За інформацією: Суспільне Чернівці.
Дорога у Красноїльську. Суспільне Чернівці
— Якою є ситуація у громаді з роботою і чи повʼязаний виїзд людей за кордон з тим, що може бути певна нестача робочих місць?
— Так, є така проблема — нестача роботи у громаді. Тому що було таке підприємство, як "Ліси України", те, що закрилося, — багато людей залишилося без роботи. І вже й раніше виїжджали молоді сімʼї до Євросоюзу, аби мати більшу зарплату, ніж в Україні. У Бельгію, Італію, Польщу, Ізраїль…
— Як громада може вплинути на це?
— Ми ніяк не можемо вплинути на виїзд людей за кордон, тому що не можемо всім забезпечити таку роботу із зарплатою, яку платять там.
Але перевага — вони там працюють, а все вкладають у будівництво на території Красноїльська.
— Можливо, у вас є якийсь підрахунок, скільки таких будов було зроблено за гроші, які заробили за кордоном?
— Понад 300 будинків побудували за гроші, які заробили за кордоном, а вкладали тут.
— Чи розглядався варіант, аби громада залучила економічні проєкти і інвестиції у громаду, щоб тут розвивалися підприємства, розвивався бізнес, а відтак — створювалися нові робочі місця?
— Це було, коли ми створили громаду у 2016 році. Уже у 2017 році до нас на територію заїхав деревообробний завод — фірма "Буковинська ламель". У 2016 році було 32 робочі місця, наразі — 124 робочі місця. Кількість робочих місць збільшилась за рахунок того, що фірма розвивається.
Красноїльськ. Суспільне Чернівці
— Але чи залучала саме громада економічні проєкти і інвестиції, аби затримати у громаді людей, щоб вони мали роботу?
— На цей час — ні.
— А як ви це можете пояснити, що немає таких дій?
— Це складно буде. Тому що в інших територіальних громадах є релоковані підприємства з прифронтових зон чи які були неокуповані, то вже…
Повʼязано з тим, що вони шукали ближче до центру, думаю.
— У вас прикордонна громада, тут дуже близько до Румунії. Чи намагалися контактувати з румунськими партнерами, аби вони вкладали сюди інвестиції і відтак створювалися робочі місця?
— Так, ми це неодноразово обговорювали. Ми їздили у Румунію для обміну досвідом.
І така ж проблема у їхніх найближчих до нас громадах — люди виїжджають за кордон, бо там більша зарплата.
Степан Драгун – голова Красноїльської громади. Суспільне Чернівці
— Наскільки масштабною є проблема виїзду людей за кордон?
— До повномасштабного вторгнення люди також виїжджали за кордон, перетин кордону для них був простішим. Тих, кого війна застала по той бік, — вони не приїхали додому. На жаль, уже до них виїхали й сімʼї.
Повномасштабне вторгнення поглибило проблему виїзду людей за кордон.
— А коли був наймасовіший виїзд людей?
— У 2022 році приїжджали на зимові свята. І після зимових свят, хто раніше виїжджав, хто наступного дня, хто на третій… Тоді було найбільше. Ну так було кожного року — приїжджали на зимові свята в Україну. І після того виїжджали на роботу.
"Я взагалі нещодавно приїхала, тут мало проживаю. Приїхала до доньки з Італії, до цього не приїжджала років п'ять-шість. За цей час у громаді нічого не змінилось. Як було – так і є. Декілька магазинів відкрили і все", – розповідає місцева жителька Марія Биндю.
— Чи погоджуєтеся ви зі словами місцевої жительки, що за останніх п’ять років у громаді нічого не змінилося, а відкрилося лише кілька магазинів?
— З розвитку, по робочих місцях — те, що ми відкрили школу мистецтв, інклюзивний центр та ЦНАП.
Це про розвиток, тому що за моєї каденції, з 2016 року, будували школу мистецтв, інклюзивний центр, добудували нову будівлю школи у Старій Красношорі з туалетами, спортивними кімнатами, класами, роздягальнями та спортзалом у ліцеї. Ці об'єкти відкрились у 2018, 2019 та 2020 роках.
Село Стара Красношора Красноїльської громади. Суспільне Чернівці
— Нещодавно у Красноїльську відбулась робоча нарада, зокрема, за участі міністра освіти і науки, і тоді говорили про мережу академічних ліцеїв. Які тези під час цієї зустрічі стосувались саме Красноїльської громади?
