“Кабмін ухвалив зміни до правил здійснення рубок. Серед багатьох інших питань унормовано рубки для нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту доріг на лісових ділянках та догляду за ними”, – написав у Фейсбук генеральний директор ДП “Ліси України” Юрій Болоховець.
За його словами, цьогоріч у лісництвах Буковини, Тернопільщини та Хмельниччини будемо мати майже 17 км нових сучасних лісових шляхів. У планах на наступний рік будівництво ще 14 об’єктів (це дороги першого та другого пріоритетів) загальною протяжністю понад 28 км.
“Дороги – це одна зі складових переходу до природного лісівництва. Нові лісові дороги проєктуються так, щоб у максимально стислі терміни повертати інвестиції. Підрядники для виконання робіт визначаються на Prozorro. Цього року ДП «Ліси України» запланувало будівництво понад 100 об’єктів (ділянок) лісових доріг. Завдяки доступу до нового ресурсу економічний ефект складе майже 2 млрд грн.
Будівництво 165 кілометрів уже завершено, 106 кілометрів – на завершальній стадії. Проте частину проєктів ще не вдалося реалізувати, адже нормативна база щодо прокладання лісових доріг певний час залишалася неврегульованою, що призвело, на жаль, до зупинки деяких проєктів. Тепер це питання, як і багато інших, унормовано. Прогалини в нормативній базі більше не блокуватимуть розвиток лісового господарства та не стануть приводом для необґрунтованого тиску з боку силових і контролюючих структур”, – йдеться у дописі очільника “Лісів України”.
Лісівники пояснюють, чому для них це так важливо:
Вони отримують доступ до кращої охорони та захисту лісу. Це особливо важливо у пожежонебезпечний період.
Нові дороги мають неабиякий економічний ефект. До прикладу, лише одна новозбудована лісова артерія з твердим покриття поблизу Славути на доставці деревини заощадить 25 млн грн.
Такі дороги мають і важливе соціальне значення, особливо в масивах Буковинських Карпат. Вони забезпечують дорожнє сполучення для віддалених сіл, які тепер більше не залишатимуться ізольованими від громади. Наприклад, це стосується таких сіл, як Сарата, Верхній Ялівець та Нижній Ялівець на Путильщині.
