За інформацією: Суспільне Чернівці.
Міський голова Чернівців 1991-1994 років Віктор Павлюк. Суспільне Чернівці
Калинівський ринок запрацював, коли люди почали втрачати гроші. Наприкінці 1980-х років Радянський Союз ставав ближчим до розвалу — соціалістична економіка не витримувала: на заводах не виплачували заробітну плату. Тоді настав час ринкової економіки, каже міський голова Чернівців у 1991-1994 роках Віктор Павлюк.
Декілька років люди на Калинівському ринку працювали неофіційно, бо базар не був зареєстрованим. Але у 1990 році створили підприємство "Госпрозрахунковий міський торговий центр". Воно стало попередником сучасного комунального підприємства "Калинівський ринок", яке зареєстрували у 1997 році. Суспільне Чернівці розповідає про заснування базару та перші роки його існування.
Люди просили роботу
На початку 1990-х з нестачею роботи у Чернівцях була особливо гостра ситуація, розповідає Віктор Павлюк. Тоді у місті та декількох прилеглих селах проживало орієнтовно 160 тисяч людей, які були працездатними. Понад чверть з них працювали на оборонних підприємствах, які належали Радянському Союзу. У середині 1991 року працівникам вже виплачували все менше і менше грошей за роботу — соціалістична економіка не витримувала, а Союз "розвалювався".
"Люди не мали, за що прожити. Тому до міської ради, не кожен місяць, але майже кожен місяць, приходили: “Дайте роботу, ми працюємо, але не отримуємо заробітної плати”.
Тоді Калинівський ринок, який у 1990 році став офіційним підприємством, мав бути успішним — що підтвердили наступні роки його існування.
Вхід на Калинівський ринок початку 1990-х років. Суспільне Медіатека
Наприкінці 1980-х, початку 1990-х років, Аби мати унікальний асортимент, підприємці "Калинки" їздили по товар за кордон.
"Це були так звані туристичні поїздки у Румунію, Угорщину, Польщу. Там скуповували товари легкої промисловості: дитячі коляски, дитячий одяг, джинси".
Аби не їхати за кордон з "пустими руками" підприємці купували в Україні те, чого не було в інших країнах, і там продавали. Переважно це були металічні вироби, наприклад, метиси, свердла та викрутки.
"Аналогів Калинівському ринку не було"
На "Калинку" почали приїжджати люди з інших областей на закупи. Тоді за обʼємом товарообігу рівних цьому базару не було.
"Потім утворились [ринки, — ред.] у Камʼянець-Подільському, Хмельницькому, "Сьомий кілометр" в Одесі — ці проєкти зʼявились після реалізації проєкту Калинівського ринку".
Тепер Калинівський ринок займає перше місце серед комунальних підприємств, які сплачують найбільше податків у міський бюджет, а його площа становить майже 40 гектарів.
"Ті, хто розуміли, які процеси відбувались у суспільстві, то знали, що це буде успішний проєкт, і, можливо, він досягне більших розмірів, ніж на початку — що і підтвердили наступні роки".
Повну історію базару дивіться у документальному проєкту Суспільне Чернівці "Калинка". Ринок багатства і криз":
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
