За інформацією: Суспільне Чернівці.
Скріншот з відео, де зафіксували вибух в полі. Відео надавав Андрій Гаврих
"Були різні розтяжки чи інші моменти. Наприклад, під час огляду домоволодіння вони залишали розтяжку прямо на вхідних дверях. Тобто вони жили в квартирах, де до того жили люди, а після того, як звідти з'їжджали, залишали їх там. Це не було масово, але такі випадки траплялися".
"Залишили доволі сильно заміновані території"
За його словами, у вересні 2022 року зведений загін вибухотехнічної служби Національної поліції України заїхав до Харківської області, а після її звільнення працював у Херсонській області. Він розповідає, що на цих територіях після контрнаступу, коли Збройні сили суттєво відсунули ворога з територій України, російські військові залишили після себе сильно заміновані території.
"Було багато протитанкових і протипіхотних мін різних типів, зокрема протипіхотні міни кругового ураження та вистрибуючі. Протитанкові міни призначені для ураження броньованої техніки. При наїзді на неї відбувається вибух. Якщо це броньована техніка, вона виводиться з ладу: відбиває гусеницю і не може рухатися".
Якщо на протитанкову міну наїжджає легковий автомобіль, від нього майже нічого не залишається, а шанси вижити для людей є мінімальними, каже Гаврих. Такі міни використовували насамперед для того, щоб зупинити рух транспорту.
Начальник управління вибухотехнічної служби поліції Чернівецької області Андрій Гаврих. Суспільне Чернівці
"Протипіхотні міни натискної дії — ПМН-1, ПМН-2, ПМН-4 — найчастіше виявляли під час розмінування. Вони призначені для зупинки живої сили, штурмових груп і піхоти, яка просувається тією чи іншою територією. Такі міни закопують у землю, тому візуально вони не спостерігаються. Коли на неї наступає людина чи тварина — це не має значення, — відбувається вибух, і ампутація частини ноги".
Наслідки вибуху залежать від кількості вибухової речовини в протипіхотній міні, але відбувається ампутація. Якщо людині вчасно надати медичну допомогу, вона виживає, але залишається без кінцівки, каже Гаврих.
"Машини розмінування убезпечують роботу вибухотехніків"
За його словами, для розмінування використовують різні засоби, зокрема міношукачі, щупи, георадари та інше обладнання. Вибухотехнічна служба Національної поліції також застосовує машини розмінування важкого та середнього класу, які убезпечують роботу.
"Після машинного розмінування вибухотехніки з міношукачами мають повторно перевіряти цю територію, тому що буває, що маленькі міни, такі як ПФМ-1С, або "пелюстка", як її називають, машина може закопати в землю або відкинути в сторону. Відповідно, після машинного розмінування територію також обов'язково перевіряють вручну".
Машина для розмінування вибухонебезпечних предметів. Фото надав Андрій Гаврих
Розмінування вручну є тривалим процесом. Якщо ґрунт відносно чистий, один спеціаліст із міношукачем за день може розмінувати кілька соток землі, каже Гаврих.
"Якщо ґрунт засмічений металом після прильотів артилерії, мінометних мін чи інших моментів, це може призвести до того, що за день можуть розміновувати 50–100 квадратних метрів. Якщо ж територія засмічена боєприпасами, наприклад, ПМН або протитанковими мінами, за день вдається розмінувати всього 50 квадратних метрів, тому що всі боєприпаси потрібно зняти та знешкодити".
"Після роботи машин перевіряють повторно сапери"
Мінімальна група вибухотехніків, яка працює на розмінуванні, складається з двох людей, однак здебільшого залучають більші групи, де кожен має свою зону відповідальності. Нині розмінування переважно проводять за допомогою спеціальних машин, адже за день вони можуть обстежити й розмінувати більшу площу.
"Після роботи машин розмінування знову ж таки потрібно повторно перевіряти силами саперів і вибухотехніків, щоб там не було залишених вибухонебезпечних предметів, які згодом можуть завдати шкоди. Були випадки, коли залучали до виконання бойового розпорядження до ЗСУ під час контрнаступу на Запорізькому напрямку".
