ЄС запустив процедуру, що замінить вступні переговори з Україною в обхід Орбана

На неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето.

Про це заявили данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр та єврокомісарка Марта Кос, повідомляє зі Львова кореспондент “Європейської правди”.

Марі Б’єр висловила жаль з приводу того, що уряд Орбана так і не скасував свою блокаду, через що інші європейські країни були змушені шукати шляхи її обходу.

“Багато хто з нас розчарований тим, що ми не змогли офіційно відкрити Кластер 1, але я дуже пишаюся тим, що нам це вдалося узгодити технічний процес – фронтлоудинг (frontloading)”, – заявила міністерка.

“Сьогодні ми підтвердили цей новий підхід, і наступне головування, головування Кіпру, зможе його продовжити… Це означає, що процес розширення за участю України не зупинився”, – повідомила представниця данського голосування.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос підтвердила, що тепер Україна та ЄС перейшли на технічний процес, щодо якого немає небезпеки вето з угорського боку. “Сьогодні країни-члени ЄС дали чіткий напрямок роботи… Є перелік реформ і ніхто не може накласти вето на проведення Україною цих реформ”, – заявила вона.

Марі Б’єр уточнила, що цей шлях по суті означає обхід угорського вето, але на певний час. Для закриття переговорних глав необхідно отримати згоду усіх членів ЄС, і це неможливо обійти.

“Процедури розширення вимагають одностайності для відкриття переговорних кластерів. Ми не змогли зняти це блокування, але ми обрали інший підхід… Навіть якщо формально блокада є, ми можемо продовжувати технічну роботу, яку необхідно виконати (в рамках переговорів). А потім, коли блокада буде знята, ми зможемо дуже швидко, відкрити переговорні кластери і закрити їх”, – заявила міністерка.

У спільній заяві, опублікованій на сайті Єврокомісії, перераховано усі пункти, які погодили між собою Україна та Євросоюз.

Як зазначається, Україна повинна:

1) Прийняти комплексні зміни до Кримінально-процесуального кодексу та іншого законодавства для забезпечення швидкого та якісного правосуддя.

2) Забезпечити Національному антикорупційному бюро України ефективний доступ до неупереджених, своєчасних та високоякісних судових експертиз.

3) Привести процедуру призначення та звільнення Генерального прокурора у відповідність до європейської практики.

4) Привести процедуру відбору, призначення та переведення прокурорів на керівні посади та інші прокурорські посади в Генеральній прокуратурі, регіональних та районних прокуратурах у відповідність до європейських практик.

5) Провести реформу Державного бюро розслідувань (ДБР).

6) Призначити нових суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку.

7) Розширити участь міжнародних експертів у конкурсній комісії для Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

8) Прийняти проєкт закону про декларації доброчесності суддів.

9) Ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму до другого кварталу 2026 року та забезпечити високий рівень їх впровадження.

10) На вищому рівні розробити та посилити системи внутрішнього контролю проти корупції.

Джерело

Новини Буковини | Останні новини Чернівецької області