На парламентських виборах у Молдові, що відбулися у неділю, 28 вересня, громадяни країни дали чітку відповідь на питання, яким – і з ким – бачать своє майбутнє. Беззаперечну перемогу здобула проєвропейська партія чинної президентки Майї Санду “Дія і солідарність”: політсила отримала голоси близько половини виборців, що проголосували.
Голосування вже назвали історичним, а Москва, що вклала чимало грошей і зусиль для приведення до влади проросійських сил, може спробувати дестабілізувати ситуацію у країні. Що відомо про вибори у Молдові і чому вони були вкрай важливими, розповідає OBOZ.UA.
Вибір на користь Європи: у Молдові перемогла партія Санду
Вибори до парламенту Молдови відбулися напередодні, тож станом на ранок понеділка офіційних результатів голосування ще не оголосили.
Однак після опрацювання Центральною виборчою комісією протоколів з 99,91% дільниць результати сумнівів не викликають: перемогла партія президентки Санду “Дія і солідарність” (PAS): за неї проголосували 50,16% виборців, що прийшли на виборчі дільниці.
Основним суперником PAS на цих виборах був проросійський “Патріотичний блок” під керівництвом колишнього президента Ігоря Додона: він набрав 24,19%.
Також, зважаючи на затверджений молдовським законодавством прохідний бар’єр у 5% для партій і у 7% для політичних блоків, до нового парламенту потраплять блок “Альтернатива” (7,97%), “Наша партія” (6,20%) та партія “Демократія вдома” Рената Усатого (5,62%).
За даними молдовського видання News Maker, однією з несподіванок цих виборів стало потрапляння до парламенту “Демократії вдома” Василя Костюка. Цей політик, як свого часу проросійський кандидат у президенти Румунії Келін Джоржеску, зробив ставку на TikTok – і замість прогнозованих 2-3% отримав понад 5%.
Втім, експерти припускають, що однією соцмережею успіх Костюка та його партії не пояснюється: News Maker пише, що за цю політсилу “могла вписатися “сітка Шора (проросійського олігарха Ілана Шора, його партія “Шор” у Молдові заборонена. – Ред.)” або принаймні її частина”.
“У перегонах не залишилося відкрито шоровських проєктів, хоча у зв’язках з олігархом-втікачем звинувачували Вікторію Фуртуне, лідера партії “Молдова Маре”. Але буквально в день голосування цю партію зняли з виборів. І партія сувереністів, яка при цьому має свою “нативну” базу прихильників, теоретично могла стати опцією”, – зазначено в матеріалі видання.
Партія чинної президентки Молдови PAS виявилася єдиною проєвропейською партією, що пройшла до нового парламенту.
Інші орієнтовані на Європу політсили – PSDE, CUB, LOC, ALDE, Respect Moldova – всі набрали менше одного відсотка. Блок “Разом”, який заявляв себе як альтернатива PAS, взяв навіть менше голосів, ніж незалежні кандидати.
За підсумками виборів PAS отримує достатню кількість мандатів (близько 55 зі 101), аби самостійно створити більшість і протидіяти орієнтованій на Москву опозиції. Відтак партія президентки зберігає всю владу у країні, а Молдова продовжує курс на євроінтеграцію.
І саме тому, що Москва докладала надзусиль для того, аби привести до влади у Кишиневі проросійські сили, ці вибори у Молдові вже назвали історичними. Адже громадяни країни, попри шалені фінансові вливання Кремля, потужну пропаганду та тонни фейків, впевнено підтвердили свій європейський вибір – і не дозволили перетворити свою країну на ще одну фактичну російську колонію.
“Молдавани, ви написали історію! Ви перші, хто переміг росіян у війні нового типу”, – прокоментував результати волевиявлення колишній прем’єр-міністр Молдови Іон Стурза.
Як проходило голосування
Загалом на виборах до парламенту Молдови балотувалися 14 партій, чотири блоки та четверо самовисуванців (для них прохідний бар’єр складає 2%).
Атмосфера перед днем голосування в країні була вкрай напруженою. Основні суперники, PAS Маї Санду та “Патріотичний виборчий блок” Додона, попереджали своїх прихильників про можливі провокації та фальсифікації.
І у чомусь виявилися праві.
Так, з Італії, Іспанії, Румунії, Бельгії та США надходили повідомлення про “замінування” виборчих дільниць, де голосували громадяни Молдови. При цьому саме діаспора на Заході є критично важливою для PAS і саме вона зіграла вирішальну роль як на останніх президентських виборах, так і під час референдуму про вступ Молдови до ЄС.
