Категорично відкидаючи західні гарантії безпеки для України, підтримувані США, Кремль викриває свої справжні давні цілі щодо захоплення контролю над усією Україною, наголошують у своєму звіті аналітики Інституту вивчення війни, пише NV.
Фахівці ISW звернули увагу на нову заяву Дмитра Медведєва, заступника голови Ради безпеки Росії, який прямо відкинув зусилля США та Європи щодо надання Україні надійних гарантій безпеки. 20 серпня у своєму англомовному акаунті X він написав: «Було чітко заявлено [з боку Москви]: жодних військ НАТО як миротворців. Росія не прийме таких „гарантії безпеки“».
Крім того, депутат Державної думи Росії Олексій Журавльов 21 серпня заявив, що Україна має наслідувати модель переговорів щодо Фінляндії після Другої світової війни та стати нейтральною державою і поступитися частиною своєї території, а також що переговори будуть базуватися події на полі бою. Ще один депутат Дерджуми Дмитро Бєлік озвучив схожу заяву, звинувативши Україну в тому, що у територіальному питанні вона «ігнорує реалії на землі».
В ISW нагадують, що кремлівські чиновники часто використовують ідею «реалій на землі», щоб стверджувати, що Росія домінує на полі бою та вимагати від України поступитися вимогам РФ. Крім того, очільник комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Григорій Карасін 21 серпня висловив сумніви у загальній життєздатності усього переговорного процесу, оскільки «зацікавлені сторони», мовляв, «мають розуміти», що Росія стурбована своєю стратегічною безпекою щодо Європи та НАТО.
Аналітики наводять низку інших гучних заяв з боку Москви, серед яких теза російського полковника запасу Віктора Баранця про те, що РФ може допустити європейські миротворчі війська в обмін на те, що Україна поступиться Росії всіма своїми південними областями, включаючи Одеську і Миколаївську, а також, можливо, Харківською областю — хоча Росія не окупує жодної ділянки Одещини і лише незначні території Харківської та Миколаївської областей.
А глава МЗС РФ Сергій Лавров нещодавно заявив, що метою Кремля є політичний контроль над усією Україною, а не захоплення окремих українських територій, таких як Донецька область — що ще раз демонструє небажання Росії погоджуватися на будь-яку угоду, яка не передбачає повної капітуляції України, наголошують в ISW.
Фахівці також підкреслюють, що Кремль вочевидь обрав Сергія Лаврова головним підсилювачем давнього російського наративу про те, що стамбульські переговори 2022 року є необхідною відправною точкою для потенційних майбутніх переговорів щодо досягнення миру у війні РФ проти України. У такий спосіб Москва вимагає, щоб Росія та її союзники залишили за собою право вето на будь-яку західну військову допомогу Україні, а Україна залишилася беззахисною перед майбутньою російською агресією, наголошують в ISW. 20−21 серпня Лавров озвучив низку відповідних заяв і вимог, зокрема стверджуючи, що переговори в Стамбулі 2022 року базувалися на концепції «усунення першопричин» війни.
Однак якби майбутні мирна угода була заснована на тих пропозиціях РФ, вона паралізувала б Україну, назавжди заборонивши їй вступати до НАТО, запровадивши «драконівські обмеження» на чисельність українських збройних сил та заборонивши Україні отримувати будь-яку західну військову допомогу, нагадують в ISW. Проєкт угоди також вимагав, щоб Росії та її союзнику Китаю було надано статус держав-гарантів, які могли б накласти вето на західну військову допомогу Україні. При цьому стамбульські ультиматуми РФ не обмежували військові спроможності Росії, фактично нейтралізуючи Україну політично та військово та захищаючи здатність Москви повторно вторгнутися в Україну в майбутньому на набагато вигідніших умовах, ніж навіть у 2022 році.
В ISW припускають, що Кремль розуміє неприйнятність «стамбульської» моделі початку 2022 року для України, і тому продовжує наполягати на ній — намагаючись зобразити Україну як країну, що не бажає переговорів, тоді як насправді сама Москва продовжує зволікати з добросовісними миротворчими зусиллями.