Влада готує підвищення податків, які торкнуться бізнесу та громадян. Коли це відбудеться?
Один із батьків-засновників США Бенджамін Франклін казав, що неминучим є тільки дві речі: смерть і податки. В українських реаліях вони тісно переплелися, адже Україна власним коштом утримує Сили оборони, від яких напряму залежить наше життя. Ні пенні з міжнародної допомоги не може йти на армію. Тож практично всі кошти, що збирає держава, спрямовуються на сектор безпеки й оборони. Про це у своїй аналітичній статті пише Бізнес.Цензор.
З усіх доходів державного бюджету на 2024 рік – 1,76 трлн грн – 1,69 трлн грн закладені на оборону. І з них, за даними Міністерства фінансів, протягом січня-травня використали вже 732,8 млрд грн.
Як розповідав раніше заступник міністра оборони Юрій Джигир, понад 70% бюджету Міністерства оборони піде цьогоріч на грошове забезпечення військових, виплати загиблим, виплати за поранення, ще 20% – на закупівлю озброєння.
Утім, грошей бракує. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа ще на початку року казала, що мобілізація від 400 до 500 тис. військовозобов’язаних і додаткові потреби в закупівлі та модернізації військової техніки можуть потребувати збільшення видатків держбюджету 2024 року на суму близько 700 млрд грн.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, наразі в бюджеті утворився розрив на $5 млрд (понад 200 млрд грн за нинішнім курсом), необхідних на закупівлю зброї.
Саме тому можновладці розглядають варіант підвищення податків для наповнення дефіцитного бюджету. Водночас прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголошує, що в уряді це питання не обговорюється. Проте Кабмін звертатиметься до Верховної Ради щодо збільшення коштів для сектору оборони й безпеки.
За словами голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, уряд підраховує потреби та необхідну суму, але вона не менше ніж 300 млрд до кінця року. А наповнення бюджету неможливо забезпечити, оминаючи основні податки.
“Зміни стосуватимуться бюджетоутворюючих прямих та непрямих податків зокрема ПДВ, військового збору та акцизів. Нам необхідно підвищити і видаткову, і дохідну частину бюджету задля фінансування армії”, – каже він.
Більш плідно працювати над ідеєю підвищення податків і бюджетних змін уряд почне після 28 червня. До того Кабмін буде зайнятий урегулюванням різних питань з МВФ, стверджує нардеп Ярослав Железняк.
БізнесЦензор розбирався, як можуть змінитися ставки вітчизняного оподаткування, та чи є альтернативи підвищенню податків.
Які податки зростуть і коли
Основні пропозиції стосуються збільшення ПДВ та військового збору. Останній мають запровадити і для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування.
Так, військовий збір планують збільшити з 1,5% до 5%. Таке підвищення, за розрахунками Forbes, може додатково принести бюджету близько 90-100 млрд грн – це без урахування ФОПів.
Дискусії тривають щодо збільшення ПДВ, ставка якого наразі 20%. Найімовірніше податок зросте на 2-3%, а кожний відсотковий пункт дає близько 40 млрд грн додаткових річних доходів до бюджету. Тобто така зміна може принести до 120 млрд грн.
Відповідний законопроєкт орієнтовно з’явиться у Верховній Раді вже на початку липня. Утім, навіть якщо його оперативно ухвалять, нові податкові ставки запрацюють не раніше вересня. Водночас, за словами Ярослава Железняка, наразі ніхто не може сказати, які податки підвищаться, коли та на скільки.
“Остаточні параметри будуть відомі після червня. Чому? Бо спочатку рада директорів МВФ на засіданні в червні має схвалити рішення щодо четвертого перегляду програми розширеного фінансування, що дозволить Україні отримати транш на $2,2 млрд. Відтак будуть сформовані параметри бюджетних та податкових змін. А до того ніхто не дасть відповіді щодо підвищення податків, бо її не існує”, – зазначив він у коментарі Українській правді.
Якими будуть наслідки підвищення податків
“Що стосується наслідків, думаю, Кабмін їх прорахує. Але наслідки для економіки, якщо армія буде непрофінансована, можуть виявитися набагато гіршими, фатальними”, – наголошує Гетманцев.
