грант, де з Міжнародного банку виділили гроші, — 20 мільйонів. Капітальний ремонт завершили.
— Це, виходить, єдиний ЦНАП на всю громаду?
— Так. Але у Шепоті наші працівники ЦНАПу надають послуги громадянам.
ЦНАП у Берегометі. Суспільне Чернівці
— Які ще іноземні інвестиції або партнерства у вас є?
— Благодійний дитячий польський фонд надав 50 тисяч євро, де виконали ремонт колишнього терапевтичного відділення. Тепер там два рази на тиждень надають послуги фахівці Вижницької міської лікарні — і окуліст, і хірурги, і гінеколог. У нас з ними укладена угода.
— Які проєкти у громаді зараз реалізовують?
— ЦНАП якраз завершується. Також виготовляємо проєктно-кошторисну документацію на укриття для дошкільного навчального закладу "Веселка" — ми орендуємо укриття у приватного підприємця, але хочемо мати власне.
Мигівський опорний заклад — нам погодили — виділять гроші. Також у нас будуть створені академічні ліцеї в Берегометі і в Миговому, де є дофінансування з державного бюджету.
— Якою наразі є ситуація з укриттями в громаді?
— В населених пунктах, у школах — рахуйте, що і селищна рада, і батьки, і вчителі у таких населених пунктах спочатку робили прості укриття. Наразі мусить бути скрізь, то є. Не дали б дозвіл проводити навчання.
Укриття в ліцеї в Миговому. Суспільне Чернівці
— Але ви працюєте над проєктом кошторисної документації для виготовлення укриття.
— Так, для дитячого садка "Веселка" — ми його орендуємо у приватного підприємця, але хочемо мати власне. Там біля цієї школи є і багатоповерховий будинок, але там неможливо зробити укриття.
— Розкажіть, чому цю ідею реалізовуєте аж на п'ятому році повномасштабного вторгнення?
— Там загалом не так легко зробити укриття. Там, де ми зараз орендуємо, колись було укриттям, але вже у приватника. Ми змушені орендувати це приміщення.
— Чому від 2022 року, коли почалось повномасштабне вторгнення, не реалізовували ідею власного укриття?
— Нестача грошей.
— Звідки зараз вдалося виділити ці гроші?
— Виділила сесія на проєктно-кошторисну документацію. Нам не вистачить своїх грошей, щоб збудувати власне укриття.
— А на що ви тоді розробляєте проєктно-кошторисну документацію?
— Щоб брати участь у різних програмах, щоб виділили гроші з державного бюджету.
— На які програми ви хочете подаватись?
— Ну, є відповідні програми — я вам точно не можу сказати, у мене є спеціалісти. Попередньо, ще тендерна процедура, десь 700 тисяч.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— Чи не думали ви подаватися на гранти від іноземних партнерів?
— Я навіть не знаю, чи такі гранти є. Усі, які гранти є, ми використовуємо.
— Які гранти ви використовуєте останнім часом?
— Брали участь у багатьох грантах. Де вигравали, де програвали. Наприклад, якраз за туризм ми говорили — виграли бінокуляр на гору Стіжок. Надамо субвенцію Національному природному парку, де буде облаштована оглядова площадка.
Також співфінансування на шкільні автобуси. Нова українська школа. Харчоблок — ось вам грант на вісім мільйонів у ліцеї №2. Харчоблок і обладнання також надали у Лукавецький ліцей. Меблі з Німеччини — надали десь на 40 тисяч євро.
Берегометський ліцей №2. Суспільне Чернівці
— Якщо говорити про цей оглядовий майданчик на горі Стіжок — коли він може бути реалізований?
— Я думаю, що в цьому році реалізуємо. Необхідно надати субвенцію — 170 тисяч. Сам бінокуляр вже є. Площадка буде на горі Стіжок — це територія Національного природного парку. Я думаю, що вже навіть є технічна документація — Національний природний парк виготовив за свої гроші. Туристи зможуть виходити на гору Стіжок і дивитися.