— Торік ми виграли освітній проєкт саме по ліцею імені Алєксандру Ілскі, щоб створити найкращі умови для навчання дітей. Співфінансування було від нашої Красноїльської територіальної громади 15% — у сумі 600 тисяч гривень. Решта суми була від Міністерства освіти — 3 мільйони 642 тисячі гривень.
— Чому обрали саме Красноїльську громаду?
— За умовами, співфінансування мало бути 10%. Я порадився з начальником відділу фінансів: якщо ми даємо трохи більше — є шанси, що виграємо. І вирішили, що даємо 15%. Через це ми і виграли цей проєкт.
— Які роботи мають виконати у межах цього проєкту?
— Роботи у подальшому: замінити двері, ті, що залишились, адже вони старі. А мають бути світлі, з матовим склом, за всіма нормами, по всіх класах. І стіни, і підлога мають бути світлого кольору. Якщо лабораторна — має бути плитка. У нас у кабінеті хімії стелили плитку за всіма будівельними нормами. Ми до того ще мали два проєкти по ліцею імені Алєксандру Ілскі. Один проєкт — два класи по партах, інтерактивні дошки. Другий, до того був, — по швейних машинах. Наразі цей проєкт у розробці.
— А якими мовами зараз навчаються діти у школах громади?
— У всіх закладах громади вивчається державна мова. Із чотирьох шкіл — дві румуномовні, а вивчають українську, французьку та румунську — по одному закладу. У другому закладі, НВК, — українську і румунську. В українському закладі — українська, англійська, гімназія №3. У ліцеї імені Алєксандру Ілскі вивчають українську, румунську і англійську.
Красноїльський ліцей імені Алєксандру Ілскі. Суспільне Чернівці
— А чи будуть зміни у цих навчальних закладах, коли затвердять мережу академічних ліцеїв?
— Будуть зміни саме у 10–11 класах, тому що буде інша юридична адреса, то буде групами, тому що у нас найбільша громада за нацменшинами: є поляки, вони мають вчити свою мову або німецьку. У їхній школі вивчають українську, німецьку, а польську — вдома. Для них ми вже плануємо так, що не будуть класи, будуть групи.
У всіх груп буде українська мова: українсько-румунська, українсько-німецька, українсько-англійська.
— Під час цієї зустрічі, зокрема, з міністром освіти і науки, чи висловлювали якісь зауваження до закладів освіти Красноїльської громади?
— Зауважень не було. Ми пояснили, що у нас не вистачає місць. У нас замовлений ще один проєкт з бомбосховищами і двома поверхами саме для Красноїльського ліцею.
— Як зараз реформу Нової української школи втілюють у громаді?
— Нормально.
— Як ви комунікуєте з батьками, аби вони правильно розуміли цю реформу?
— Якщо правильно доводити інформацію до батьків, то реформа йде правильно. Якщо неправильно доносити інформацію до батьків з початку, то вона й неправильно йде. Наразі є 72 заяви від батьків, що діти вже вступатимуть в академічний ліцей.
Читати ще
Читати ще
На Буковині обрали шість ліцеїв для пілоту старшої профільної школи: що зміниться з вересня
Старокрасношорська гімназія. Суспільне Чернівці
— Торік у жовтні була перевірка з боку представництва уповноваженого з прав людини. У навчальних закладах Красноїльської громади виявили деякі порушення. Серед них — те, що діти одного з навчальних закладів користувались вуличною вбиральнею, а не внутрішньою, попри те, що вона була. Також, що була, начебто, заборона керівництва закладу користуватись нею, а також те, що в одній зі шкіл не було належного укриття. Розкажіть, чи змінилась ситуація?
— Саме по тій вбиральні — там була одна маленька проблема. Це був застарілий насос. Так і вийшло, що той внутрішній туалет був. Але згорів насос, ми ці нюанси швидко усунули, про які нам писали на той час.
— А скільки часу тоді не могли користуватись діти внутрішньою вбиральнею?
— Наступного дня після відʼїзду представника уповноваженого вбиральня вже працювала.
— Тобто це представництво уповноваженого з прав людини приїхало саме у той день, коли насос не працював? Так співпало?
— Так співпало… Ми не скаржились на те, що вони приїхали. Навпаки, це дало зрозуміти, що ще потрібно доопрацювати.
