На одному з найближчих засідань уряд розгляне проєкт постанови, яким у війну дозволять проводити санітарні рубки по спрощеній процедурі. Оцінка впливу на довкілля – останній запобіжник, який не дозволяє нищити здоровий ліс в Карпатах і прикриватися тим, що він нібито хворий.
Про це у виданні Главком пише Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів.
Схожу ініціативу намагалися провести рік тому через парламент, але проєкт, який подали «слуги народу» Олександр Матусевич та Ігор Фріс, провалився (№9516). І Матусевича, і Фріса медіа зараховують у парламенті до «групи Коломойського», у якого є свої бізнес-інтереси в Карпатах.
Єврокомісія у своєму звіті чітко наголосила, що оцінку впливу на довкілля треба зберегти як запобіжник. Європарламент обстоює таку ж позицію. Але лобістів червоні лінії з боку громадського сектору та міжнародних партнерів не зупиняють. У новому році вони вирішили йти не через Верховну Раду, а через Кабмін. Так було і зі скандальною містобудівною «реформою» (№5655). Коли провалився закон, бо його президент Володимир Зеленський вирішив не підписувати – лобісти спробували провести постанову через уряд.
Міністерство-монстр – Мінекономіки, яке під час укрупнення міністерств, поглинуло Міністерство довкілля, підготувало секретний проєкт постанови у новому році.
На засідання уряду він готується не просто без обговорення, а навіть й без оприлюднення. Документ передбачає дві речі: скасувати процедуру оцінки впливу на довкілля для суцільних санітарних рубок і прибрати норму яка вимагає зменшення планових рубок у випадку проведення у великому обсязі санітарних рубок. Тут варто нагадати, що Національна агенція по боротьбі з корупцією визначає саме санітарні рубки як найбільший корупційний ризик.
Аби постанова пройшла по прискореній процедурі, в обхід тривалих погоджень різними міністерствами вирішили підвести її під нібито ліквідацію наслідків війни. Дописавши, що ці зміни поширюються «у тому числі на ліси пошкоджені внаслідок агресії росії».
Ключове тут: «у тому числі», а можна було б написати одне слово «лише». І от від цього одного слова і залежить, чи дозволять спрощення рубок на всій території України, чи лише там, де це обумовлене війною. І від цього слова без перебільшення залежить доля Карпат, де вже відбувається з грубими порушеннями побудова вітряків на високогір’ї, а полонинам загрожує забудова.
Наразі в Карпатах діють обмеження на планові рубки і тому лісівники проводять переважно санітарні.
Народна депутатка Юлія Овчинникова («Слуга народу»), яка входить до екологічного комітету, наголошує на тому, що парламент чітко висловився, коли йому пропонували у 2024 підтримати скасування оцінки впливу на довкілля: «Цей законопроєкт відхилили в першому читанні. Тепер цряд вирішив підмінити собою Верховну Раду і провести постанову, яка скасовує оцінку впливу на довкілля на суцільні санітарні рубки. Це не тільки прямо суперечить нашому законодавству – бо лише закон визначає, яка діяльність проходить оцінку впливу на довкілля, а яка – ні. Але й це просто протилежне тому, про що просять наші європейські колеги! Ця постанова – це загроза не лише для Карпат, а й для репутації України на міжнародній арені».
Поіменне голосування народних депутатів за скандальний законопроєкт Матусевича і Фріса №9516, яким намагалися знищити оцінку впливу на довкілля, можна переглянути в інструменті «Перезарядити країну тобі під силу».
Графіка: як голосували фракції за проєкт №9516, який мав на меті скасувати оцінку впливу на довкілля
Зараз же практичні наслідки прийняття урядової постанови будуть дуже прості. Для лісівників зникне запобіжник, який не дозволяє їм безконтрольно збільшувати обсяги санітарних рубок. Бо процедура оцінки впливу на довкілля передбачає підготовку і публічне обговорення звіту, з яким могли ознайомитись всі охочі громадяни. І перевірити, чи дійсно ліси хворі і потребують суцільних санітарних рубок.
Більше того, рубати можна буде без жодних обмежень, що в санітарних рубках, що в планових. А раніше, коли існувало Міндовкілля, в уряді була інституція, яка могла захистити природу. Тоді на сайті Кабінету міністрів повідомляли, що ухвалили постанову, яка дозволяє зберегти ліси в Карпатах.
Під час спецоперації антикорупційних органів, яка отримала назву «Мідас», стало відомо, що процес об’єднання міністерств був частиною схеми. Після того, як «плівки Міндіча» оприлюднили, близько 130 громадських організацій звернулися з вимогою невідкладно відновити роботу Міндовкілля. І поки уряд та Верховна Рада ігнорують цю вимогу, через Кабмін намагаються протягнути чергову схему.
Еколог громадської організації «Екодія» Богдан Кученко зазначає: «Важливо розуміти, що міністерство створило робочу групу і ми мали розглядати в ній все, що стосується зміни законодавчого поля, яке стосується питання рубок. Ми абсолютно випадково дізналися про проєкт постанови. Майже добу в чаті робочої групи, в якому є один із профільних заступників міністра – Висоцький, громадські організації цікавляться тим, що відбувається. Проєкт з дня на день буде на розгляді уряду. Відповіді від пана Висоцького немає, як і від інших високопосадовців, які є в чаті робочої групи».
Уряд може дозволити санітарні рубки без екологічного контролю: під загрозою Карпати та євроінтеграція
На одному з найближчих засідань Кабінету Міністрів України уряд може розглянути проєкт постанови, який дасть змогу проводити суцільні санітарні рубки без процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД). Це створює ризик масового знищення лісів, зокрема карпатських пралісів, і підриває екологічні зобов’язання України на шляху до ЄС.
Проєкт підготувало Міністерство економіки. Документ готують до розгляду без оприлюднення та публічного обговорення. Окрім скасування скасування ОВД для суцільних санітарних рубок він передбачає і вилучення норми, яка зобов’язує зменшувати планові рубки у разі великих обсягів санітарних.
«Ухвалення цієї постанови зніме обмеження для збільшення санітарних рубок. Зникне прозора перевірка їхньої обґрунтованості, а обсяги таких рубок більше не враховуватимуться при визначенні дозволеного обсягу планових рубок. Фактично це означає “зелене світло” для вирубки старих лісів України, особливо в Карпатах», — наголошує Петро Тєстов, керівник аналітичного відділу Української природоохоронної групи.
Щоб провести постанову за прискореною процедурою, її формально прив’язують до ліквідації наслідків війни, зазначивши, що вона поширюється «зокрема» на ліси, пошкоджені внаслідок агресії росії. Тобто таке формулювання дає змогу застосовувати спрощення по всій території України, а не лише в зонах бойових дій.
ОВД — це обов’язкова процедура, яка передбачає підготовку відкритого звіту та його публічне обговорення, і запроваджена на вимогу ЄС. Вона є останнім запобіжником, що не дозволяє масово маскувати вирубку здорових лісів під «санітарні» рубки, дає змогу громадськості й експертам перевірити обґрунтованість таких рішень і забезпечує прозорий контроль за діями лісокористувачів.
Єврокомісія і Європарламент неодноразово в своїх звітах закликали Україну посилювати цю процедури і не робити нових виключень, зокрема щодо рубок.
Українська природоохоронна група закликає уряд не ухвалювати постанову в такому вигляді, відхилити її та зберегти ОВД як обов’язковий механізм захисту українських лісів.