Вибухотехніки також працювали в Донецькій області. Там їхнім завданням було оперативне розмінування ділянок доріг, щоб забезпечити проїзд техніки та не допустити її підриву на ворожих протитанкових і протипіхотних мінах, каже Гаврих.
Вибухотехнік Андрій Гаврих разом із колегою. Фото надав Андрій Гаврих
"Реакція людей здебільшого була нормальною й позитивною. Якщо вони жили в тому домогосподарстві, то там і перебували. Водночас іноді можуть боятися вийти на город чи кудись ще, тому що на їхній території щось могло прилітати або через неї могли проходити ДБР. Такі випадки були, особливо після контрнаступу, коли війська РФ виходили з наших територій. Проте здебільшого люди залишалися там, де жили. Багато хто з них уже став безстрашним".
Вибухотехнік каже, що люди по-різному реагують на небезпеку: хтось боїться, а хтось сприймає ситуацію спокійніше. За його словами, це залежить від того, як у кожної людини працює інстинкт самозбереження, адже з часом організм адаптується до постійного стресу, через що людина може втратити відчуття страху.
Про останню ротацію
На останній ротації Андрій Гаврих працював у різних групах з колегами. Під час одного з виїздів його колеги надавали допомогу слідчим в огляді місця події після удару безпілотника. У цей момент стався повторний обстріл БпЛА по тому місці, куди раніше було влучання. За його словами, на цій ділянці було кілька періодичних прильотів.
"Мої хлопці нормально зреагували, бо ми маємо систему, яка показує БпЛА, що перебувають у тій чи іншій області й потрібні нам для роботи. Можемо відстежити їхній рух. Вони виявили це за допомогою цієї програми, побачили, що безпілотник рухається в їхньому напрямку, і почали евакуйовувати людей. Тому що, як ми знаємо, люди завжди хочуть подивитися, що там сталося і як працюють фахівці".
Він розповів, що здебільшого людей відводили на безпечну відстань, але вони все одно залишалися в радіусі приблизно 100–200 метрів від місця події. За його словами, тоді його колеги оперативно зреагували, почали відводити людей і попереджати їх про можливий повторний приліт. Після того, як людей евакуювали, безпілотник знову влучив у те саме місце. Такі повторні удари, як сказав вибухотехнік, траплялися кілька разів.
Здетоновані та нездетоновані боєприпаси, що залишилися після ведення бойових дій. Фото надав Андрій Гаврих
"Ворог розвивається стрімко в напрямку завдання шкоди"
"Ворог стрімко розвивається в напрямку завдання шкоди саперам, які проводять розмінування. Ніхто не застрахований від того, що під час роботи може статися вибух. Наразі у нас плати ініціаціїЦе спеціально розроблені друковані плати з мікросхемами, процесорами та датчиками (сенсорами). Вони замінили старі механічні підривники (де для вибуху треба було фізично наступити на штир чи смикнути за дріт) і перетворили звичайну вибухівку на автономну, високотехнологічну зброю., масштаби яких великі, і можуть спрацювати через зміну магнітного поля, нахил, вібрацію, самоліквідацію та багато інших моментів. Ми стараємося працювати дистанційно, але не завжди можна виявити той об'єкт".
Він каже, що інколи достатньо опинитися не в тому місці й не в той час, щоб поруч стався вибух і щоб зазнати ушкоджень. За його словами, під час розмінування полів також можуть виникати різні нештатні ситуації. Зокрема, якщо територія сильно засмічена металом, це ускладнює виявлення вибухонебезпечних предметів за допомогою міношукачів.
"Це була їхня помилка. Вони були досвідченими колегами й друзями, але так склалися обставини, що вони втратили життя. Так само ніхто не застрахований від ударів FPV-дронів. При пересуванні до тієї чи іншої ділянки місцевості також можна зазнати втрат. Найважче працювати на ґрунтах, засмічених металом і густо зарослих рослинністю".
