Російська влада переслідувала його через релігійні переконання, звинувачувала в тероризмі та державній зраді, а він пройшов через кілька російських в’язниць. Зрештою Муаз опинився в Україні й долучився до боротьби проти путінського режиму зі зброєю в руках.
В інтерв’ю YouTube-каналу «Бутусов Плюс» боєць розповів про переслідування на Кавказі, тортури в російських тюрмах, шлях до України, бойові завдання та причини, через які вирішив воювати проти держави, що колись ув’язнила його.
За словами героя інтерв’ю, його група також брала участь у бойових діях проти російського підрозділу спецпризначення «Сенеж». Муаз стверджує, що російська сторона сама повідомляла про втрату двох своїх бійців.
«Мене ніхто не вербував»: чому Росія почала переслідувати Муаза
Муаз родом із Нальчика — міста на Північному Кавказі. Іслам він прийняв у 2012 році. За його словами, це було особисте, свідоме рішення.
«Це був свідомий крок. Тобто я сам до цього дійшов. Мене ніхто не вербував, як люблять говорити в Росії», — розповів він.
За словами Муаза, після прийняття ісламу людина могла потрапити під нагляд російських силовиків. Він стверджує, що релігійні переконання ставали приводом для тиску та переслідувань.
«Якщо ви приймете іслам, вас одразу ж помістять у список. […] Вони кажуть: “Ага, цей молодий чоловік прийняв іслам”».
Він також розповів, що, на його думку, репресії могли починатися навіть без очевидних підстав.
«Вони викличуть вас до відділку без жодної причини. Спочатку вони намагатимуться вас заспокоїти, скажуть, що все гаразд, дозволять вам молитися, а потім починаються повномасштабні репресії».
Муаз згадує й погрози, які, за його словами, чув від представників російської системи.
«Вони можуть сказати тобі прямо: “Або йди до лісу, тобто йди геть, або ми тебе вб’ємо”. Ну, вибір невеликий».
Зізнання під тортурами та роки в російських в’язницях
Муаз розповів, що вперше його засудили у справі, пов’язаній із тероризмом. За його словами, приводом стала історія з молодими чоловіками з його села, які виступили проти російського окупаційного режиму.
Він стверджує, що сам не брав участі в нападі, однак його затримали разом з іншими.
«Мене катували. Я підписав зізнання, що був з ними, хоча й не був. У день нападу я сидів удома. Я був у власному будинку. Ось і все».
За словами Муаза, під час затримання йому підкинули боєприпаси, а згодом він зазнав тортур у відділенні російських силовиків.
«Вони б’ють тебе, душать, намагаються морально зламати, вживають нецензурну лексику, а потім підключають електрику».
Спочатку він отримав два роки ув’язнення. Після звільнення, як стверджує Муаз, його знову затримали й висунули нові звинувачення. Згодом він отримав шестирічний термін.
За його словами, відбувати покарання доводилося в різних регіонах Росії, далеко від рідного дому.
«Якщо ви з Кавказу і вам висунуто звинувачення в тероризмі, вони роблять усе, щоб відірвати вас від дому. Окрім того, що вони весь час знущаються з вас, вони також стежать за тим, щоб ви були якомога далі від своїх близьких».
Муаз описує російську пенітенціарну систему як механізм, спрямований не на виправлення людини, а на її злам.
«Тюремна система побудована для того, щоб зламати людину. Не для того, щоб її реформувати. Ніхто не йде туди виправлятися за свій злочин. Вони йдуть озлобленими, а виходять розбитими».
Після звільнення він зрозумів, що залишатися в Росії небезпечно
У 2021 році Муаза звільнили з в’язниці через хворобу. Однак, за його словами, невдовзі після виходу на волю переслідування поновилися.
Він розповів, що отримував виклики до силових структур і погрози. У цей період чоловік почав шукати можливість залишити Росію.
Спочатку він розглядав різні варіанти, але зрештою вирішив їхати до України.