Насправді змінювати систему податків і зборів можновладці почали ще наприкінці 2023 року, коли $60 млрд допомоги зі США, зокрема військової, зависли в Конгресі. Ключовим рішенням тоді став закон про збільшення податку на прибуток банків. За минулий рік банки заплатили рекордні 73,5 млрд грн цього податку – це вдвічі більше, ніж було попередні 15 років.
Про таке рішення позитивно відгукуються економічні експерти та вважають його доцільним кроком уряду.
Так, податкові надходження у травні 2024-го в Україні зросли на 40% (рік-до-року). І основним драйвером таких показників став саме податок на прибуток, зокрема його цьогорічне збільшення для банків до 25%.
Водночас травневі надходження від податків на споживання (ПДВ, акцизи та мита) скоротилися у порівнянні з квітнем на 5%. Але в річному вимірі вони зросли на 42%. Цьому передувало голосування в першому читанні за збільшення акцизів на пальне й тютюн. Аналогічне рішення готується також по алкоголю – уряд уже схвалив відповідний законопроєкт.
І хоча експерти загалом вважають підвищення акцизів позитивом, є у цього рішення й темний бік – здорожчення пального неодмінно призведе до зростання витрат українських підприємств, які зрештою перекладуть на плечі кінцевого споживача через здорожчення продукції. Це своєю чергою прискорюватиме інфляцію. Так, прогноз НБУ наразі передбачає пришвидшення інфляції до 8,2% за підсумками 2024 року.
Підвищення ставки ПДВ призведе до подорожчання товарів. ПДВ – це той податок, що має найшвидший ефект на збільшення цін, кажуть у Нацбанку. Проте експерти сходяться на думці, що це матиме помірковано негативний вплив на економіку.
Водночас експерти не погоджуються із запровадженням військового податку для ФОПів у тій формі, яка зараз обговорюється – 5% від доходу. Це одразу збільшить податкове навантаження підприємців III групи вдвічі. Нардепи чекають на обґрунтування Міністерства фінансів, але в податковому комітеті Ради не підтримують саме таку конфігурацію збільшення податків. Хоча Гетманцев попереджав, що з огляду на ситуацію пропозиції можуть бути радикальними.
Раніше концепція військового збору для ФОПів, за словами членкині Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної, передбачала запровадження військового збору на рівні 1,5% від мінімальної зарплати. Причому для ФОПів III групи ставка мала би бути 0,1% від доходу.
Окрім того, відповідно до затвердженої урядом Національної стратегії доходів до 2030 року, для спрощенців планується запровадження диференційованої шкали податкових ставок, яка коливатиметься від 3% для торгівлі й до 17% для низки послуг з метою заохочення добровільного переходу на загальну систему оподаткування доходів фізичних осіб.
“Запровадження диференційованих ставок для окремих видів діяльності зокрема передбачатиме поступове їх підняття протягом трьох років з попереднім обговоренням та визначенням в змінах до Податкового кодексу України”, – ідеться в документі.
Проте збільшення податків може ще більше тінезувати економіку та стимулювати бізнес у пошуках чергових схем ухилення від сплати податків.
Підвищення військового збору до 5% еквівалентне збільшенню податку на доходи фізичних осіб до 23%. Адже наразі ставка ПДФО – головного збору, який українці сплачують із зарплат й інших надходжень – становить 18%. Але крім ПДФО на доходи нараховується ще військовий збір у розмірі 1,5%.
У такому разі ті ж гривневі депозити остаточно втратять свою привабливість. Через систематичне зниження Нацбанком облікової ставки комерційні банки переглядають і ставки за вкладами для населення. І хоча в Україні є прошарок клієнтів, які триматимуть гроші на депозиті за будь-яких умов, єдиним дієвим гривневим інструментом залишаться ОВДП, дохід з яких не оподатковується.
Можливо, на це й розрахунок, адже зараз саме населення розглядається як одне з головних потенційних джерел ресурсів для беземісійного фінансування видатків на оборону.
До речі, за підсумками 2023 року українці сплатили 175,7 млрд грн ПДФО та військового збору.
Чи можна обійтися без підвищення податків?
