За інформацією: Суспільне Чернівці.
-
Інтерв'ю з Романом Клічуком, міським головою Чернівців. Фото:NV
Роман Клічук став міським головою Чернівців наприкінці 2020 року. Але часу на розкачування не було: боротьба з наслідками коронавірусу та початок повномасштабного російського вторгнення змушували муніципальну владу діяти швидко.
Новообраний мер мав певний досвід роботи в регіональній владі — був депутатом облради, членом виконкому Чернівецької міськради. Але в першу чергу — він людина з бізнесу. І вимоги до діяльності підрозділів міськради, комунальних підприємств у нього — бізнесові. Саме тому активізувалося омолодження кадрів та впровадження цифрових систем, що дозволяє точніше діагностувати проблеми та швидше реагувати на виклики.
Зміна влади у Чернівцях також прискорила впровадження сучасних управлінських інструментів. Посилилось сприйняття міста як партнера, з яким міжнародні фінансові організації, банки та фонди готові і хочуть мати справу. Чому це важливо, які бізнес-підходи впроваджуються у Чернівцях та як війна вплинула на діяльність міської влади — в інтерв’ю NV Романа Клічука.
— На початку минулого року ви будували плани з розвитку міста, але 24 лютого все змінило. Від чого довелося відмовитися, які задачі вдалося виконати?
— Складний рік, звісно. Багато викликів: 2021 рік — коронавірус, а 2022-й — війна. Планів було багато: в Чернівцях і найгірші дороги, і поганий громадський транспорт, не вистачає громадських просторів, скверів, парків. Коли ми йшли на вибори, то обіцяли вирішити ці питання.
Але почалася війна і кошти, які є в міському бюджеті, ми спрямовували на місцеві військові частини. За рік виділили на ці потреби 74 млн грн. Багато пішло на укриття, на бомбосховища — у нас 95% закладів освіти завдяки цьому працює. Це один з найвищих показників в Україні. І, звичайно, величезні витрати йшли на допомогу ВПО.
— Чи був у вас провал із надходжень у місцевий бюджет?
— Весною для приватних підприємців 1 та 2 групи скасували Єдиний податок. А це основна частина надходжень бюджету нашого міста, яка впала. І впала круто. Але завдяки тому, що зарплати для військових збільшили, ПДФО перекрив всі ці втрати. Десь з червня показники наздоганялися — і до осені ми вийшли на планові значення. Загалом бюджет за 2022 рік виконано і перевиконано.
— Яка у Чернівців структура наповнення бюджету?
— У більшості — це середній і малий бізнес. У нас великих підприємств, як в Дніпрі чи Харкові, немає. За радянських часів було багато, але майже всі закрилися.
— Ви прийшли на цю посаду з бізнесу. Що вас найбільше здивувало, коли побачили роботу міськради зсередини?
— Найбільше мене здивувало, що все не працювало як у бізнесі. Хаос, неконтрольованість, неузгодженість між різними напрямами, відсутність командного духу, відсутність місії. І людей багато! У вертикалі міської влади працює близько 13 тисяч людей — це схоже на велику корпорацію.
Ми хотіли змінити місто, бо нам не подобалося, в якому напрямку воно рухається. 10 років Чернівці не розвивалися. Ми спостерігали за сусідніми містами — Івано-Франківськ, Хмельницький, Тернопіль — і обурювалися, що таке красиве місто деградує. Навіть молодь виїжджала.
— За кордон?
Роман Клічук, міський голова Чернівців / Фото: NV
— По Україні! І це був виклик самому собі. Ми зібрали хорошу команду на основі бізнесу, освітян, медиків та інших важливих напрямів. Заявилися на вибори за 6 місяців до їх проведення і виграли. Це була революція в Чернівцях…
— Чи вдалося вам щось змінити за цей період?
— Система, яка була вибудована за 20 років — вона є старою, заскорузлою і боротися з нею складно. Я вважаю, що одне з найбільших досягнень — це команда людей, яка прийшла в департаменти, управління, комунальні підприємства. Ми її дуже омолодили, що допомагає впроваджувати цифрові сервіси. Намагаємося діяти як у бізнесі — швидко, прозоро, відкрито.
З 2021 року ми зробили багато і я думаю, що жителі міста це відчули. Вклали гроші і в ремонт доріг, і в громадський транспорт, і в боротьбу з корупцією.
— Якийсь конкретний приклад можете навести?
— Я кризовий менеджер. Була задача зменшити збитки на комунальних підприємствах, які роками дотувалися з бюджету попри підняття тарифів. По більшості комунальних підприємств ми або зменшили збитки, або вивели в прибуток.