«Якимось чином відкрилася дорога, неофіційна дорога в Україну. Тож я заплатив близько 1500 доларів гідам і, зовсім не знаючи, що відбувається тут, в Україні, перейшов її», — розповів Муаз.
На той момент він, за власними словами, не мав повного уявлення про ситуацію в Україні. Однак згодом вирішив пов’язати своє життя з боротьбою проти російського режиму.
«Для кого ми тут, як не для звичайних людей?»
Після початку повномасштабної війни Муаз долучився до бойових дій проти російських військ. У розмові він розповів про участь у завданнях на різних напрямках, зокрема про операцію з евакуації цивільних із небезпечної території.
За його словами, група мала вивести людей, які опинилися в зоні бойових дій. Під час операції військові потрапили на мінне поле. Вибух спричинив важкі поранення бійців, а один із цивільних загинув. Попри це, групі вдалося вивести решту людей.
Муаз пояснив, чому вони погодилися ризикувати заради цивільних.
«Бо, ну, а заради кого ж тоді? Для кого ми тут, як не для звичайних людей? Заради землі? Метр землі мені нічого не дасть».
Він наголосив, що найбільше значення для нього мають людські життя.
«Я знаю, що ця бабуся, дідусь чи ця дитина ні в чому не винні. […] Ми просто не могли їх залишити. Я вважаю це неправильним».
За словами Муаза, досвід, який він отримав на Кавказі, допоміг йому побачити спільні риси російської військової поведінки в різних країнах: «Ми бачили це на Кавказі, ми бачили це в Сирії, ми бачили це в Афганістані; скрізь, куди прибували росіяни, відбувалися вбивства мирних жителів».
«Ми обрали третю штурмову через довіру»
У розмові Муаз також розповів про службу в українських підрозділах і співпрацю з різними військовими формуваннями.
За його словами, важливу роль у виборі підрозділу відіграла довіра до командирів.
«Ми могли б працювати з ким завгодно. Але ми обрали третю штурмову через довіру. Я знаю командира і розумію, що якщо щось трапиться, він нас не покине».
Муаз зазначив, що його група поступово розвивалася й опановувала нові технології, зокрема безпілотні системи. На його думку, сучасна війна постійно змінюється, тому військові мають постійно навчатися.
«Ця війна змінюється щомісяця. Те, що було актуальним місяць тому, зараз може бути абсолютно неактуальним», – каже він.
Муаз також наголосив, що підрозділи повинні адаптуватися до нових умов ведення бойових дій.
«Війна розвивається, і люди також повинні розвиватися. Піхота — це добре. Без піхоти війну не виграєш. Отже, окопи треба утримувати. Але зараз мова йде здебільшого про небо».
«Я б залишився жити в Україні»
Попри пережите в Росії та складний бойовий досвід, Муаз говорить про Україну як про країну, в якій хотів би залишитися жити.
«Я б залишився жити в Україні. Мені подобається Україна, і мені подобаються українські люди. Загалом, тут дуже хороші та порядні люди. Я говорю не про державу, я говорю про людей».
Він також провів паралель між природою України та рідним Кавказом.
«Люди дуже добрі, порядні. Мені дуже подобається тутешня природа. Той самий Північний Кавказ, Закарпаття, грубо кажучи».
Водночас Муаз переконаний, що сусіди Росії не матимуть тривалого миру, поки російська імперська система зберігатиметься.
«А щоб повернутися до Росії, потрібно або в’їхати на танках, або зі зброєю в руках. І аж до самого кінця. Але жоден із сусідів Росії не матиме миру, поки Росія залишається цілісною».
Свою думку він підсумував словами про майбутнє Кавказу та його можливий вплив на перебіг війни проти України:
«Уся вертикаль влади має повністю зруйнуватися, від військових до різних структур; усе має розвалитися. А це станеться лише тоді, коли воно почне руйнуватися зсередини. Тобто, якщо Кавказ спалахне, Україна одразу видихне».