— Раніше ми з вами спілкувались щодо цієї теми. Ви тоді розповідали, що ця вбиральня не працювала, бо були проблеми з довозом води. Тепер ви кажете, що була проблема з насосом.
— Коли було сухо, води було мало у тих колодязях. Ми плануємо встановити окрему ємність у землю, щоб був запас привозної води для туалету. З’ясували, що мотор згорів через те, що не було води. Він працював з перебоями. Уже ми з’ясували з сантехніками причину.
— Тобто діти тривалий час не користувались внутрішньою вбиральнею — не два дні?
— Трошки тривалий час. Не готовий зараз сказати, скільки саме, тому що до того працювали і всередині, і на вулиці.
— Чи дійсно була заборона від керівництва навчального закладу на користування внутрішньою вбиральнею?
— Тоді я особисто там не був до того. Наступного дня вже встиг побувати. До мого приїзду і того ж вечора вже працювала та вбиральня.
— А ви спілкувались з керівництвом закладу щодо того, чи давали вони дітям якісь заборони?
— Я намагався уточнити це різними підходами, зокрема, жартами. Ми одразу реагуємо, щоб таких ситуацій більше не було.
— Також у дописі про перевірку була інформація про те, що в одному з навчальних закладів не було спортзалу. Яка ситуація там наразі зі спортзалом, чи виправили це?
— На спортзал уже зроблений проєкт. Тоді він уже був у розробці.
— А де у той час діти займались уроками фізкультури, якщо там не було спортзалу?
— На вулиці, а взимку — у класах. Це не сьогоднішня проблема, це проблема ще з тих часів, коли я навчався у тій школі.
— У класах парти — це гострі кути. Чи не було для них небезпеки через це?
— Та у класах виконуються прості вправи. Так, коли я був у школі, це моя рідна школа, так і було.
Красноїльський ліцей імені Алєксандру Ілскі. Суспільне Чернівці
— На зустрічі з головами громад ви сказали про те, що бюджет Красноїльської громади за останні пʼять років зріс орієнтовно на 50%. Це сталось, бо запрацював пункт пропуску — у громаду зайшли підприємці, інвестори, бізнес. Вони сплачують більше податків. Розкажіть — це саме ті гроші, які зʼявилися завдяки бізнесу, чи це природне зростання податків? Наприклад, за рахунок того, що зросла мінімальна заробітна плата.
— Ні, мінімальна зарплата тільки зараз виросла. А це за рахунок того, що заїхали інвестори.
— Що саме було корисного зроблено для громади за ці гроші?
— За ці гроші, першочергово, ми відкрили школу мистецтв, тоді нам це обійшлося — 1 мільйон 550 тисяч. Друге — уже зарплата збільшується, ми маємо чим платити орієнтовно 2 мільйони на рік. На школу мистецтв іде зарплата. От наша користь. Є "Доступні ліки" — те, що сплачуємо з місцевого бюджету, це все йде на користь громади. І частину з цього наповнення бюджету, 9,7% за минулий рік, ми направили на потреби Сил оборони.
— Коли відкрили школу мистецтв?
— У 2019 році.
— Але КПП запрацював у листопаді 2022 року. На що саме спрямовували у громаді це збільшення бюджету на 50%?
— На теплотраси, на опалення, заміну вікон, з дерев’яних на пластикові, у школах і дитсадках. Побудували з місцевого бюджету садочок, ще не до кінця — ДНЗ №2. Це все йде на потреби громади, а також на Сили оборони.
— На зустрічі з головами громад ви казали, що зараз у вашій громаді розробляють проєкт на площу 400 гектарів. Там мають бути стоянки, мийки, заправки.
— Це буде інфраструктура перед пунктом пропуску: заправка, автостоянка для TIRів, для легкових, автобусів. Усі потреби, які потрібні біля пункту пропуску, — будуть на цих 400 гектарах. Додаткові доходи для Красноїльська.
— На якому етапі цей проєкт?
— Детальний план території уже зроблений, оплачений, уже далі працюємо над цим напрямком з допомогою нашої військової адміністрації.
— За які гроші будуть реалізовувати цей проєкт?
— Цей проєкт буде подаватися на аукціон, тому що пусту землю треба виставити на аукціон. І хто переможе у тому аукціоні, той і будуватиме. Тобто потенційний власник, який викупить ту землю, має реалізувати на тому місці цей проєкт і, відповідно, отримувати від нього доходи. Я думаю, що за два-три місяці ця земля буде на аукціоні.
