За інформацією: Суспільне Чернівці.
Вигляд буковинської фабрики гнутоклеєних деталей у Красноїльську. Фото: google photo/Bohdan Dehtiar
Натомість у громаді зосередилися на розвитку соціальної інфраструктури. У 2018–2020 роках передали управління освітою на місцевий рівень, що створило нові робочі місця.
"Ми відкрили школу мистецтв, інклюзивний центр, ЦНАП. Добудували нову будівлю школи у Старій Красношорі з туалетами, спортивними кімнатами, класами, роздягальнями. Забрали відділ освіти від районного центру — відкрили у нас. Нові робочі місця, бухгалтерія у Красноїльську", — каже Драгун.
Школу мистецтв у громаді відкрили у 2019 році. Тоді це обійшлося в 1 мільйон 550 тисяч гривень. Зараз на зарплати працівникам шкіл громади щороку спрямовують орієнтовно 2 мільйони гривень.
Школа мистецтв у Красноїльську. facebook/Красноїльська школа мистецтв
Як зростав бюджет громади
Бюджет Красноїльської громади за останні п’ять років зріс приблизно на 50%. За словами Драгуна, це пов’язано насамперед із приходом бізнесу та підприємців, які платять податки.
"Мінімальна зарплата тільки зараз виросла. А це за рахунок того, що заїхали інвестори", — каже Драгун.
Частину цих грошей у громаді спрямовували на розвиток соціальної інфраструктури: ремонт теплотрас, оновлення систем опалення, заміну дерев’яних вікон на пластикові у школах і дитсадках.
"Побудували з місцевого бюджету садочок, ще не до кінця — дитячий садок №2. Це все йде на потреби громади, а також на Сили оборони", — каже він.
Після відкриття пункту пропуску "Красноїльськ" у 2022 році у громаді почали поступово з’являтися нові торгові точки та підприємства поблизу траси, однак значного економічного прориву поки не відбулося.
"Підприємства, торгові точки заїхали, є біля траси, беруть в оренду приміщення. Громада розвивається помаленьку. Не кожен бізнесмен під час війни вкладає великі гроші, не знаючи, що буде завтра", — каже Драгун.
Пункт пропуску “Красноїльськ”. Фото: Facebook/Чернівецька обласна рада
Основними джерелами доходів громади є оренда землі, податок на нерухоме майно, податок на доходи фізичних осіб та інше. Попри це, громада четверта з кінця в загальному рейтингу за фінансовими показникамив області. Однак Драгун не погоджується з тим, як саме рахують показники громад по спроможності.
"Рахують доходи на душу населення — такий проєкт є в обласній державній адміністрації. Ми часто порушували це питання: чому це так. Ми жодного разу не писали звернення в обласну державну адміністрацію, аби вони нас підтримали грошима. Є інші — я нічого не маю проти когось, я не хочу нікого називати. Але пишуть, і у рейтингу набагато вище. Отримують субвенцію на зарплату, на те, на інше", — каже Драгун.
Драгун каже, що наразі нових економічних проєктів громада не залучає.
"Це складно буде. Тому що в інших територіальних громадах є релоковані підприємства з прифронтових зон чи які були неокуповані. Повʼязано з тим, що вони шукали ближче до центру, думаю", — пояснює Драгун.
Також громада обговорювала із сусідньою Румунією про можливість нових інвестицій, які би збільшили кількість робочих місця.
"Ми їздили у Румунію для обміну досвідом. І така ж проблема у їхніх найближчих до нас громадах — люди виїжджають за кордон, бо там більша зарплата", — каже він.
Уся розмова з головою Красноїльської селищної громади Степаном Драгуном:
Читати ще
Читати ще
“Йдемо до того, щоб мати статус міста”. Інтерв’ю з головою Красноїльської селищної громади Драгуном
Читати ще
З АЗС та автостоянкою: біля КПП “Красноїльськ” на Буковині можуть облаштувати інфраструктуру на 400 га
Читати ще
“Понад 300 хат збудували на гроші з-за кордону”: чи можна повернути у громаду на Буковині жителів, які на заробітках
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