Тим часом жителі невизнаного Придністров’я з самого ранку скаржилися на затори на мостах через Дністер та ускладнений через це доступ на дільниці. Дільниць цього року було вдвічі менше, ніж зазвичай: 15 замість 30. Частину з них в останній момент перенесли далі від кордону з Придністров’ям “з міркувань безпеки”.
Санду перед виборами заявляла про безпрецедентну проросійську кампанію дезінформації, у день голосування розповіла про заборонені законом випадки організованого “підвозу” виборців на дільниці. За даними поліції, це відбувалося, наприклад, у Білорусі, куди привезли виборців із Росії.
Вставив свої “5 копійок” у перебіг виборчого процесу і засновник Telegram Павло Дуров: у день виборів він написав, що “близько року тому” якийсь посередник нібито від імені французької розвідки просив його видалити кілька каналів у Молдові, котрі виступали з політичних позицій, які “не подобалися урядам Франції та Молдови”.
А експрезидент Додон ще до підрахунку голосів заявив про “перемогу опозиції” і закликав прихильників вийти в понеділок на масову маніфестацію, щоб “захистити” цю “перемогу”.
Ще під час кампанії молдовська влада неодноразово заявляла про безпрецедентну кількість фейків, що заполонили інтернет: більшість із них були спрямовані проти Санду та її прихильників і, на думку посадовців Молдови, були створені силами, які підтримують Кремль.
А виборча інфраструктура Молдови протягом суботи та неділі зазнала низки кібератак, внаслідок чого припинили роботу декілька тисяч молдовських сайтів.
Чи спробує Росія взяти реванш
Як вже зазначалося, ще до початку підрахунку голосів проросійський експрезидент Молдови Ігор Додон, котрий очолює спонсорований Кремлем “Патріотичний блок” заявив про свою впевненість у перемозі у виборчих перегонах.
Він тут же голосив “мирний протест” у понеділок, 29 вересня: на нього Додон покликав прихильників свого блоку, які, за його словами, мусять “захистити перемогу”. Старт “протесту” анонсовано на 12 годину дня.
“Ми маємо бути готовими завтра захищати нашу перемогу. Те, що опозиція переможе на цих виборах – вже очевидно”, – сказав у день виборів колишній президент Молдови.
Реагуючи на самовпевнені заяви Додона, у поліції Молдови виступили з попередженням. Там наголосили, що не допустять дестабілізації громадського порядку та заворушень після проведення виборів в парламент республіки.
У поліції розповіли, що володіють інформацією про деякі групи осіб, які мають намір протягом дня 29 вересня “організувати заворушення та дестабілізацію в столиці в рамках анонсованого протесту”.
“Сили правопорядку не допустять порушень закону, дестабілізації громадського порядку, загрози громадянам та підриву національної безпеки. Поліція нагадує організаторам, що вони несуть відповідальність за проведення заявлених заходів”, – цитували правоохоронців у News Maker.
У поліції також закликали громадян “обмірковувати свої рішення й дії та не допускати залучення до протиправних дій, за які передбачено кримінальну відповідальність”.
ДО РЕЧІ, ПРЕСА ПИШЕ
Загалом це був очікувано непростий день. Правозахисники з організації Promo-LEX зафіксували десятки порушень під час голосування. Серед них: присутність сторонніх осіб на дільницях, порушення таємниці голосування, зйомка процесу волевиявлення, незаконна агітація та організоване підвезення виборців. Можливо, якби не ці порушення, результати могли би бути іншими: для когось з учасників – кращими, для когось – гіршими. Але для чинної президентки Молдови Маї Санду це не має вирішального значення: її партія PAS отримала більшість.
Як і під час формування попереднього складу парламенту, Санду може розраховувати на те, що її політична сила одноосібно сформує парламентську монобільшість, пише Главком.
Рекогностування по-молдовськи
Нагадаємо те, про що «Главком» писав раніше. Інтрига цих виборів була закручена довкола того, чи зможе прозахідно орієнтована президентка Молдови Мая Санду сформувати свою коаліцію. Якби її партія «Дія і солідарність» втратила більшість у парламенті, це могло б змінити курс країни. Адже досі саме контроль над парламентом дозволяв Санду продовжувати рух на зближення з Євросоюзом. А якби кермо у законодавчому органі опинилося у руках відверто проросійського «Патріотичного виборчого блоку» (ВЕР) на чолі з колишнім президентом Молдови Ігорем Додоном, шампанське відкривали б у Москві.