Гора Стіжок. Вижницький національний парк
— Від початку повномасштабного вторгнення ви один раз були у закордонному відрядженні — їздили до Австрії, і ціллю поїздки була участь у програмі взаємного навчання та технічного обміну між представниками австрійського Червоного Хреста з фахівцями з Чернівецької області. Інші голови селищних громад виїжджали у відрядження до 20 разів. Розкажіть, чому ви їздили один раз?
— Ми їхали з Чернівецької організації Червоного Хреста, бо в нас була лікарня Червоного Хреста, яку ми переформатували — тепер це соціальна лікарня, де лежать люди старшого віку. Президент австрійського Червоного Хреста запросив і мене. Ми поїхали в Австрію, і вони подарували нам автомобіль швидкої допомоги, який надає послуги населенню.
Читати ще
Читати ще
Грошей з бюджету не витрачали: куди їздили у закордонні відрядження селищні голови з Буковини та які результати
— Чому ви не виїжджали у відрядження частіше?
— Якби я їхав частіше, то було б не добре.
— Але на контрасті відчувається, що інші голови громади їздили 20–30 разів.
— Я не знаю, чого вони їхали. Я поїхав раз і з результатом приїхав.
— Вони кажуть, що також мають результати.
— Нічого, кожен своє має.
— Але загалом ви не дуже орієнтовані на іноземних партнерів — тобто на те, аби залучати гроші від них для громади?
— Що могли, залучаємо.
— Чи не здається вам, що ваша громада могла б більше?
— Та могла б більше. Це зрозуміло.
— Ну так, а чому не більше?
— Треба старатися, щоб було більше.
— А хто має старатися?
— Голова, виконавчий комітет, депутатський корпус.
— Яким є бюджет громади на 2026 рік?
— Десь 200 мільйонів.
— А скільки ви отримуєте державної субвенції?
— В основному державну субвенцію ми отримуємо на зарплату освітянам. Це 140 мільйонів. А решта — наш місцевий бюджет.
Берегомет. Суспільне Чернівці
— На що ви витрачаєте гроші?
— Перше — зарплати: дошкільні і навчальні заклади, апарат, військові потреби, бо в нас є програми і надходять звернення. Комунальне підприємство, ремонт доріг.
— Основні надходження до бюджету — це що?
— Приватні підприємства, які зайняті в лісовій галузі. Нерухомість, земельний податок, оренда землі.
— Торік на посаді голови громади ви заробили понад 700 тисяч гривень, тоді як у 2024 році — майже 550 тисяч. Порівняно з 2024 роком зарплата зросла орієнтовно на 150 тисяч гривень. Розкажіть, наскільки це співмірно із зростанням зарплати у бюджетників — медиків, освітян та інших?
— Я думаю, у медиків, лікарів, може, і більша зарплата. Я отримую десь 30 з чимось тисяч гривень. У мене є надбавки, вислуга років. Мені премію надає тільки депутатський корпус — я сам собі не можу виписати.
— Якою часткою від суми є ваша премія?
— Мені здається, до 30% чи 50%. Я навіть точно вам не можу сказати — треба питати бухгалтера. При виконанні відповідних показників, виконанні плану.
— Яким був план?
— Більше 100%. Від виконання планових показників — якщо 100% є, я маю премію, якщо немає — не маю.
— Що входить до цих планових показників?
— Виконання бюджету, надходження наших місцевих податків і зборів. Щомісяця це виконуємо.
— Якою була кількість населення до повномасштабного вторгнення і якою є зараз?
— Точної статистики немає, але я думаю, що набагато зменшилося. Є внутрішньо переміщені особи, є шелтер у Луківцях, де вони також проживають. Колись жили і в школах, і в садочках.
— Якою була частина людей, які виїхали за кордон?
— Дуже великий відсоток. Рахуйте, що колись у садочках не вистачало місць для дітей, а тепер є. Демографічна ситуація погіршилася.
