-
Фото: Експерт
Дедалі більше загострюється конфлікт між головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та керівником ОП Андрієм Єрмаком, відзначив політтехнолог Олексій Голобуцький. За його словами, найбільш контрастно це позначив The Economist ще в середині серпня, коли однозначно вказав на приховування планів Курської операції від ОП.
Про це пише видання Експерт.
Як відзначив Голобуцький, джерела, наближені до Офісу президента та Генштабу, говорять про жорстке змагання Сирського і Єрмака не тільки за вплив на ситуацію, але передусім за вплив на президента Володимира Зеленського. При цьому, каже експерт, вони, буцімто, залучають до протистояння підлеглих – аж до наполягання на вживанні принизливих позначень замість прізвищ чи посад одне одного під час нарад і просто в робочому порядку.
“Єрмак закріпив за Сирським прізвиська “буратіно”, “солдафон”, “пенсіонер”. Сирський відповідає абсолютною взаємністю, демонструє показову зневагу до Єрмака, а на нарадах з військовим командуванням називає його виключно “Аллою Борисівною” (відсилка до ініціалів АБ)”, — говорить Голобуцький.
За його словами, змагаючись за контроль над інформацією, що потрапляє до Зеленського, Єрмак провів кілька перестановок в керівництві силових структур та уряді – все задля отримання ексклюзивних прав формувати інформаційний порядок денний президента, а також, щоб зміцнити вплив на весь процес управління державою, включно з військовими задачами.
“Кажуть, що Єрмак навіть пробує видавати Сирському як Головкому якісь настанови щодо ведення війни (що абсурдно за визначенням). І дуже розчарований невиправданими розрахунками, що Сирський – ідеально керований виконавець без амбіцій. Адже генерал Сирський протягом кар’єри завжди залишався в тіні своїх керівників і не міг претендувати на увагу з боку суспільства та помітну впливовість”, — говорить Голобуцький.
Втім, як каже експерт, призначення Головкомом докорінно змінило ситуацію і капітально розширило можливості Сирського.
“При тому з першого ж дня серед обізнаних джерел курсує думка, що він отримав повноваження, до яких не був морально готовий, та й репутація у війську завжди була не найкраща. Раптову самостійність Сирського Єрмак сприйняв дуже емоційно – як невдячність особисто йому”, — відзначає експерт.
З іншого боку, додає Голобуцький, Сирський не лише набирається амбіцій і утверджується як самостійний гравець, а, буцімто, принципово невдоволений тим, що у вертикаль прийняття рішень без жодних законних підстав глибоко вліз голова ОП.
“В розмовах Сирський відкрито обурюється фактичною узурпацією влади і надмірним впливом Єрмака на президента. В рамках цього змагання за президентську увагу Сирський не тільки намагається максимально усунути додаткові вуха з розмов про військові плани (це якраз нормально під час війни). Окремі джерела твердять, що Головком почав вдаватися до “модерації даних”, які потрапляють до президента на стіл”, — додав експерт.
За його словами, нібито “всі доповіді щодо воєнної ситуації доносяться до президента виключно в контексті саме подій в Курській області з акцентом на успіхи. Невдачі на фронті або замовчуються, або подаються у полегшеному вигляді, або такі новини затримуються на термін аж до кількох тижнів. В результаті у президента виникає спотворене уявлення про реальну ситуацію на фронті. …Під час доповідей Сирський подає себе як абсолютно незамінного професіонала, єдиного хто може привести Україну до перемоги”.
“Якщо Єрмак, не маючи відповідних компетенцій та повноважень, втручається у планування військових операцій, а Зеленський будує плани ведення війни, ґрунтуючись на “премодерованій” інформації, то це загрожує Україні катастрофічними наслідками”, — підкреслив Голобуцький.
