Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою визначив місце розташування Українського національного пантеону. Його створять на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Про це повідомив Український інститут національної пам’яті.
Зазначається, що постанова була розроблена Українським інститутом національної пам’яті та є наступним етапом реалізації проєкту зі створення Українського національного пантеону.
Відповідно до документа, саме Український інститут національної пам’яті розробить концепцію та структуру Пантеону, забезпечить науково-методичний супровід його створення, визначить форми меморіалізації, а також організує експертні й публічні обговорення.
Крім того, Інститут спільно з Міністерством закордонних справ проведе верифікацію борців за незалежність України та інших видатних діячів, які зробили значний внесок у формування української національної свідомості та ідентичності, похованих за кордоном. Після цього визначатимуть, кого доцільно перепоховати на території Національного пантеону.
Водночас Міністерство культури та стратегічних комунікацій України відповідатиме за визначення місця розташування Пантеону на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» з урахуванням вимог щодо охорони культурної спадщини, обмежень використання земель та міжнародних зобов’язань України.
Також міністерство має організувати відкритий архітектурний конкурс на найкращий проєкт Пантеону. До його проведення планують залучити представників органів влади, місцевого самоврядування, громадськості, міжнародних організацій, релігійних об’єднань, а також провідних архітекторів, істориків і мистецтвознавців.
Створення, облаштування та подальше функціонування Українського національного пантеону фінансуватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Нагадаємо, 1 липня 2026 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Український національний пантеон», який заклав правові засади для створення меморіального комплексу. Як зазначають в Українському інституті національної пам’яті, це стало підсумком багаторічної роботи над реалізацією ідеї, що вперше була висловлена понад три десятиліття тому.
Після рішення Кабінету Міністрів України розмістити Український національний пантеон на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» у суспільстві розгорнулася активна дискусія. Більшість користувачів підтримують саму ідею створення Пантеону, однак не всі погоджуються з місцем його розташування.
Чому саме Києво-Печерська лавра
Прихильники урядового рішення наголошують, що Києво-Печерська лавра є одним із головних духовних символів української державності та одним із найвідоміших історичних комплексів країни.
Саме тут, на думку авторів постанови, може постати меморіальний простір національного значення, присвячений борцям за незалежність України та видатним діячам, які формували українську державність і національну ідентичність.
Крім того, урядова постанова передбачає проведення відкритого архітектурного конкурсу та широких громадських консультацій перед реалізацією проєкту.
“Межигір’я вже саме є Пантеоном”
Одним із найактивніших опонентів обраної локації став громадський діяч Геннадій Межигірський, який понад десять років популяризує ідею створення Національного пантеону саме на території історичного Межигір’я.
За його словами, історичний Межигірський пагорб уже є місцем національної пам’яті.
«Дванадцять років намагаюсь привернути увагу до Пантеону, який почали створювати наші прадіди ще з 1600 року. Це Межигір’я. Там поховано понад 1500 козаків, 688 представників духовенства, два гетьмани — Самійло Самусь та Остап Гоголь, полковник Семен Палій», — написав він.
Він також наголошує, що ця місцевість має потужне історичне підґрунтя, достатньо простору та вже створену інфраструктуру, яка залишилася після резиденції експрезидента-втікача Віктора Януковича.
На його думку, це дозволило б уникнути додаткового навантаження на історичний центр Києва.
Аргумент французького Пантеону
У коментарях до допису окремі користувачі звернули увагу на міжнародний досвід.
Зокрема, лунала думка, що під час створення українського Пантеону варто врахувати приклад Франції, де Пантеон розташований окремо від найбільш людних туристичних місць і є передусім простором пам’яті та пошани.
На думку прихильників цієї концепції, Межигір’я більше відповідає такій моделі, адже має історичну тяглість, достатньо місця та дозволяє розмежувати меморіальний простір і туристичну інфраструктуру.
Є й інші пропозиції
Частина коментаторів висловилася проти створення Пантеону саме на території релігійної святині.
На їхню думку, меморіальний комплекс варто розмістити на нейтральній території, наприклад у Парку Вічної Слави або поблизу Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Також звучали думки, що масштабний проєкт доцільніше реалізовувати вже після завершення російсько-української війни.
Водночас були й ті, хто підтримав рішення Кабміну.
Голова правління Української фундації «Пам’ять» Михайло Крисько вважає, що поєднання території Києво-Печерської лаври та прилеглого музейного комплексу є логічним рішенням, якщо його буде реалізовано професійно.
Остаточне рішення ще попереду
Попри ухвалену постанову, питання створення Національного пантеону ще далеке від завершення.
Попереду — розробка концепції, проведення архітектурного конкурсу, громадські обговорення та експертні консультації. Саме на цих етапах суспільство матиме можливість впливати на вигляд, функції та принципи роботи майбутнього Пантеону.
Не виключено, що дискусія про найкраще місце для національної усипальниці лише набирає обертів.