— Також торік зʼявилась інформація, що селище Красноїльськ може отримати статус міста. Для чого це потрібно громаді?
— Загалом це потрібно громаді. За законом населені пункти, де населення становить понад 10 тисяч, — мають право на статус міста. У нас селище. Коли ми створили громаду у 2016 році, ми були як селище міського типу. Ми були включені у гроші на інфраструктуру, які виділяла держава, як місто. Міста не отримали, тільки села отримали інфраструктурні гроші.
Село Стара Красношора. Суспільне Чернівці
— А які переваги може отримати громада, якщо статус міста таки вдасться отримати?
— Більше можливостей. У маленькому місті має бути банк, у селі його немає. Це велика перевага у всіх напрямах. Наші колеги, сусіди з Румунії, обʼєднали більше сіл і зробили місто — з однієї причини: якщо буде примусове приєднання громад, то їх приєднуватимуть до міста.
— А які недоліки можуть виникнути від цього рішення?
— Для нас нічого не зміниться, тому що інші села отримують ще більше грошей на освіту, освітньої субвенції. Ми так само не отримали грошей на інфраструктуру і не отримали більше грошей на освітню субвенцію. Отримували як місто.
— Обласна рада мала звертатися до Кабінету Міністрів і Верховної Ради, аби розглянули рішення щодо того, щоб Красноїльськ із селища став містом. Чи відомо вам, на якому етапі це звернення і чи є результати?
— Дали на коригування декілька пунктів. Уже направили повторно те, що дали на коригування.
Нас попросили показати більше фотографій інфраструктури, шкіл, торгових точок. Усе, що є. Перший раз не все було так вказано, а вдруге ми вже виправили.
— Також, аби стати містом, необхідно мати відповідну інфраструктуру. Як із цим у Красноїльську?
— У нас є те, про що ми говорили: "Буковинська ламель" — інфраструктура. Решта — торгові точки, школи, аптеки — це перше, бо, за нормами, має бути. І в селах є норма: відстань від одного пункту здоровʼя до іншого — не більше семи кілометрів. Чи аптека, чи пункт здоровʼя.
— А якою є у вас ситуація з такими пунктами здоровʼя?
— Ми у ці норми входимо, тому що у Старій Красношорі — є пункт здоровʼя. У центрі є амбулаторія з клінікою. І на хуторі Тражан поблизу гімназії №1 є і аптека, і пункт здоровʼя.
Красноїльськ. Суспільне Чернівці
— Які основні джерела доходів Красноїльської громади?
— Основні джерела — оренда землі, те, що орендує "Ламель" та інші, нерухомість і ПДФО.
— У вас зараз є співпраця з румунськими партнерами? Що вона передбачає?
— Так, є. Передбачає новий проєкт, нову інфраструктуру. Якщо все вдасться до кінця, то буде нова каналізація, водовідведення повністю для громади. Умови цього партнерства: для нас не потрібне співфінансування. Фактично Євросоюз інвестує у громаду.
Такий проєкт є, так було і в Румунії. Там також так: спочатку фінансували, а потім уже було співфінансування з місцевого бюджету. Є така програма для неокупованих територій, наприклад, як Чернівецька область.
— А скільки ви загалом на посаді голови громади? Що за цей час вдалося змінити?
— На посаді я з 2016 року. Забрали відділ освіти, всю освіту від районного центру — відкрили у нас. Нові робочі місця, бухгалтерія у Красноїльську. Після того зробили проєкт ЦНАПу — він був у районному центрі. Надаються послуги людям, не потрібно їздити маршрутками чи іншим транспортом до Сторожинця і назад. Уже все є у нас на території.
— А те, що забрали освіту від районного центру, — це повʼязано все-таки з децентралізацією чи саме вашою заслугою, як голови громади?
— Це хто хоче — залишає… Мій принцип був — забрати.
Степан Драгун – голова Красноїльської громади. Суспільне Чернівці
— Чи є якісь проблеми у громаді, які давно існують, але їх не вдається вирішити?
— Найбільші проблеми, на мою думку, — те, що у школах навчаються у дві зміни, дві школи. Одну проблему нам вдалося вирішити у Старій Красношорі — добудова з місцевого бюджету. А садочок №3 — не вистачає місця у садочку для всіх дітей, щоб охопити. Уже працюємо далі над тією новою добудовою. По школах — немає бомбосховищ, за новими нормами вони мають бути, спортзали, ще приміщення, бо у школах навчаються у дві зміни. Це найбільші проблеми.
