-
Ілюстрація ChatCPT
Наріжне для професійної журналістики питання: коли і як свідомо виносимо брехню чиновників і політиків в інформпростір?
(За виступами екс голови Чернівецької облради Івана Мунтяна та нинішнього в.о. голови Миколи Гуйтора).
Відповідь криється у давньому, перевіреному часом методі, відомому як Бритва Оккама: «Не треба множити сутності без необхідності». У тому числі «Не треба без необхідності множити брехню».
Але почасти такий крок таки необхідний.
Свідоме винесення брехні на загал — прекрасний, приміром, спосіб показати політика або чиновника, який дозволяє собі говорити неправду, в усій красі його інтелекту або/та його продажності.
При цьому журналіст за будь-яких розкладів і домовленостей не повинен політику підтакувати, тим більше вихваляти, аби самому не вляпатися в бруд Чернівецький промінь. Якщо вже немає можливості одразу вивести його на чисту воду і викрити у брехні, то краще просто промовчати.
Вчора у такій непривабливій іпостасі (услід за Іваном Миколайовичем Мунтяном) засвітився в медіапросторі ще один діяч представницької влади — в.о. голови Чернівецької облради Микола Миколайович Гуйтор, даючи коментар «Молодому Буковинцю» щодо ситуації з виділенням 1,5 млн грн комунальній «Брусниці» (у бальнеологічної оздоровниці зараз інша довга назва “Чернівецький обласний реабілітаційно-бальнеологічний комплекс для військовослужбовців, ветеранів, членів їх сімей та постраждалих внаслідок воєнних дій”).
Як відомо, на нещодавній сесії депутати відмовили надати ці гроші без попереднього обговорення їх подальшої долі: куди, кому і навіщо вони підуть. Щоб запобігти неефективному використанню.
Журналістка МБ Галина Олійник, ясна річ, поцікавилася, чому так затягнулося вирішення ситуації із додатковим фінансуванням комунального закладу?
І тут Миколу Миколайовича понесло.
Він заявив, що реалізацію брусницького проєкту затримали проблеми із земельною ділянкою. Інвестори чекали їх вирішення.
А хто ж, питається, створив ці проблеми, як не сама ж Чернівецька обласна рада, яка протизаконно оголосила себе власником санаторної землі, не маючи на це ніякого права?
Оскільки закон визнає суб’єктом власності комунальних ділянок територіальну громаду. І жодна громада області на жодній ділянці не створювала з іншими спільну земельну власність, не уповноважувала обласну раду бути землерозпорядником.
Проте Микола Миколайович (як і Іван Миколайович) досі не може в це повірити.
Зате повірив керівник Брусницької ТГ Василь Шемчук і услід за мерами Чернівців подав на Чернівецьку облраду та державних горе-реєстраторів судовий позов.
Каспрук позови повигравав. Шемчук також.
“Але не з тієї причини, що ми не можемо бути власником земельної ділянки. Сільрада оскаржила наш акт, тому що їхній був виданий швидше», – брехливо запевняє пан Гуйтор, продовжуючи демонстрацію нездатності осягнути елементарні вимоги земельного права очільниками обласної ради. Кілька судів, причому касаційні інстанції, довели у своїх рішеннях незаконність землеволодіння обласною радою і вказали їй на вихід з незаконно набутого права.
«Наразі ці питання врегульовано, і обласна рада отримала право постійного користування санаторною земельною ділянкою», – далі озвучує неправду Микола Миколайович.
Право постійного користування залишилося за комунальним санаторієм. При цьому обласна рада, як засновник закладу, погодилася обкраяти його територію по самі помідори — з 8 гектарів до 2,4 га.
Окрилений перемогою в судах за свою законну землю, Василь Шемчук на санаторії не зупинився і направив листа до обласної ради мирно передати з незаконного землеволодіння його громаді у законну власність величезні комунальні земельні ділянки на його території, закріплені в користування за двома комунальними інтернатами. Зважаючи також на те, що ці сільгоспугіддя вкрай занедбані, доведені псевдовласником, облрадою, і користувачами до катастрофічного стану.
Але уся ця історія взаємин Чернівецької обласної ради з Брусницькою сільрадою та іншими громадами виглядає дитячою забавкою (в сенсі швидкого законного вирішення) порівняно зі скандалом, який розгорається довкола 19 гектарів Чернівецького геріатричного пансіонату.
Саме нинішньому керівнику обласної ради разом з мерами Чернівців (колишнім і нинішнім) доведеться відповідати, яким чином ця земля (на хвилинку, 20 гектарів!), яка була передана у 2016 році в постійне користування зазначеному комунальному пансіонату (див. прикріплені файли), на якій знаходяться комунальні будівлі, раптом опинилася в державній власності Чернівецької ОВА, а не в законній власності громади Чернівців?
Світлана ІСАЧЕНКО, журналістка
Персональна сторінка у Фейсбук
