-
Ігор Нажига
Неодноразово говорив, що я відношуся лояльно до того, що в нашому тилу люди живуть своє гарне життя: ходять на роботу, їздять на відпочинки, щось святкують, проводять якісь заходи і т.д. Бо в моєму розумінні це нормально!!! І саме тому я йшов сюди, щоб там життя продовжувалося!!! Щоб в тому числі мої рідні і друзі не відчули того болю, і не бачили тієї темряви, що настають з приходом загарбника…
Тож ніби задача максимально проста: одна частина усвідомлюючи наслідки йде до війська і нищить ворога, інша продовжує жити життя та також з усвідомленням підтримує і допомагає тим, завдяки кому ця можливість вам дарована!!! Тобто всі, в тій чи іншій мірі, працюють на перемогу!!!
Але маю з біллю зауважити, що ви умудрилися просрати виконання і цієї, більш простої задачі…
В цьому звісно ж і велика заслуга нашої влади з її марафонами, арістовичами, мисливцями на чеченців і ще купою різноманітної дурості і дебілізму… Але не можна всю відповідальність скидати виключно на владу по масі причин: ви цю владу обирали; ви в це все вірите; ви піддалися солодким прогнозам і випали з реальності… І відкрию вам «секрет Полішинеля», що якщо ворог не зустріне опору і буде просуватися далі нашими землями, то його зустрінете теж ви!!! Бо ті, що матимуть ресурс і можливість, покинуть країну, а ви навряд…
Ситуація зараз дуже складна… Ворог тисне з усіх сил, бо розуміє, що це його останній шанс… І його потуги зводилися б на нівець, якби ми достойно його зустрічали. Зараз найбільша проблема війська це ЛЮДИ… Це всі знають, але не всі визнають… І коли влада робить вигляд, що все під контролем, намагаються не образити свій електорат, подають якісь типу позитивні дані з поверненнями з СЗЧ і т.д. То військові буквально криком кричать, що нам не вистачає особового складу…
Через те, що ви ведетеся на викиди корисних ідіотів і воюєте з ТЦК, хлопці не мають можливості на відпочинок, сидять без ротацій, служать без можливості піти у відпустку щоб побачити рідних… А саме страшне, що це виснажує, притуплюється пильність, покидають сили… В результаті вони гинуть та пропускають ворога дедалі в глиб країни… І ворог не планує зупинятися…
Тому зараз вихід тільки один. Кожен чоловік має поставити собі незручні питання і прийняти реальність. Всім страшно і це нормально… Закінчилися причини та відмазки…
Не навчений??? – Так і ми йшли не навчені. Зараз ви спочатку проходите навчальний центр, де навчання постійно покращують. Плюс при попаданні в підрозділ з тобою ще по полігонах позаймаються сержанти, щоб навчити тебе тонкощам саме цього підрозділу і на цьому напрямку. Ми ж самоучки… Тому у вас вже перевага!!!
Не забезпечують??? – Та ну. Це ми бігали в кустарних бронежилетах і розгрузках, пошитих на цивільній швейній. Зараз в армії забезпечення на рівні!!! І якість на голову вища!!! Знову перевага!!!
Командири дебіли??? – На жаль і таке буває… Але зараз чудовий рекрутинг. Навіть без того «страшного ТЦК». Вибір підрозділів на будь який смак. Набери кума, друга, товариша. Розпитай як там в нього. І йди до нормальних, а не до дебілів. В нас же вибору не було. І тут перевага!!!
Не дуже з здоровʼям тож не потягнеш??? – А в кого зараз добре з здоровʼям??? Все нормально, не обовʼязково всі будуть штурмовиками. Знову ж рекрутинг. Вакансій тьма: оператори дронів, водії, механіки, звʼязківець, РЕБ, повара і т.д. Розумний командир розставляє людей максимально ефективно і місце знайдеться всім. Ми ж йшли куди призначать… Знову перевага!!!
Ще треба трохи часу??? – А от тут ні… Ми вам дали вдосталь часу, за який ви могли вже підготуватися до польоту в космос, не те щоб в військо. Цей час настав!!! Тут і зараз!!! Вирішується доля країни!!! Майбутнє твоїх нащадків!!! Продовження твого роду!!! І все це зараз в твоїх руках!!! Так, це величезна відповідальність!!! Ще більша небезпека!!! Але все це можливо і ми це вже показали!!! Та далі без тебе ніяк друже!!! Бо ті, що йшли в 2022-му скоро попадуть до Червоної книги… Ми закінчуємося… Але не здаємося і знаємо, що перемога за нами!!!
Ми або прокидаємося і бʼємо вражину з усім нашим запалом та люттю!!! Або зникаємо з лиця землі як нація… І це не гарні лозунги, а реальність… Важка і страшна реальність, яку нам під силу змінити!!!
Я в нас вірю!!! І ви повірте в себе!!!
Ігор НАЖИГА, військовослужбовець,
колишній заступник міського голови та екссекретар
Новодністровської міської ради, громадський активіст
Персональна сторінка у Фейсбук.