— А якою є ситуація з доступністю для маломобільних людей у громаді?
— По всіх обʼєктах є пандуси, за всіма нормами. Туалети зроблені саме під це.
— Ваша громада — четверта з кінця в рейтингу ОВА за фінансами за 2025 рік. Це саме за фінансовими показниками. Що саме на це впливає?
— На це впливає те, як вони вираховують — на душу населення. Ми часто порушували це питання, чому це так.
На мою думку, скажу відкрито, це неправильно.
Ми жодного разу не писали звернення в обласну військову адміністрацію, аби вони нас підтримали грошима. Є інші — я нічого не маю проти когось, не хочу оголошувати. Але пишуть — і у рейтингу набагато вище. Отримують субвенцію на зарплату, на те… Тому мені самому цікаво.
— У вашій громаді є пункт пропуску і це доволі масштабний інфраструктурний обʼєкт, який призводить до того, що точно буде більше відвідувачів у громаді. Чому це не має якогось масштабного позитивного впливу на громаду з моменту відкриття цього пункту пропуску?
— Поки розвивається — помаленьку, не може все одночасно. Багато на що впливає війна. Підприємства, торгові точки заїхали, є біля траси, беруть в оренду приміщення. Вона розвивається помаленьку. Не кожен бізнесмен під час війни вкладає великі гроші, не знаючи, що буде завтра.
Пункт пропуску в Красноїльську. Суспільне Чернівці
— У стратегії розвитку Красноїльської громади до 2027 року йдеться про те, що основним конкурентом є Чудейська ТГ. Чому саме ця громада і конкурентом у чому вони вам є?
— Немає у нас конкурентів. Вони мають свою громаду, ми маємо нашу. Тобто нічого спільного. Коли стратегію створювали, Чудейська громада була конкурентом. Зараз — ні.
— Як це вдалося змінити?
— За рахунок пункту пропуску. Бо біля доріг міжнародної траси будуються великі магазини, ресторани. Завершиться війна — можливо, захочуть якісь інвестори по інших робочих місцях.
Ми живемо з надією. Темпи розвитку громади не до кінця відповідають стратегії, але помаленьку вона йде.
— Красноїльськ оточений лісами, про це йдеться також у стратегії розвитку. Яка частка бюджету громади формується саме від деревообробки і як громада комунікує з цим, аби бізнес не йшов у тінь?
— Аби бізнес не йшов у тінь, перше — оренда землі, вона формується від вартості оцінки землі — від 3 до 12%. Треба ставити якомога менше. І подавати на голосування — на комісії, а потім на сесії. Він так чи так зараз буде йти у тінь, бо здорожчав «ліс».
— Прикордонні громади часто асоціюються з тіньовим і нелегальним бізнесом. Ви, як голова громади, чи відчуваєте тиск таких бізнесових і тіньових еліт на себе?
— Немає таких.
— Частина жителів громади — це етнічні румуни. Чи виникають через такий розподіл населення якісь мовні або культурні конфлікти у громаді?
— Немає конфліктів. Прийняли рішення, що всі вивіски у раді і школах мають бути написані чотирма мовами: українська — перша, румунська, англійська і польська.
— Нам відомо, що до уповноваженого із захисту державної мови писали скаргу на те, що ви спілкуєтесь російською. Розкажіть, чи уповноважений комунікував із вами щодо цієї ситуації і чи були якісь дії з його боку і з вашого?
— Щодо російської мови. У школі нас навчали російською мовою, не українською — так було при Радянському Союзі. Ми вивчали румунську, тоді була молдавська і російська, української не було у школі.
— Чи розглядали ви питання, аби покращити свою українську, адже ви є головою громади?
— Ну, вона буде увесь час покращуватись.
— Ви для цього щось робите?
— Так. Я читаю більше українською.
— Особливістю Красноїльська є традиційна Маланка, на яку часто зʼїжджаються туристи. Це масштабне святкування, як ми бачимо: воно було таким і до повномасштабного вторгнення, і наразі також є таким. Наскільки доцільно його проводити під час повномасштабного вторгнення?
— Зараз проводиться… Діти проводять. Без дорослих. Є ті, хто має троє і більше дітей, або опіка над кимось, ті, хто старші.