— Що ви робите, аби люди, принаймні, поверталися або приїжджали нові жити до вашої громади?
— Я не знаю, що я можу зробити. Хто буде повертатися з-за кордону?
— Якщо розглянути варіанти облаштування нових робочих місць? Наприклад, у Великокучурівській громаді облаштували спеціальний простір зі верстатами, де може навчатися молодь і отримувати навички.
— Тут не вистачає робочих рук. Ні в магазинах, ні на деревообробних підприємствах — немає кому робити. Є вакансій скільки хочеш. Є в магазинах, є на приватних пилорамах, і на деревообробних. Роботи багато — немає людей.
Голова Берегометської громади Сергій Боднарюк. Суспільне Чернівці
— А що ви робите, аби люди поверталися з-за кордону? Наприклад, голова Недобоївської громади Юрій Юзва проводить бесіди з людьми, які виїхали за кордон, і є певні результати.
— Та й що? Люди вернуться — і куди далі? До роботи. Треба мати військово-облікові дані. Я не знаю, чи хтось вернеться.
— А вам не здається, що з таким поглядом на майбутнє громади, то у громаду дійсно ніхто не повернеться?
— Та чекайте, дай Боже, щоб люди приїхали. Але я не знаю, чи хтось буде повертатися з-за кордону. Ну, що я можу зробити — заставити їх вернутися? Є роботи дуже багато.
— У стратегії розвитку йдеться, що однією з проблем громади є заполітизованість це надмірна зацикленість суспільства, окремих інституцій чи медіа на політиціуправління і відсутність співпраці між політичними силами, а також депутатами, які представляють різні населені пункти. Як ви оцінюєте цю проблему?
— Скрізь такі проблеми. Я думаю, що не тільки в нашій громаді. Кожна політична сила має своє бачення. А ми стараємося розмовляти, дискутувати — як скрізь.
— Якщо ці різні політичні сили представляють різні рішення, то яким чином ви доходите до спільного?
— Ми доходимо. В нас фактично була мажоритарна системаце порядок визначення результатів виборів, за якого переможцем стає кандидат, що набрав найбільшу кількість голосів виборців у своєму виборчому окрузі — люди обирали депутата, депутат представляв частину свого округу. Тепер люди не знають, хто в них депутат на окрузі. Є тільки партійні списки.
— Яким чином зараз розподілені політичні сили у громаді?
— Є "Слуга народу", "Народний контроль", "Свобода", "Батьківщина", "Європейська Солідарність". Є представники майже всіх партій.
— Яка партія у більшості?
— Партія "Батьківщина".
— Ви з якої партії?
— Я безпартійний.
— Яким чином тоді доходять до спільного рішення у громаді, якщо ви кажете, що проблема із заполітизованістю є?
— Розмови з депутатами, дискусії — і приймається рішення. Тільки на користь громади.
— Чи були у раді незаконні проєкти рішень, які ви зупиняли?
— Щоб я зупиняв — я не пам'ятаю. Не було такого, щоб я вето накладав. Незаконні рішення, які були нам — відповідно, судами рішення скасовані. Були таке.
— Чому ви не накладали вето на ці незаконні рішення?
— Людина зверталася, її рішення не задовольняли.
— А якщо вони незаконні і не на користь громади, чому ви не наклали вето?
— Це не те, що не на користь громади. Це просто відповідні питання між громадянами і селищною радою.
— У громаді є село Липоване. Там частина жителів — старообрядці. Розкажіть, чи досі старообрядність поширена у тому селі і чи не стає її менше?
— Менше. Молодь виїжджає. І ті, що залишилися, дотримуються. Але це вже дуже мало.
— У тому селі є старообрядницька церква. Розкажіть, чи вона має якесь культурне або історичне значення?
— Там згоріла липованська церква і відбудували. Мала значення, тепер вже нова. Та згоріла — тепер вже нова. Немає такого значення, я думаю. В 2000-х якось так пішло, що і в Берегометі згоріла церква, і там згоріла церква.