Друге. В 2021 році ми зробили великий крок у відкритості продажу землі і нерухомості. Раніше забудовникам віддавалася земля, а ми зробили відкриті аукціони.
— Це інтегровано з вашим геоінформаційним порталом?
— Звичайно. Будь-який інвестор може зайти глянути, які є ділянки у міста. Також минулого року ми виділили кошти на інвентаризацію земель. Виявили багато ділянок, які використовували, але за які не платили в бюджет. У 2015 році Чернівці відмовилися від податку на нерухомість — бізнес-лобі проголосувало це в міській раді. З 15 по 21 роки місто втратило орієнтовно 150 млн грн тільки на цьому податку. Нам вдалося в 2021 році його відновити.
Робимо ревізію всіх приміщень. Аналізуємо, яким чином вони використовуються. І стараємося ламати всі схеми, які були раніше. Вже другий рік намагаємося показати, що Чернівці є прозорими, відкритими і тут є чесні правила.
— Чи є попит на ці нові послуги?
— Звичайно. Приходять, купують, зростає ціна. Останній раз продавали ділянку 80 соток. Стартова ціна була 10 млн грн, а продали за 41 млн грн.
Роман Клічук, міський голова Чернівців / Фото: NV
Геоінформаційна система
У 2017 році Чернівецька міська рада підписала меморандум про співпрацю з EUACI. При зміні влади у місті її вдалося зберегти та навіть розширити. «Корупція є хворобою в українському суспільстві і у місцевих радах. Коли ми виграли вибори, боротьба з нею була серед наших пріоритетів», — каже Роман Клічук.
Геопортал — це одна з найважливіших точок співпраці з EUACI. Портал уже є ключовим елементом комунікації влади з мешканцями Чернівців. На 2023 рік заплановано максимально відобразити важливі для жителів та гостей питання — благоустрій та охорону культурної спадщини. Після того, як на карту буде додано всю інформацію, у міськраді планують виокремити зони відповідальності, описати процеси та відповідальних. Тоді критика з боку чернівчан набуде нового значення — вона стане якісною. Там, де справді будуть питання до управлінців, вони одразу будуть вирішуватися.
Для службовців міської ради та працівників комунальних підприємств геопортал вже перетворюється на місце щоденної роботи та моніторингу. Зараз він найкраще себе показує у роботі департаменту урбаністики та архітектури. Для прикладу, земельні питання, які виносяться на сесію, завжди обговорюються за транслювання інформації з геопорталу. Тому геоінформаційна система — це в першу чергу про оперативний доступ до інформації та її використання під час розробки рішень.
За допомоги Антикорупційної ініціативи ЄС Чернівці закуповують програмне забезпечення для управління надходженнями в бюджет громади. Цифровізація процесів — це контроль, звітність та зменшення корупційних ризиків.
Однакові правила для бізнесу
— Чи є у Чернівцях релокований бізнес?
— Чернівці є одним з найбезпечніших міст — тут 40 кілометрів до кордону з Молдовою та Румунією. У нас реєструвалося 62 підприємства. Залишилося 53, а 9 повернулося на звільнені території. Коли вони приїжджали, ми їм допомагали з приміщеннями, розселенням людей, контактами. Знайомили з місцевим бізнесом.
— Хто у вас залишився?
— Є дві компанії з виробництва пластику — харківська і київська.
(За вікном спрацьовує сигнал повітряної тривоги. Роман Клічук тихенько лається, але продовжуємо розмову — ред.)
Є декілька маленьких фірм з незвичним бізнесом. Наприклад, з Харкова приїхала компанія, яка є монополістом у країні і входить у трійку лідерів в Європі — виготовляють насоси з відкачування меду з вуликів.
— Я спілкувався з декількома компаніями, які відкривають нові виробничі майданчики на заході України. Вони називають це не релокацією, а розширенням виробництва. Чи є подібні приклади?
— Сподіваюсь, що більшість бізнесменів залишиться в Чернівцях. Вони вже зв’язані з місцевим бізнесом, 50−60% персоналу — місцеві.
Наприклад, є компанія НеверДак з Київської області, яка виробляє каміни преміум-класу. Вони сказали, що навіть якщо повернуться в Київ, то в Чернівцях лишиться їхня філія, бо тут зручно працювати з погляду логістики.
— Ви згадували про радянські підприємства, які закрилися. Чи є там вільні промислові площі або, можливо, у Чернівців є проєкти створення технопарків, які можна пропонувати бізнесу?