Втім, якщо не станеться чогось екстраординарного, тепер розворот країні вже не загрожує.
Спроба проросійського блоку експрезидента Ігоря Додона (на фото) взяти реванш безславно провалилася. Фото: facebook.com/dodon.igor1
PAS зберегла позицію правлячої партії і може оголосити про створення монобільшості. Разом із цією партією та згаданим вище Патріотичним блоком до парламенту проходить блок «Альтернатива», який також позиціонує себе за проєвропейську силу. «Щоб не було неправильних інтерпретацій: ми виступаємо за європейську інтеграцію як головну мету країни, говоримо та пишемо румунською мовою, знаємо, що на Сході йде війна та має місце агресія проти України, а наша увага має бути зосереджена на потребах людей, наших громадян», – заявляє Іон Чебан.
Місця у парламенті Молдови отримує і популістична «Наша партія». Її очільник Ренато Усатий був свого часу мером міста Бєльці, а також двічі виступав претендентом на президентське крісло (безуспішно). Усатий – бізнесмен, котрий володіє нерухомістю у Москві. До 2023-го він мав російський паспорт, але врешті звернувся до Путіна з проханням… позбавити його громадянства Росії. Погляди Усатого на зовнішньополітичні пріоритети Молдови полягають у тому, що «дружити» треба з усіма – і з Європою, і з Америкою, і з Китаєм, і з Росією. До речі, у Росії проти Усатого порушена кримінальна справа – через незаконне виведення ним з РФ 175 млрд російських рублів.
Що стосується останньої партії, що застрибнула у майбутній парламент, то вона є справжньою несподіванкою. «Демократія вдома» навіть не фігурувала у передвиборчих опитуваннях – настільки скромний результат вона показувала досі. На попередніх виборах вона не дотягувала і до 1%.
Партія є партнером румунського «Альянсу за об’єднання румунів», який очолює одіозний Джордже Сіміон, що програв у своїй країні цьогорічні президентські вибори. Лідер «Демократії вдома» Василь Костюк є прихильником об’єднання Молдови з Румунією та затятим трампістом. Він скептично ставиться до нинішнього курсу молдавської влади на беззастережну підтримку України та ревно захищає «традиційні цінності».
Битва різних світів
«Вибір між війною та миром» – так охарактеризував голосування на недільних виборах спікер парламенту та лідер PAS Ігор Гросу. «Результати цих виборів визначать майбутнє країни не лише на найближчі чотири роки, а й на багато років уперед. Ми розуміємо це. Наші супротивники це розуміють», – сказав він.
На виборах у Молдові проголосували 51,9% виборців. Це становить 1,59 млн осіб. інфографіка: Radio Moldova
Супротивники Санду дійсно були свідомі того, як багато поставлено на карту. Додон, навіть не чекаючи закриття дільниць, закликав виборців виходити на протести, щоб захистити результати волевиявлення.
«Ми живемо під диктаторським правлінням Маї Санду і жовтої чуми. В уряді діє організоване злочинне угруповання, яке за будь-яку ціну намагається втриматися при владі», – заявив він. «Жовтою чумою» Додон називає своїх опонентів – партію PAS. Власні ж проросійські погляди він заперечує: каже, що це орієнтація на нейтралітет.
Тему нейтралітету підхоплював і соратник Додона, кандидат у депутати від «Патріотичного блоку» Микита Роменський: «До влади мають прийти патріоти – тобто ті люди, які виступають за суверенітет та незалежність Молдови. Нейтралітет – це гарантія нашої безпеки. Молдова має підтримувати добрі стосунки з усіма: як з ЄС, так і з Росією».
Про Росію
За кілька днів до виборів у Молдові затримали 74 осіб за підозрою у підготовці заворушень під час голосування. За даними влади, вони пройшли навчання бойовим технікам у Сербії на гроші Росії: 26 вересня сербська поліція затримала двох чоловіків, які звинувачуються в організації тренувань. Імовірно, вони встигли навчити 150–170 громадян Молдови та Румунії.
Перед тим правоохоронці викрили масштабну корупційну мережу, яку координував олігарх-втікач Ілан Шор. Через неї відбувався підкуп виборців у дуже значних масштабах. Зокрема, під час проведення президентських виборів правоохоронці Молдови звітували про те, що діяльність мережі мала істотний вплив на результати щодо окремих кандидатів. Наприклад, у Гагаузії, у місті Бєльці та в інших громадах, де превалюють проросійські настрої. Кампанія з підкупу отримала назву «сітка Шора» – задля її нейтралізації у Молдові анонсували створення Центру протидії гібридним загрозам.
