За інформацією: Суспільне Чернівці.
Військовий Денис Которов (справа). Тетяна Которова
Посада у штабі була не для нього
Спершу Дениса призначили на посаду у штабі, але це йому не подобалося – рвався в бій. Тетяна каже, за час служби син змужнів і подорослішав. Про завдання та ситуацію на фронті не розповідав, як би мати не запитувала.
"Я його підтримувала і казала, що він у мене красунчик. Що він вже справжній чоловік, а не такий, яким виїжджав служити. Став самостійним. Він розповідав, що йому дуже подобаються люди, з якими служить, та командир. Постійно надсилав мені фото й казав: "Мамо, як ти й говорила – я зібрався, тепло одягнувся й пішов", – каже Тетяна.
Військовий Денис Которов (справа) з побратимами. Тетяна Которова
Три дні пробув у воронці від снаряда
Денис допомагав утримувати позиції та стримувати просування російських військових на Харківщині. Під час одного з виїздів на позиції в автомобіль бійців влучила ракета – тоді побратими хлопця загинули, а його самого відкинуло у воронку від снаряда й засипало землею. Там він пробув три дні.
"Він розповідав, що почувався як мрець під землею. Потім перестав дихати й ніби побачив світло у кінці тунелю: ніби земля розсувається й з'являється змога дихати. Тоді хлопці його знайшли й врятували. Поранень у нього не було", – розповідає мати.
Денис Которов з бійцями 3-ї штурмової бригади. Тетяна Которова
Гадала син буде у 2%, які виживають
Наприкінці травня Денис отримав черепно-мозкову травму – в його голову прилетів уламок. Хлопець день пробув у комі, а згодом його перевезли до лікарні у Києві, де зробили операцію: пересадили шкіру з голови на голову, щоб перекрити отвір й знерухомити уламок.
"Коли ми приїхали до нього, він був на апаратах. Як отямився, то впізнав нас. Розповідав про жорстокі бої та наскільки важко на них було дивитися. Медики лікували його й виявили менінгіт: потрібно було викачувати рідину, зокрема з хребта", – каже Тетяна.
Мати загиблого бійця Тетяна Которова. Суспільне Чернівці/Дмитро Сторож
За кілька днів хвороба поширилася організмом: у хлопця підвищилася температура до 42 градусів, а кров перестала живити мозок. Це спричинило зупинку серця та ще одну кому. Медики розповідали, що з менінгітом виживають лише 2% людей, втім Тетяна вірила, що її син теж житиме.
"Лікарі нам сказали, що врятували його сердечко, й що Денис дихає. Я говорила йому, що він у мене красунчик і що все життя попереду. На понеділок мені подзвонили з лікарні й сказали, що у Дениса була зупинка серця: "Вибачте, але ми не змогли врятувати", – каже Тетяна.
Денис помер у лікарні 17 червня. З ним прощалися на Алеї Слави Центрального кладовища Чернівців.
"Це дуже боляче, бо це твоя рідна дитина. 20 років. Ще й не пожив. Всіх шкода, хто й з дорослих помирає, але вони хоча б трохи побачили це життя. А його дуже рано обірвалося".Читати ще
Читати ще Рятувала людей у Covid-19 й на “нулі”: у Чернівцях прощалися з бойовою медикинею Чуріковою
Читати ще Захищав Бахмут та брав участь у спецопераціях ГУР: спогади про загиблого розвідника з Чернівців Бараніцького
Читати ще “Пам’ятаю не обличчя, а поранення”. Після загибелі коханого чернівчанка стала бойовою медикинею й понад 2 роки на фронті
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
