За інформацією: Суспільне Чернівці.
Сергій на позиціях. Сергій Крашенінніков
Да Вінчі подарував шаблю
За рік до повномасштабного вторгнення Дуду вперше звільнили зі служби через вік. Вранці 24 лютого 2022 року він прокинувся від звуків вибуху й почув від молодшого сина, що почалася повномасштабна війна. Втім, для Дуди війна тривала вже вісім років.
Разом із сином він поїхав до центру комплектування, але через вік Дуду не мобілізували. Тоді знайшов у записнику номер командира батальйону "Вовки да Вінчі" Дмитра Коцюбайла, з яким був знайомий ще з позиції під Авдіївкою.
– Він сказав, що можу приїжджати. Так я познайомився зі своїм майбутнім командиром з позивним Лев. Тоді він організовував роту штурмовиків. Нас було всього кілька людей, вже старших, як я. Навантаження було велике – молодь, яка потім до нас приєдналася, цього навантаження не витримала.
Сергій з побратимами з підрозділу “Вовки да Вінчі”. Сергій Крашенінніков
З "Вовками да Вінчі" Дуда пройшов Бахмут, Авдіївку, Лиман та Часів Яр. Напередодні своєї загибелі Коцюбайло подарував чоловіку шаблю, про яку він давно мріяв.
– Я коли питав його, чи не може він мені її зробити. Він не обіцяв, але казав, що зробить. Я її тепер ношу й дуже пишаюся. Висить у мене на стіні. Може якось й знадобиться. Бог в мене сили ще не забрав. Маю порох у порохівницях!
Сергій (справа) з шаблею від да Вінчі. Сергій Крашенінніков
Сергій під час служби. Сергій Крашенінніков
"Внука не було ні серед живих, ні серед полеглих"
Взимку 2022 року до підрозділу Дуди долучився його внук Сергій з позивним Гуцул. Його відразу прийняли на службу, бо мав гарну фізичну форму. Чоловік навчав його усього необхідного та допомагав з тренуваннями. Під час одного з боїв під Куп'янськом внук зник безвісти.
– Нас тоді мала підтримувати артилерія. Казали: "Тільки вперед!". Але так вийшло, що ворог нас там чекав: дали нам зайти в коридор, але не дали вийти з нього. Ми сім годин тримали там оборону. Там у лісі був пісок. Вони обстрілювали нас та скидали хімічну зброю. Через це пісок піднявся в повітря. Це були сім годин пекла…
Сергій разом із внуком. Сергій Крашенінніков
У тому бою було багато загиблих та зниклих безвісти військових. Евакуювати вдалося кількох поранених, потім російські військові остаточно захопили позиції.
– Вранці ми почали рахувати, хто вийшов, а хто ні. Тоді я дізнався, що внука немає ні серед поранених, ні серед загиблих. Наступного дня казали, що знайшли бронежилет з підписом "Гуцул", але на ньому не було крові. Відчуття було, що він у полоні. Сподіваюся, що це так.
Торік у листопаді Дуду вдруге звільнили зі служби, бо йому було 64 роки. Він досі не погоджується з цим рішенням, бо вважає, що пішов на війну добровільно, а не через центр комплектування. Каже, якби йому зараз запропонували повернутися на фронт, пішов би туди навіть пішки.
– Наші пращури ніколи не здавалися: або боролися до останнього, або перемагали. Так і нам потрібно. Тим паче, що ми на своїй землі!