Роман Клічук, міський голова Чернівців / Фото: NV
— Так, приватний бізнес, що нині володіє цими заводами, здає площі в оренду. А ми минулого року вирішили створити індустріальний парк на базі комунального підприємства, яке розташоване на 15 га. Сподіваюсь, що уже в лютому стартуємо.
— Які сектори економіки є перспективними для Чернівців?
— Ми поруч з ЄС, розташовані на перехресті доріг, у першу чергу — це створення транспортних хабів.
Наше місто має історичну спадщину, гріх не ставити на туризм.
— Чи є готовність від європейських компаній інвестувати в Чернівці?
— У 2022 році ми заключили три договори побратимства: Метц (Франція) і німецькі міста Дюссельдорф та Мангайм. При цьому Дюссельдорф розірвав угоду з Москвою і уклав договір з Чернівцями.
В першу чергу, таким чином ведеться гуманітарна підтримка України. Але ми також розуміємо, що контакт з ними — це поштовх для контакту з їхніми бізнесменами. За кожної зустрічі про це говоримо. Але я розумію, що під час війни інвестиції великих європейських компаній навряд чи прийдуть.
— Але до цього потрібно готуватись.
— Ми не ділимо на європейський бізнес та український. Робимо однакові правила для всіх, хто прийде в Чернівецький регіон. Без законодавчих змін в цілому в країні, без надання бізнесу економічних свобод інвестор не прийде виключно в Чернівці.
Гуманітарні хаби та постійна міграція
— Як у вас організовано роботу з ВПО і гуманітарною допомогою?
— З 24 лютого до 1 червня через Чернівці пройшло до 1 млн людей. Люди приїздили на 2−3 дні, на тиждень і їхали далі. Було дуже багато проблем, з тим щоб їх поселити, нагодувати і адаптувати. Я теж у квартирі тещі приймав херсонців — 12 людей і собака.
Для отримання допомоги від європейських фондів і від міст-побратимів створили в Чернівцях гуманітарний хаб. Це була перевалочна база, тому що іноземці боялися їхати в Миколаїв, Харків та інші міста, біля яких велися бойові дії.
— Це був муніципальний гуманітарний штаб?
— Ми були одним із засновників. Були переговорниками і надсилали листи практично в усі міста Європейського Союзу, Канади, США, Великої Британії.
Також є логістичний хаб Help Ukraine Romania. Його на 90% створили вимушені переселенці з Києва.
— Чому в назві Romania, якщо створювали кияни?
— У них два склади. Один у нас, другий в румунському Сереті, за 10 км від кордону. Водії-іноземці боялися їхати навіть сюди. А румунська влада і місцева громада пішли назустріч, надали безкоштовно склади.
Через ці два хаби пройшло десятки тисяч тон гуманітарної допомоги. Все інше підрахувати було неможливо — на початку затребувано було все, тому гуманітаркою займалися всі.
— Навіть в сфері розподілу гуманітарної допомоги було декілька скандалів. Чи довелося вам застосовувати якісь антикорупційні механізми для запобігання цьому?
— До нашого гуманітарного хабу одразу підключився бізнес, IT-кластер. Вони зробили програмне забезпечення, яке дозволяло контролювати кожну одиницю товару. Всі перевіряючі органи, які могли бути — там були. І жодного зауваження не було.
— Скільки в Чернівцях зареєстровано ВПО?
— Офіційно — 43 тисячі. Неофіційно — ще тисяч 20 жили в Чернівцях, які не реєструвалися за різними причинами. Але скільки їх зараз реально — мені складно сказати. Бо механізм ВПО не передбачає зняття з реєстрації. Людина, яка зареєструвалася в Чернівцях, могла виїхати в Румунію. І невідомо це на день-два чи назавжди. Є люди, які після звільнення Харківщини чи Миколаївщини повернулись додому. Але після обстрілів знов їдуть до нас. Міграція постійна.
— Що вам, як муніципалітету, довелось робити для ВПО?
— Найгостріша проблема — організація проживання. Крім того, харчування, медична допомога, влаштування діток у садочки, школи. Створити комфортні умови, щоб їм було простіше пережити стрес.
— Як це все фінансувалося?
— І з міського бюджету, і за допомогою фондів, які прийшли в місто. Але вони з’явилися десь у травні. А перші місяці допомогли чернівецькі меценати.
— Чи створюються у вас місця компактного проживання ВПО?
— Спочатку люди жили в садочках, школах, гуртожитках. Після того був наказ уряду готуватися до навчального року. Частково виконали цю вимогу.