Розкинув сіті: рятуючись від молдовського правосуддя, Ілан Шор втік з країни, але це заважає йому влаштовувати провокації у Молдові. Фото: EPA
Про втручання Кремля писали і журналісти: BBC розкрила мережу, яка займається поширенням фейкових длписів та відео перед виборами і також спонсорується Росією. У Кремлі ж, попри ці докази, звинувачення у втручанні заперечують.
«Президентка Санду, виступаючи на пленарному засіданні Європарламенту, звинуватила Росію у спробах підкупу молдавських виборців. Які докази, пані Санду, ви навели Європарламенту? А я відповім: жодних», – сказала представниця МЗС Росії Марія Захарова на брифінгу.
Прикметно, що Захарова згадує тепер Молдову майже в кожному своєму виступі. Законно обрану владу країни Захарова називає «режимом», порушує заїжджене мовне питання та звинувачує уряд у позбавленні громадян Молдови їхніх конституційних прав. Загалом використовує ті самі прийоми та наративи, які Москва роками повторювала щодо України.
Очікувано, що додонівський «Патріотичний блок» «дзеркалить» ситуацію і теж говорить про втручання у вибори, але з боку Європи. «Ніхто з Росії не приїжджав сюди, до Молдови, щоб виступати з трибун або виголошувати якісь послання. Тоді як від європейських структур ми бачили цілу серію таких виступів, а це свідчить про втручання у виборчу кампанію, що заборонено виборчим законодавством Молдови», – запевняє Микита Роменський.
Молодята перед реєстрацією шлюбу завітали проголосувати на одну з виборчих дільниць. фото: NewsMaker.md
Втручання Росії саме у молдовські вибори було таким потужним та багатогранним, що агентство Bloomberg присвятило цій темі окреме розслідування. У ньому йдеться, зокрема, про те, що план дестабілізації виборів та спотворення їх результатів у Кремлі розробили ще навесні цього року. За даними Bloomberg, план російської влади містив три основні пункти.
Перший – вербування громадян Молдови за кордоном, зокрема в Росії. Голоси молдован, які проживають за кордоном, мали вирішальне значення на президентських виборах у 2024 році, і тепер Росія вирішила платити громадянам за їхні голоси, ба навіть оплачувати поїздки до інших країн.
Другий пункт – широкомасштабна кампанія з дезінформації у соціальних мережах: у Telegram, Facebook, TikTok поширювалися повідомлення, спрямовані проти Маї Санду: зокрема про те, що вона є «іноземною маріонеткою» і веде країну до катастрофи та війни. Bloomberg нагадує, що поліція Молдови у серпні 2025 року в рамках боротьби з дезінформацією попросила заблокувати 443 акаунти у TikTok.
Третя частина плану полягала в організації акцій протесту. Для цього Росія вербувала молодих людей, щоб влаштовувати провокації із застосуванням насильства під час голосування, а також протести після виборів. Якби партія Санду програла, протестувальники вимагали б, аби президентка пішла у відставку. Якщо переможе – учасники акцій заявлять, що результати виборів сфальшовані.
На противагу тому, що змогло дізнатися агентство Bloomberg, засновник Telegram Павло Дуров заявив, що чинна влада Молдови начебто грає не за правилами. За словами Дурова, вона – через французькі спецслужби – вимагала від нього заблокувати деякі опозиційні до Маї Санду канали. Це сталося рік тому, розповідає Дуров, коли у Франції слухали його справу. Частину Telegram-каналів він видалив, але частину залишив.
Росіянин Дуров, чиїм словам мало віри, звинуватив таким чином французьку владу у втручанні у перебіг виборів. Цю новину упродовж неділю смакували усі російські та проросійські видання.
Bloomberg дізнався також, скільки коштів виділив Кремль на втручання у парламентські вибори в Молдові. Ймовірно, йдеться про таку ж суму, яка була витрачена у 2024 році, коли відбувалися вибори президента та референдум щодо вступу до ЄС. А саме – 150 млн євро. Ці гроші, як ми можемо пересвідчитись зараз, були витрачені намарно. Реваншу в Молдові у Москви не вийшло, звісно, якщо вона не спробує махати кулаками вже після бійки.