— Якою є ситуація з навчальними закладами в громаді?
— Є 14 навчальних закладів. Сім ліцеїв, дві гімназії. У Берегометі чотири дитячі садочки, три ліцеї і гімназія. Лопушнянський ліцей, Долішньошепітський ліцей, Луковецький ліцей. У Миговому опорний заклад — також ліцей. Усього вісім дитячих садочків.
Ліцей у Миговому. Суспільне Чернівці
— Скільки з них закривалося останнім часом?
— Нічого не закривалося.
— А у селі Велике?
— У селі Велике школу закрили, тому що фактично й учнів не було. Але є автобус, який довезе дітей до Мигівського опорного закладу. Тепер ми використовуємо цей навчальний заклад для військової підготовки — привозимо дітей автобусами.
— Чи зміниться освітня мережа в громаді після реформи Нової української школи?
— Плануємо два академічні ліцеї на громаду, решта — всі гімназії.
— Два академічні ліцеї — це де?
— Берегометський ліцей №1, і у Миговому.
Берегометський ліцей №1. Суспільне Чернівці
— Чи встигне реформа до 2027 року?
— У нас другого виходу немає. Від нас ми встигнемо зробити те, що потрібно. Хіба що буде якась зміна в законодавстві.
— В якому стані приміщення навчальних закладів і чи є там укриття?
— Укриття є. Зараз будуть виділені гроші на Мигівський опорний заклад — ми потрапили в програму Нової української школи. Планують десять мільйонів виділять.
Частина буде виділена і на Берегометський академічний ліцей, де ми також вкладемо свої гроші. Там мають бути класи хімії, біології — свої вимоги. Будемо робити капітальні ремонти. І харчоблок треба відновити. У Миговому набагато краще, бо то вже був опорний заклад, підготовлений — там нам менше роботи.
— А чому опорний заклад громади у селі Мигове, а не у центрі громади?
— Так було ще до створення громади. Він так і залишився.
— Чи організовуєте довіз дітей з кожного населеного пункту громади до навчальних закладів?
— Так, є довіз, ми забезпечені автобусами. Я думаю, що ще один автобус мінімум цього року — ми співфінансуємо. Нам треба автобус у Луковецький ліцей, бо там один новий автобус і один вже старенький. А автобус потрібний.
Луковецький заклад загальної середньої освіти. Луковецький заклад загальної середньої освіти
— Як початок повномасштабного вторгнення вплинув на кількість підприємств у громаді?
— Підприємці працюють. Багато підприємців мобілізовані. В зв'язку з цінами на аукціонах — дуже високі ціни на ліс. Люди не можуть реалізувати свої вироби, немає такого збуту. Я не думаю, що кількість підприємств збільшується.
— А якщо брати кількість підприємств, які працюють у галузі туризму?
— Туристичного збору 70 тисяч гривень надходило. Дуже мала сума. Але туристичний збір тепер збільшився — ми працювали, говорили з приватними підприємцями, провадили розмови. Збільшився, але невелика сума.
— Чи є в громаді релоковані підприємства?
— Є одне релоковане, яке виготовляє деревне вугілля.
— Чому не вдається залучати в громаду більше підприємств?
— Ні, працюємо. Є підприємство у сфері енергетики — на останній сесії надавали погодження на земельну ділянку для Чернівціобленерго.
— Скільки ви вже на посаді голови громади?
— Громади з 2020 року.
— Що змінилось у Берегометській громаді за час, поки ви на посаді голови?
— Робили капітальні роботи, і садочки, і школи, і дороги.
Є автозаправна станція, магазини такі серйозні, потужні.
— Розкажіть про топ-три ваших рішень, які ви вважаєте найбільш масштабними і важливими для громади.
— ЦНАП. Дорога в Миговому — ми також виготовили проєктно-кошторисну документацію, це одне з серйозних рішень, бо там дорога була у дуже жахливому стані. І багато було вкладено грошей у садочки і школи, сучасний харчоблок у ліцеї №2.