Багато європейських фондів виділили гроші на реконструкцію приміщень для ВПО. Але ці проєкти ще в процесі реалізації. Вже отримали 3 млн євро в рамках проєкту «Спеціальна програма підтримки України/EU4ResilientRegions», що співфінансується ЄС та урядом Німеччини на будівництво модульного містечка. Воно буде з опаленням, меблями, дитячими майданчиками, магазинами. Протягом лютого має бути відкриття. Але воно максимум на 300 людей. Також Чернівці виграли грант від ЄЄ («Підтримка ЄС у забезпеченні житлом внутрішньо переміщених осіб у Чернівцях») у 10,5 млн євро на будівництво 7 повноцінних будинків. Беремо участь ще в одному подібному проєкті і можливо отримаємо співставні кошти. Уряд Чехії передав нам кошти на підтримку ВПО та модульні будинки.
Співпраця з EUACI під час війни
Вже навесні 2022 року Антикорупційна ініціатива ЄС підтримала бажання Чернівецької міської ради допомогти військовим. EUACI передали десятки рацій та дрони. У міськраді відзначають, що це насправді цінно, бо програма не передбачала раніше такої форми взаємодії. Техніку скерували чернівецьким військовим, які тримають захист у різних точках країни.
Уже цього року очікується запровадження в місті Електронної приймальні з окремим модулем щодо підзвітності депутатів міської ради. На початку січня погодили технічне завдання. Е-приймальня допоможе удосконалити взаємодію влади з громадою, організувати моніторинг реагування працівників міськради на запити та звернення, удосконалити надання зворотного зв’язку.
Роман Клічук, міський голова Чернівців / Фото: NV
Муніципалітет має бути партнером
— Чи допомагає вам у співпраці з донорами і партнерами орієнтація на публічність та прозорість?
— Звичайно. Для партнерства важливо, що друга сторона є відкритою і прозорою. Ми діємо швидко і реагуємо оперативно, дотримуємося графіків. Фонди і міста-побратими бачать, що ми звітуємо, реагуємо. Німецький KfW банк каже, що Чернівці відповідають на їхні запити за пів години, а це імпонує європейцям.
Минулого року чернівецьку міську раду визнали однією із найвідкритіших рад в Україні. Ми просто продовжували робити те, що й до 24 лютого.
Ми отримали кредит на 53 млн євро на заміну водогону, де грантова частина від німецького уряду становить 16,5 млн євро. Це мали бути суто кредитні кошти. Але німці побачили Чернівці, як надійного партнера, тому частина фінансування проєкту буде у грантовій формі. Відсоткову ставку вдалося зменшити з 2% до 0,5%. За час кредитування це дасть можливість зекономити 130 млн гривень.
Паралельно із впровадженням технічних змін, ми провели комплексний управлінський аудит діяльності Чернівціводоканалу. Його виконала компанія Deloitte за фінансування Антикорупційної ініціативи ЄС.
Також ми домовилися про фінансування аналогічного аудиту в Тролейбусному управлінні, який відбудеться у другому півріччі. Це важливо, адже оцінка відбувається згідно з міжнародними стандартами.
— Новий виклик, який з’явився восени — енергобезпека…
— Це не стало чимось новим. Приватний бізнес завжди вкладав гроші в енергозбереження. Було зрозуміло, що енергія з часом буде дорого коштувати. Ми також минулого року утеплили всі школи. І вже сьогодні бачимо ефект у 40% тільки на опаленні. Вкладаємо гроші в заміну ламп вуличного освітлення — економія 30%. Ці проекти окупляться за 3−4 роки.
— Чи є у вас якась комплексна програма з енергоефективності?
— Ні. Є локальні зао різними напрямами. Утеплення шкіл і садочків. У Теплокомуненерго вже закупили 4 котельні на пелетах і дровах для шкіл. Є плани ще 15 шкіл і садочків перевести на пелети. Рано чи пізно ціна газу для бюджетних організацій стане ринковою, тому потрібно готуватися.
— Чи є у вас вже плани на період післявоєнного відновлення?
— Як керівник міста, я вважаю що ті плани, які ми вибудовували в 2021—2022 рр., не поміняються. Моя задача як менеджера, — зробити все, щоб у міста були кошти. Ціль — зробити місто інвестиційно привабливим. Зробити красивим і привабливим для туристів: привести до ладу парки, сквери, дороги, фасади.
Після війни Україна стане іншою. Сюди прийде дуже багато коштів, ми вступимо в ЄС і будемо жити за тими правилам, які є в Європі. І до цього вже потрібно готуватися.