"Зимою проводити розмінування в ґрунті нереально"
Андрій Гаврих розповів, що погодні умови суттєво впливають на проведення розмінування. Узимку, коли ґрунт замерзає, роботи в ньому стають майже неможливими, тому їх доводиться призупиняти. Дощі й болото також ускладнюють розмінування, як і тривала спека, через яку ґрунт сильно висихає та твердіє.
За його словами, найсприятливішими для проведення таких робіт є весна й осінь, коли немає сильних морозів чи спеки, однак їм вдалося пристосуватися майже до всіх моментів, окрім зими.
"Узимку роботи ставляться на паузу, тому що з мерзлим ґрунтом нічого не можна зробити. Інший момент — розмінування важкою механізованою технікою. Для неї не має великого значення, твердий ґрунт чи ні. Важко працювати лише тоді, коли йдуть дощі й ґрунт сильно розкисає, адже тоді машина також не зможе працювати. Пристосувалися до будь-яких погодних умов, просто обираємо метод роботи й час її проведення, щоб ефективно виконати те чи інше завдання".
Начальник управління вибухотехнічної служби поліції Чернівецької області Андрій Гаврих. Суспільне Чернівці
"Спектр роботи дуже великий"
Частина вибухотехніків постійно виконує завдання на східній території України, тоді як інша залишається на Буковині. Окрім розмінування, фахівці виїжджають на вилучення вибухонебезпечних предметів, працюють на місцях вибухів і проводять профілактичні огляди місць масового перебування людей перед проведенням заходів.
Крім цього, вибухотехіки беруть участь у проведенні судових експертиз, досліджують вилучені в кримінальних провадженнях боєприпаси та проводять їх експериментальні підриви, щоб встановити, чи можуть вони бути використані як вибухові пристрої.
"Спектр нашої роботи дуже великий. Також за можливості ми проводимо профілактичну роботу в школах і на адміністративних об'єктах, навчаємо населення, як діяти в тих чи інших ситуаціях, зокрема у випадках замінування, та як правильно проводити евакуацію. Зараз тенденція вчинення терористичних актів диктує те, що чинні правила реагування на замінування потрібно дещо змінювати задля безпеки".
Спершу мають бути оглянуті шляхи евакуації, каже Гаврих. Людина, яка має хоча б мінімальну підготовку з пошуку вибухових пристроїв і вибухових речовин, оглядає всі шляхи евакуації та прилеглу до них територію, щоб ми знали, що евакуація відбуватиметься безпечною ділянкою місцевості. Якщо проводити евакуацію, вибуховий пристрій можуть встановити на вулиці, біля виходу, і тоді вибух може статися саме під час евакуації людей з будівлі.
Пульт керування під час обстеження місцевості. Фото надав Андрій Гаврих"Інколи краще, щоб люди залишалися в будівлі й зачекали, поки проведуть огляд прилеглої території та шляхів евакуації. А потім безпечно провести евакуацію, а вже тоді — огляд самих приміщень. Щодо анонімних повідомлень про замінування в області, вибухових пристроїв під час перевірок не виявляли. Водночас були інші випадки, коли повідомлення про замінування не надходило".
За його словами, траплялися випадки, коли на лінію "102" надходили повідомлення про крики жінки чи бійку за певною адресою. Після прибуття правоохоронців на місці знаходили вибухівку.
"Встановили так вибуховий пристрій, щоб нанести максимальні ушкодження"
"Коли по всій Україні відбувалася серія терактів, у нас також був такий випадок. Але ми, йому протидіяли: виявили вибуховий пристрій, усі роботи проводили дистанційно, у небезпечну зону не заходили. Також дистанційно знешкодили засоби відеоспостереження. Зараз спецслужби РФ через руки наших громадян, які повелися на обіцянки підзаробити, хоча, як правило, цих грошей їм ніхто і не виплачує".
В області такі випадки були неодноразово, каже Гаврих. За його словами, на парковій зоні, де все чітко було продумано, встановили вибуховий пристрій, щоб нанести максимальні ушкодження. Якби в ту зону зайшли працівники поліції, незважаючи на те, чи то група, яка прибула, відеоспостереження вело б відеофіксацію в реальному часі, а вибуховий пристрій був би проведений в той момент, коли необхідно.