— Чи є рішення, за які вам соромно перед жителями громади?
— Є різні. Хто не працює, то й не помиляється.
— Щодо невиконаних обіцянок?
— Може, і є такі, що не виконав, що не зміг зробити — що ще зроблю.
— Які ви не змогли зробити?
— От на Великій — дорогу. Неможливо. Хоча це не від мене залежить. Мені дуже важко дивитися на тих людей, що тими дорогами їздять. Хоча не все залежить від мене, але це одна з найбільших проблем нашої громади.
— Яка кількість чинних військових, зниклих безвісти, полеглих та полонених у громаді?
— 95 полеглих. Полонених наразі немає — одна людина була, яку визволили з полону. Зниклих безвісти, я думаю, до 50 чоловік. І мобілізованих десь орієнтовно 1200 у громаді.
Алея Слави у Берегометі. Суспільне Чернівці
— Як ви підтримуєте членів їхніх родин — полеглих, полонених, зниклих безвісти, чинних військових, ветеранів?
— Є два спеціалісти, які займаються ветеранською політикою. Люди звертаються до нас з різними питаннями, зокрема, за матеріальною допомогою, надаємо.
— Чи є якісь програми підтримки?
— Є. "Турбота" — це ветеранська програма.
— Чи отримують, наприклад, військові, які отримали поранення, якусь грошову допомогу на лікування?
— Отримують, коли звертаються — 10 тисяч гривень, орієнтовно. Звертаються, виконком вирішує, надає матеріальну допомогу.
— Як у громаді зберігають пам'ять про полеглих на війні?
— У кожному населеному пункті є Алеї Слави. Встановлені меморіальні дошки на школах, проводяться відповідні уроки. У будинку культури проводяться заходи, де згадуються загиблі, куди ми запрошуємо.
Алея Слави у Берегометі. Суспільне Чернівці
— Торік з бюджету вашої громади виділили 3,5% на Сили оборони за зверненнями військових частин — це орієнтовно понад 3,5 мільйона гривень. Чому ця сума не є більшою?
— Які були запити від військових частин, ми старалися виділяти гроші. Дуже багато запитів, але є відповідна програма — військові частини звертаються, і ми виділяємо гроші.
— Чи може бути таке, що цього року виділять більше?
— Ми постійно додаємо. У нас навіть була військова частина, що сплачувала ПДФО(Податок на доходи фізичних осіб) в Україні — це обов'язковий платіж, який утримується з доходів громадян (зарплати, орендної плати, спадщини, інвестицій тощо). Базова ставка становить 18%. Додатково з більшості доходів утримується військовий збір на нашу громаду в 2023 році. Тут на території громади був створений батальйон територіальної оборони, з жителів нашої громади.
Ми ці гроші використовували на цю військову частину — бувало і по 5–6 мільйонів на місяць в середньому надходило від неї до бюджету. Ми і мавіки купували, і різні речі — які були запити, це все ми старалися. Тепер є, що військові частини звертаються по субвенцію. Нам легше дати субвенцію.Читати ще
Читати ще
Гроші на Сили оборони: які громади Буковини спрямовують мільйони і чому деякі не можуть виділити й кілька тисяч
— А якщо взяти, наприклад, Рукшин, який виділив майже 10% зі свого бюджету, при тому що він менший?
— Всі запити, які є, — по можливості ми всі стараємося виконати. Треба гроші — додаємо.
— Якими є ваші плани на 2026 рік?
— Планів багато. В основному підтримка військових, освіта, ремонт комунальних доріг. Більше, щоб надходило коштів до бюджету — проведення знову розмов з підприємцями, щоб надходило. Підтримка військовослужбовців, матеріальна допомога, турбота — бо дуже багато людей хворих.
Читати ще
Читати ще
“Наша громада — спальний район Чернівців”. Інтерв’ю з головою Великокучурівської громади на Буковині Тодеренчуком
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