Можновладці вважають, що без підвищення податків не обійтися. “У нас, фактично, хороших рішень не залишилося. І ми з вами повинні бути свідомі в цьому”, – заявив Данило Гетманцев під час Банківського форуму, організованого Економічною правдою.
Схожа позиція й у декотрих експертів. Так, про це зокрема говорили директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан і голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук під час конференції “Гроші для перемоги” від Forbes. Погоджується з ними й заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
“Навіть якщо в найближчій перспективі буде підписаний якийсь мирний договір, Україна не зможе різко зменшити військові видатки. Адже доведеться тримати велику армію на кордоні”, – пояснює Ваврищук.
За його словами, Україна має перейти на систему, за якої кожен оплачує перемогу – чи то через підвищення податків, чи через оплату за бронювання, чи через службу в Силах оборони.
“Насправді у нас катастрофічна ситуація з видатками на фінансування для безпеки й оборони. У нас величезна діра в бюджеті, і це, певно, не десятки мільйонів, це сотні мільйонів. Це сотні мільярдів, які нам треба зібрати”, – наголошує Гетманцев.
Утім, є і альтернативні думки. Так, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман звертає увагу, що від тіньових схем бюджет втрачає в межах 250-300 млрд грн на рік. Мінімізувати втрати можна через реформу Державних податкової і митної служб, а також перезавантаживши Бюро економічної безпеки.
“Тіньовий ринок підакцизних товарів, скруток, контрабанди й інших нелегальних схем ухилення від податків – 250 млрд грн. Резерви на чверть трильйона лежать на поверхні”, – каже перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран.
Ілля Несходовський – експерт з питань економіки, фінансів і податків організації ANTS вважає, що залучити гроші до бюджету можна через збільшення мита на імпорт. Окрім бюджетної користі це ще й позитивно позначиться на вітчизняних виробниках.
На думку доктора економічних наук, голови Advanter Group Андрія Длігача, альтернативне рішення може стосуватися акцизів, податків на активи та землю. Проте для цього потрібно навести лад у кадастрі, щоб не було можливостей для ухилення.
Водночас Данило Гетманцев каже, що недофінансування мілітарних витрат – це мільярди гривень:
“Дуже великі гроші, які не можна закумулювати точковими рішеннями або, скажімо, за кошт детінізації навіть, бо ресурс від детінізації вже використовується”.
За його словами йдеться про 60 млрд грн, які раніше “були в кишенях шахраїв”. І хоча це не стільки, скільки потрібно для армії, це все одно великі гроші.
Ще один із можливих варіантів наповнення бюджету – запустити “друкарський верстат”.
“Ми заточені на те, щоб максимально уникати емісії. Ми розглядаємо її як захід останньої надії, який використаємо, коли інші можливості наповнення бюджету будуть вичерпані”, – наголошує Сергій Ніколайчук.
Те, що друк гривні є небажаним заходом – мабуть єдиний пункт у якому проявляють одностайність як представники влади, так і різні експерти.
Що й не дивно, адже маємо досвід: у 2022 році Національний банк придбав ОВДП на 400 млрд грн. Це своєю чергою розігнало інфляцію до 26,6% за підсумком року, а також вплинуло на девальвацію гривні.
На початку повномасштабної війни НБУ зафіксував курс на рівні 29,2549 грн/$; з кінця липня 2022-го до жовтня 2023 року – утримував на позначці 36,5686 грн за долар. Враховуючи нинішні курсові реалії (40,65 грн/$), ще один етап емісії може мати катастрофічні наслідки.
“У 2025 році бюджетна ситуація ще більше погіршиться. Не тільки через зростання витрат на армію, які ми маємо закривати власними силами, але через невизначеність з міжнародною допомогою. Потреба в міжнародному фінансуванні України на 2025 рік оцінюється у $32 млрд, з яких $15 млрд ми поки що не розуміємо, чим покривати”, – казав напередодні саміту лідерів країн G7 Данило Гетманцев.
Ситуацію має покращити кредит на $50 млрд, який таки погодила “Велика сімка” з огляду на доходи від заморожених російських активів. Проте від ідеї підвищувати податки не відмовляються. Очевидно, вони неминуче зростуть. І найвірогідніше – у найближчій перспективі.