"Жодне вилучення вибухових пристроїв не проводиться без нас. Якщо зброю можна задекларувати і вона буде задекларована, то боєприпаси не декларуються. Ручні та реактивні протитанкові гранати, гранатомети і все інше, що вилучають із незаконного обігу, зберігаються незаконно. Усе це має використовуватися на сході України, на лінії бойового зіткнення для знищення ворога".
Знищена техніка після бойових дій. Фото надав Андрій Гаврих
Маскують вибухові пристрої під каміння чи траву
Вибухотехнік каже, що на мирних територіях такі боєприпаси можуть перебувати лише у військових частинах або інших державних підрозділах, які мають право на їх використання та ведуть їхній облік. За його словами, наразі дедалі частіше застосовують вибухові пристрої, які скидають із БпЛА та маскують під місцевість — зокрема під каміння або траву, через що їх важко помітити.
Усередині таких пристроїв можуть бути вибухова речовина та плати ініціації, які спрацьовують через зміну магнітного поля, нахил, вібрацію або самоліквідацію, що робить їх небезпечними.
"Такі вибухові пристрої можуть застосовуватися не лише на лінії бойового зіткнення, а й практично будь-де. Саме тому цьому потрібно ефективно протидіяти. Ми завжди тримаємо це в голові й розуміємо, що в будь-який момент можемо зіткнутися з цим. Тому дистанційна робота є обов'язковою. Вони можуть бути в ґрунті: оболонку покривають клеєм, на який наносять землю, після чого пристрій скидають у поле, і він майже не кидається в очі".
За його словами, варіантів маскування під місцевість є дуже багато. Також вибухові предмети можуть фарбувати в необхідний колір.
Міна замаскована в ґрунті. Фото надав Андрій Гаврих
"Кожна ділянка має свої труднощі по розмінуванням"
"Я, як спеціаліст, не можу дати прогнозів, тому що кожна ділянка місцевості має свої труднощі по розмінуванням. Ми не знаємо, наскільки та чи інша ділянка засмічена, скільки сил і засобів може застосовуватися, тому що зараз розмінування проводимо не лише ми".
Наразі, за словами вибухотехніка, розмінування проводять багато підрозділів, зокрема й цивільні. Це компанії, які зайшли в Україну, підготували особовий склад і зараз займаються гуманітарним розмінуванням. Наразі розмінуванням ще займаються державні структури й ліцензовані державою організації, які мають право проводити такі роботи.
"Вже багато територій розміновано, особливо полів. Багато фермерів уже засіяли їх. Водночас залишаються лісосмуги, посадки та ліси — важкі для розмінування зони, які ще також потрібно розмінувати. Лише з 2024 року після роботи вибухотехніків фермери засіяли 310 гектарів полів. Це був напрямок, на якому переважно працювали чернівецькі вибухотехніки у складі зведеного загону".
Вибух під час контрольованого знешкодження вибухонебезпечних предметів у полі. Суспільне Чернівці
Засіяти вдалося менше, оскільки частина полів була лише задискована й підготовлена до обробітку.
"Це важливо для людей, які можуть працювати на цій землі й заробляти. Важливо і для держави, адже вона отримує податки та може спрямовувати їх на потреби ЗСУ й інші потреби".
За словами вибухотехніка, кожен гектар поля — це гроші для людей, які заробляють на цій землі й забезпечують своє життя, а й для держави, яка отримує можливість підтримувати ведення бойових дій.
Це відео готувала журналістка Лілія Вакарюк. Вона померла 9 червня і не встигла завершити цей матеріал за життя.
Читати ще
Читати ще
Розмінував десять квадратних кілометрів: як вибухотехнік з Буковини працював на деокупованих територіях
Читати ще
“Кого війна ще не торкнулася – торкнеться”: командир КОРДу Буковини про поліцію на війні та підготовку спецпризначенців
Читати ще
“Не можу повірити, що побратимів більше немає”. Історія спецпризначенця поліції з Буковини Тайлєра
Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: [email protected]