Учасники Маланки у Красноїльську Чернівецької області у 2026 році. Суспільне Чернівці
— А як ви координуєте проведення Маланки саме з обласною військовою адміністрацією? Чи потрібні на це якісь дозволи або погодження як на масовий захід?
— До цього ніколи не брали ніяких дозволів.
Це не рада організовує. На людей не можна впливати, між батьками і дітьми. До повномасштабного ми приймали їх 14 числа на площі, зараз рада не бере участі.
— Цьогоріч на Маланці був салют. Під час повномасштабного вторгнення заборонене використання піротехніки. Чи відомо вам про цей випадок запуску салюту?
— Чутки були, але це не було на Маланці, це було десь в іншій частині селища. Досі не знаю, у громаді звучало це питання. На один хутір приїжджала машина, і в той же час запускали салюти. Там і залишили на краю села.
— Вам загалом відомо про цей випадок?
— Не до кінця розібралися, бо номери на авто були не українськими. І наліпки якісь були на номерах. Тому що по камерах відеоспостереження у Красноїльську є певні люди, які за ними наглядають. І саме та машина заїжджала, виїжджала з тієї сторони, там були якісь наліпки на номерах, і не могли визначити остаточно.
Читати ще
Читати ще
Не радіємо, а зберігаємо традиції: як відгуляли Маланку у Красноїльську на Буковині
— Зараз на Маланку приїжджає доволі багато туристів. Але виходить, що Маланку відзначають 14 січня, і це один день на рік. Але чи робите ви щось, аби ці туристи, затримались, або повернулись уже не на Маланку, а просто, аби відвідати громаду? Щоб вона була туристично привабливою?
— Для цього потрібно, перше, з чим ми зіштовхнулися і до війни, — аби був готель на території. Аби вони мали де зупинитись. А готелів у нас у громаді немає.
Маланка у Красноїльську Чернівецької області, 13 січня 2025 рік. Суспільне Чернівці
— А чому у громаді Маланку відзначають за старим календарем?
— Так було і в радянські часи, старий стиль. Так воно і відзначається. Не можна, щоб була Маланка 1 січня. Тому що 1 січня потрібно проводжати старий рік і зустрічати новий — ти не можеш. Або сидиш за столом з ріднею з 31 на 1, або виходиш на Маланку…
Маланка до церкви нічого не має, це інша культура.
— Після початку повномасштабного вторгнення стало більше повідомлень про незаконне переправлення чоловіків за кордон. Розкажіть, чи помічаєте ви тенденцію, що тепер замість контрабанди більше випадків незаконного переправлення чоловіків за кордон?
— Те, що ми читаємо у медіа, у пресі, те, що публікує адміністрація прикордонної служби, їх журналісти, — те, що ми бачимо і читаємо, — вони цим займаються, вони захищають нашу країну при виїзді та вʼїзді. Вплив голови громади на це ніякий.
— За інформацією представника омбудсмена, у громаді проживає орієнтовно 70 родин військовослужбовців. Але водночас у громаді немає фахівця із супроводу ветеранів і підтримки ветеранів. Чому так?
— Наразі послуги для ветеранів є. Провели конкурс — і є. Є і директор, і супровід ветеранів. Тоді були вакантні місця, шукали. Фахівець уже пройшов конкурс у районній адміністрації, він уже працює. Уже і директор з початку місяця є.
— А як ще громада допомагає військовим, ветеранам, їхнім родинам?
— Є прийнята програма саме по сімʼях військових. З місцевого бюджету — по 4 тисячі гривень одноразової допомоги для їхніх сімей.
— Скільки родин таким скористались?
— Це одноразова допомога на рік. Уже є заяви, сьогодні мають розглянути. Хто має всі документи, рахунок у банку має бути, бо інакше не можна. Заяв уже є три чи чотири. Решта — передбачено, що фахівець займається.
До того всі займались. Звертається сімʼя, мама, тато, наприклад, щоб виписати їм дрова. Для них є певні норми. Наш соціальний відділ збирає довідки, те, що потрібно, передає у "Ліси України", аби вони дали рахунок і виписали дрова. Доставкою дров займаємось ми.
— Підсумовуючи нашу розмову, які плани ви могли б виділити на 2026 рік?
— Плани… Знову повертаємось до проєктів по дорогах чи інших. Проєкт на бомбосховище, на добудову шкіл — це першочергове.
Читати ще
Читати ще
Селище Чернівецької області може стати містом: яке та що це змінить
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
